СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Хто знає мову любові, той може порозумітися з іноземцем, не вживаючи його мови», — владика Теодор Мартинюк
23 червня владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ, очолив Божественну Літургію в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернополя у день празника Зіслання Святого Духа, 23 червня 2024 року.
Під час богослужіння єпископ уділив дияконські свячення випускникові Тернопільської духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого піддиякону Роману Кутному та виголосив проповідь на тему євангельського читання празника П’ятидесятниці. Про це розповідає пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
«Дух Святий має таку силу, що коли вона наповнює людину, то з тією силою приходять Його дари: мудрість, розважність, розум, второпність та багато інших, — зауважив архиєрей. — Людина перемінюється, апостоли, будучи простими рибалками, стають проповідниками Божого Слова. Вони не вчилися в університетах, вони не закінчили жодних шкіл, отримали Боже знання, а не людську науку… Хтось скаже, що апостоли виняткові люди. Однак, це з ними сталося для того, щоби вони в своєму житті реалізували завдання бути посланцями, бути проповідниками, бути апостолами, могли вчинити нас учасниками такої самої сили Духа Святого, щоб ми могли отримати таку саму силу Святого Духа».
Далі владика Теодор закцентував на особливому дарі мов, який прийняли апостоли та зауважив, що «це була мова любові, мова взаєморозуміння… Хто знає мову любові, мову милосердя, мову взаєморозуміння, той може порозумітися з іноземцем, не вживаючи його мови. Про які іноземні мови йшлося, коли Святий Дух зійшов на апостолів, — це була мова дуже зрозуміла, мова дуже доступна для кожного і кожної з присутніх там».
Владика наголосив, що «мова любові, мова милосердя, мова взаєморозуміння, мова прощення, мова взаємодопомоги — мова дуже проста і дуже зрозуміла, але важка для навчання. Треба допомоги Святого Духа, без Нього ми не будемо розмовляти такою мовою, ми ніколи її не навчимося. Саме нині ми її отримуємо. Будьмо певні, що ці язики вогняні не палять, не наносять шкоди людині. Вони, не руйнуючи нічого, не забираючи, обдаровують і, зокрема, тою мовою мовою, яку нам так потрібно в нам наших сім’ях, родинах, в нашому суспільстві. Особливо тепер, у часи війни, так потрібна нам ця мова, яку приносить Святий Дух».
Локації
Персони
Владика Володимир ФірманЄпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, титулярний єпископ Ліміси
