СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГідність — не алгоритм: у Римі схвалили декларацію про ШІ та ядерну безпеку
Нобелівські лауреати, колишні глави держав і урядів, представники Церкви та провідні науковці підписали історичну «Римську декларацію» про штучний інтелект і ядерну безпеку. Учасники асамблеї, яка випередила підписання документа, закликали світових лідерів повернути моральний вимір у серце технологічного прогресу та наголосили, що жоден алгоритм штучного інтелекту не має права приймати рішення у питаннях ядерної зброї, війни та миру.
Підписанням «Римської декларації» завершилася дводенна зустріч «Глобальна асамблея лауреатів Нобелівської премії з питань штучного інтелекту та ядерної війни», яка 14 та 15 липня 2026 року відбувалася в «Селищі Laudato si’» у Кастель-Ґандольфо. Заключна сесія та підписання документа відбулося 16 липня на Капітолійському пагорбі Риму, в осідку мерії Вічного Міста.
Шлях до підписання історичної «Римської декларації» на римському Капітолії був дієвим свідченням спільної відповідальності за майбутнє людства. Перш ніж скріпити документ підписами, авторитетні представники науки, ієрархи Церкви та лауреати Нобелівської премії виступили із спільним закликом повернути моральний вимір у серце технологічного прогресу. Натхненні енциклікою Папи Лева XIV, промовці одностайно наголосили: жоден алгоритм не може замінити людську совість і серце у вирішенні питань життя, смерті та миру.
Технологія ніколи не є нейтральною
Урочиста сесія у мерії Риму розпочалась офіційним привітанням мера італійської столиці Роберто Ґуальтьєрі. Він звернув особливу увагу на небезпеку «штучної ескалації», коли системи штучного інтелекту звужують простір для людського судження, роблячи ядерне стримування ще більш нестабільним та підвищуючи ризик помилок у незворотних рішеннях, які приймаються за лічені секунди.
«Сьогодні ми схильні сліпо довіряти технологіям. Проте, коли йдеться про ядерну зброю, ця довіра є вкрай небезпечною та ілюзорною», — застеріг мер. Посилаючись на енцикліку Папи Лева XIV Magnifica humanitas, Ґуальтьєрі підкреслив, що технологія ніколи не є нейтральною: без належних регуляторних та етичних принципів вона швидко перетворюється на інструмент домінування, монополій та нерівності. З огляду на це очільник Риму підкреслив важливість створення широкого міжнародного альянсу, здатного підпорядкувати інновації цінностям демократії та поваги до людської особи.
Наступним до присутніх звернувся професор Деніел Холц із Чиказького університету, директор-засновник Лабораторії екзистенційних ризиків (X Lab). Він відверто нагадав присутнім, що «погана новина» полягає в тому, що «ми живемо в часи безпрецедентної небезпеки», але «хороша новина — у нас є безліч можливостей, щоб убезпечити себе як від ядерної зброї, так і від ШІ».
Машини не можуть вирішувати екзистенційні питання
Звертаючись до зібраних, Генеральний вікарій Римської дієцезії кардинал Балдассаре Рейна зазначив, що «Римська декларація» має сьогодні особливе значення. «Вона з’являється в час, що характеризується стрімкими трансформаціями та серйозними ризиками: штучним інтелектом, ядерною зброєю, геополітичною нестабільністю, кризою багатосторонності та спокусою покладатися в питаннях безпеки на страх, стримування та взаємні погрози», — підкреслив він.
За словами кардинала, людство перебуває на «переломному етапі» історії. «Науково-технічний прогрес відкриває надзвичайні можливості для сфери медичного обслуговування, освіти, охорони здоров’я, захисту навколишнього середовища, боротьби з бідністю та побудови миру. Однак той самий прогрес, якщо він відірваний від етики, відповідальності та поваги до гідності людини, може стати інструментом панування, виключення і навіть знищення», — наголосив він і додав, що жодна машина чи алгоритм не можуть приймати рішень, «від яких залежить виживання людства». Звертаючись до зібраних він повторив, що «рішення, які стосуються життя і смерті, миру і війни, майбутнього народів і наступних поколінь, повинні залишатися під повним, відповідальним і дієвим людським контролем».
ШІ може спонукати людину як будувати, так і руйнувати
Отець Андреа Чуччі, Канцлер Папської академії «За життя», поділився роздумами про людську винахідливість. Він зауважив, що, з одного боку, людина здатна створювати неймовірні шедеври, але з іншого — її винахідливість може спричинити масштабні спустошення. За його словами, штучний інтелект та ядерна енергетика не є винятком, адже «ШІ може спонукати людину як будувати, так і руйнувати».
Кардинал Сільвано Марія Томазі та лауреатка Нобелівської премії миру професорка Марія Ресса з Колумбійського університету також звернулися до присутніх із промовами про гонку озброєнь та потребу в моральному орієнтирі в ці часи безпрецедентних ризиків.
На кону — наше виживання
Професор Девід Гросс, лауреат Нобелівської премії з фізики та почесний професор теоретичної фізики Каліфорнійського університету, зазначив, що сьогодні він оцінює небезпеку ядерної зброї набагато вище, ніж 30 років тому. Він з жалем зазначив, що договори про контроль над озброєнням фактично втратили чинність і дев’ять країн світу наразі є ядерними державами. «Ми перебуваємо в епіцентрі прискореної гонки озброєнь», — зауважив він і додав, що люди більше не можуть ігнорувати те, як ці загрози здатні вплинути не лише на їхнє власне життя, а й на життя їхніх дітей та онуків.
Говорячи про Декларацію, професор Гросс підкреслив, що її пропозиції є простими і ми чули їх раніше. Він наголосив: «Ми закликаємо ядерні держави проводити політику, яка знижує ризик війни, ядерної війни та знищення». Професор зазначив, що присутні, натхненні словами Папи, Церкви та всіх, хто має почуття моралі, повинні діяти. «Пам’ятайте про свою людяність і забудьте про все інше», — повторив лауреат Нобелівської премії, попередивши, що наше виживання та виживання майбутніх поколінь опинилися під очевидною загрозою.
Перед присутніми виступила також Посол миру Шерон Стоун. Вона зазначила, що у прагненні до спільного блага та поваги до кожної людської особи, паралельно з розширенням можливостей машин, мають зростати й моральні зусилля тих, хто їх створює. «Людська гідність, — підсумувала вона, — це не алгоритм».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
