СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГолова ПМВ владика Степан Сус провів онлайн-зустріч з керівництвом СКУ
Пасторально-міграційний відділ ініціює проведення дослідження, щоби дізнатися реальну картину про кількість українських мігрантів у країнах Європи, їхню мотивацію і потреби. Про це заявив Голова ПМВ владика Степан Сус під час онлайн-зустрічі з керівництвом Світового Конгресу Українців.
«Надзвичайно приємно зустрітися онлайн. Мав змогу бачити всіх наживо в різних обставинах. Дуже дякую за те, що ви робите. Наша основна ціль — дбати про душпастирську опіку над українцями, які виїхали в різні країни світу. Для нас важливо знати, де є українці і що ми можемо для них зробити. Існуюча статистика поверхова. Ми хочемо знати реальну картину і справжню статистику щодо українців-мігрантів, які є в Європі і поза межами. Будемо звертатися до СКУ допомогти таку статистику зробити», — зазначив єпископ.
Знати реальну картину про українців у кожній країні
Владика Степан зауважив, що існуюча статистика ООН і посольств не завжди відповідає дійсності і різниться між собою, а важливо знати реальну ситуацію в кожній країні.
Голова ПМВ розповів, що вже спілкувався з представниками аналітичного центру CEDOS щодо проведення такого дослідження. «Щоби зробити аналітику, де є українці, які є їхні потреби, якою була ціль їхнього виїзду у Європу, чи у них є бажання оселитися, чи вони збираються назад, яка мотивація навчання наших студентів за кордоном? Все це мусимо знати, щоби будувати подальшу стратегію. Дивимось не тільки на сьогодні, а й на завтра. Зрештою хочемо подбати про те, щоби наші люди мали належну душпастирську опіку і чули себе частинкою української громади. Не розсіялися, а були одним цілим з усім світовим українським товариством. І розраховуємо в цьому питанні на допомогу СКУ, щоби ми могли зробити це дослідження. З нього скористають і наша Церква, і СКУ, і інші Церкви, щоби будувати нашу українську стратегію», — наголосив владика Степан.
Співпраця СКУ та Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
Директор Представництва СКУ в Україні Сергій Касянчук зазначив, що для СКУ важлива співпраця з Пасторально-міграційним відділом особливо в контексті трудової міграції українців до Європи і проведення досліджень діаспори.
«У нас тривалий успішний досвід співпраці з ПМВ і ми хотіли б тримати цей зв’язок і темп. Ми вважаємо, що УГКЦ є одним з наших головних партнерів. Церква — це духовний провід, моральні цінності, вона має кредит довіри і відіграє унікальну об’єднавчу роль, що може зміцнити наші громади», — зазначив Сергій Касянчук.
Діалог між Церквою та громадськими організаціями
«Ми в Європі маємо стабільні сталі громади і називаємо їх вже діаспора. Ми розуміємо, що багато українців не будуть вертатися в Україну і будуть продовжувати життя у країнах, куди вони мігрували. І нам дуже важливо розробити таку стратегію, як їх не втратити у цьому технологічному світі без кордонів, де люди асимілюються, втрачають свою національну і культуру ідентичність», — зазначив Регіональний віцепрезидент СКУ у Західній Європі Павло Садоха.
Він наголосив на необхідності започаткування сталого діалогу між громадськими організаціями і священниками.
«Ми, громадські організації, і Церква будуємо спільні громади. Водночас маємо випадки, коли немає розуміння між громадськими організаціями і священниками. Часто це трапляється через брак діалогу. Священник за кордоном має працювати не тільки як душпастир, а як дипломат, соціолог, лобіст українських інтересів», — зауважив Павло Садоха. І запропонував раз на триместр проводити зустрічі між душпастирем і лідерами громадських організацій, щоби вислухати один одного, спланувати події, подумати, що можна зробити разом і як одні одним можуть допомогти.
Павло Садоха також наголосив на важливості Форумів мігрантів, які проводить ПМВ. «Це дуже потрібні події. Вже після I Форуму у Фатімі, в якому взяла участь тодішня міністр освіти Лілія Гриневич, ми мали розв’язання важливого для нас питання з Міжнародною українською школою. Такі наші зустрічі мають практичне вирішення і для нас це дуже важливо. Тож потрібно розширювати цей позитивний досвід», — підкреслив віцепрезидент СКУ у Західній Європі.
«Там, де є сильна Церква, — є сильна громада; там, де є сильна громада, — там буде сильна Церква»
Перший віцепрезидент СКУ Стефан Романів у своєму зверненні зазначив, що успішність Церкви і громад — взаємопов’язане питання. І зауважив, що і душпастир, і миряни мають ефективно працювати — кожен на своєму місці.
«Там, де є здорове керівництво громади і Церкви, — там найбільш успішні громади. Коли голова громади починає бути священником, а священник починає бути головою громади — тоді розпочинаються проблеми. Наш основний спільний меседж має бути таким: там, де є сильна Церква, — є сильна громада; там, де є сильна громада, — там буде сильна Церква», — наголосив Стефан Романів.
У відеоконференції також взяли участь секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ о. Андрій Гах, регіональний віцепрезидент Світового конгресу українців у Східній Європі Віра Коник і голова Товариства української діаспори у Греції «Українсько-грецька Думка», член робочої групи СКУ з питань української зовнішньої трудової міграції Галина Маслюк.
Довідка
Світовий конгрес українців — організація, яка була заснована у 1967 році в Нью-Йорку під назвою Світовий конґрес вільних українців (СКВУ). У 1993 році назва була змінена на сучасну — Світовий конґрес українців.
Як зазначається на сайті СКУ, Світовий конґрес українців є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ в 2003 р. був визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом та в 2018 р. набув статусу учасника міжнародної неурядової організації в Раді Європи.
СКУ має мережу складових організацій та зв’язків з українцями більше ніж у 60 країнах.
Основними цілями і завданнями СКУ є: сприяти єдності та представляти інтереси українського народу в усьому світі; підтримувати та координувати міжнародну мережу своїх складових організацій, які просувають розвиток української релігійної, мовної, духовної, історичної, культурної та соціальної спадщини; підтримувати незалежність, територіальну цілісність, національну ідентичність та економічний розвиток України.
Серед основних завдань СКУ також — зміцнювати зв’язок українських громад і українців діаспори з Україною, у тому числі й з Урядом та громадянським суспільством; дбати за права, соціальне становище та інтереси українців і українських громад та захищати їх, де б вони не були порушені чи не були під загрозою; просувати в світі принципи демократії та людські права, включаючи спостереження за демократичними процесами, як наприклад, під час виборів і референдумів; співпрацювати з урядами, народами, організаціями і особами для досягнення вищезгаданих цілей в дусі миру, свободи, рівності і справедливості.
Дванадцять постійних рад і комісій СКУ активно займаються справами, що відіграють визначальну роль у житті українського суспільства. Вони розглядають питання, що стосуються прав людини і громадянина, Організації Об’єднаних Націй, поінформованості світового співтовариства про Голодомор, освіти, суспільної опіки, допомоги українцям за кордоном, науки, культури, боротьби з торгівлею людьми, засобів масової інформації, спорту тощо.
При СКУ також діють Гуманітарні ініціативи (включно із «Захистом патріотів»), Координаційний комітет підтримки України, Комітет підтримки економічного розвитку України тощо.
Від здобуття Україною незалежності в 1991 р. СКУ докладає зусиль до того, щоб вона стала справжнім світовим епіцентром українізації, що є в інтересах як тих українців, які проживають в Україні, так і тих, які мешкають за кордоном.
На сучасному етапі СКУ всіляко сприяє консолідації світового українства; зміцненню й розширенню своєї мережі та посиленню її впливу в просуванні актуальних українських питань на міжнародному рівні.
За матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
