СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Формувати у собі святий образ Христового священника»: духовенство Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії провело формаційні курси
18–22 жовтня в бенедиктинському монастирі в Нідеральтайх, що в Баварії, під проводом владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду, що проживають в Німеччині та Скандинавії, проходили формаційні курси для духовенства екзархату.
День перший: «Формувати у собі святий образ Христового священника»
Розпочалася зустріч Молебнем до блаженного священномученика Петра Вергуна, який очолив о. Володимир Війтович. На закінчення Молебню до зібраних звернувся владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх. «Після інтронізації це для мене, мабуть, найбільш зворушливий момент, — поділився своїми почуттями владика, — зустріч зі священниками нашого екзархату. І я дякую Богові, що ми цими днями можемо зустрітися усі разом. Приходить мені на думку образ: неначе камінці з різних сторін сходяться в одну живу мозаїку, так ми сьогодні творимо єдине обличчя священства нашого екзархату. Ось тут — образ священства нашого екзархату! Цей образ є саме таким, якими є ми сьогодні. Проте, крізь цей видимий образ проглядається щось більше: проглядається Обличчя самого Христа Господа — єдиного Архиєрея, Який, будучи „Владикою всіх“, допустив нас до участі у своєму священстві. Священника часто називають „alter Christus“ — „другим Христом“, — пригадав проповідник, і висловив побажання: „Дай Боже, щоб вірні, котрим ми служимо і котрі зустрічатимуть нас, у нас відчули Ісусову любов, доброту, терпеливість і милосердя!“.
Відтак апостольський екзарх пригадав постать блаженного священномученика Петра Вергуна і закликав присутніх співбратів у священстві наслідувати його ревність і жертовність у служінні, щоб таким чином формувати у собі особисто і в пресвітераті екзархату загалом святий образ Христового священства.
Після вечері до зібраних звернувся з «духовним імпульсом» ієромонах Юстин Бойко, студит, який поділився зі слухачами своїми роздумами про «знаки часу». Він наголосив, що Христовий священник, попри проблеми, труднощі і виклики, які зустрічаються у нинішньому світі і у Церкві, в жодному разі не ставав пророком катаклізмів та занепаду, але, споглядаючи навколишні події у світлі віри, залишатися вістуном і носієм християнської надії.
Відтак до присутніх звернувся о. Йоганнес Гаук (P. Johannes Hauck OSB) — бенедиктинець візантійського обряду, який здійснює своє служіння у тутешньому монастирі. Він розповів про історію цього славного монастиря, який був заснований всередині VIII століття, про унікальний літургійний характер духовності монастиря, де співбрати плекають як латинський, так і візантійський обряди, про екуменічні ініціативи, якими живуть тутешні монахи-бенедиктинці, про давні зв’язки з Українською Церквою, зокрема через блаженного Петра Вергуна, а також про сучасні напрямки служіння, якому посвячуються отці і брати цієї обителі.
Владика Богдан подякував господарям за гостинність і за те, що монахи-бенедиктинці своїми молитвами і своїм служінням «впродовж віків підтримують горіючим вогонь Святого Духа, теплом і світлом якого зможемо запалити наші душі і ми цими днями». Пригадуючи особливу екуменічну місію, яку пов’язували Римські Архиєреї з цим монастирем, апостольський екзарх зауважив, що присутнє духовенство УГКЦ несе в собі історію Церкви-Мучениці, яка своїм буттям показує, що церковної єдності можна не лише прагнути і за неї молитися і змагатися, — єдністю можна вже реально жити, про неї свідчити, за неї навіть страждати, — як це було в часах комуністичних переслідувань в країнах Східної і Центральної Європи. Саме на спомин про катакомбний період Української Греко-Католицької Церкви апостольський екзарх подарував для обителі бенедиктинців в Нідеральтайх ілюстрований альбом «Переслідувані за правду».
На завершення зустрічі першого дня до священників звернувся вислужений екзарх владика Петро Крик, який подякував присутнім отцям за співпрацю та побажав подальшого розвитку Апостольському екзархатові.
День другий: «Бути свідками і знаряддям Божого милосердя у Сповіді»
Другий день формаційних курсів духовенства Апостольського екзархату Німеччини та Скандинавії був присвячений Таїнству покаяння.
На Божественній Літургії, коментуючи святкове Євангеліє про зустріч Воскреслого Христа з апостолами, з нагоди літургійного спомину святого апостола Томи (Йо. 20, 19–31), преосвященний владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду, що проживають в Німеччині та Скандинавії, звернув увагу на те, що Христові учні, перебуваючи у страхові, в самоізоляції, в непевності і безнадії являють до певної міри стан душі, що зазнає атак лукавого. У Страсну п’ятницю людський гріх виявив свою смертоносну силу і апостоли відчули також на собі вплив цієї загрозливої і нищівної сили. Але є Хтось сильніший від усіх темних гріховних і пекельних сил: Христос Воскреслий, Воплочений Бог проходить крізь зачинені двері і наповнює темну кімнату, в якій перебували учні, світлом, радістю, миром і щастям. Саме такі плоди приносить зі собою Таїнство покаяння, даруючи каянникові мир (кілька разів у Євангелії дня згадується слово «мир»), відновлюючи радість («і зраділи учні, побачивши Господа»), вділяючи досвід справжнього щастя («Щасливі ті, які, не бачивши, увірували»).
Проповідник пригадав присутнім, що фрагмент нинішнього Євангелія, де описана зустріч Воскреслого з апостолами (Йо. 21, 19–23) традиція Церкви вважала одним з трьох священних текстів, які свідчать про божественне встановлення Таїнства покаяння. «Господь дихнув і на нас Своїм Святим Духом у день рукоположення, зробивши нас знаряддями відпущення гріхів для наших ближніх і носіями великої благодаті, яку мав сам Ісус Христос: „Як мене послав Отець, так я посилаю вас!“. У цих словах, на думку апостольського екзарха, криється велика довіра до священників з боку Господа Ісуса, але водночас це — велике і важливе завдання. Саме за тим, наскільки священник „пильнує сповідальниці“, тобто дбає про уділювання Таїнства покаяння своїм вірним, розпізнається, на думку владики Богдана, душпастирська ревність Христового священника. Він пригадав слова святого папи Павла VI, який одного разу так звертався до священників: „Отці, благаю вас, не допустіть, щоби люди шукали вас надаремно в сповідальниці“ та навів слова теперішнього Папи Франциска, який закликає священників „вернутися до сповідальниць“, щоб стати знаком і знаряддям Божого Милосердя для сучасної людини.
Дивлячись на постать св. ап. Томи, священники, на думку вл. Богдана, можуть навчитися, що то значить бути добрими сповідниками. Святий Тома був готовий померти разом з Христом (пор. Йо. 11, 16), — пригадав апостольський екзарх і наголосив при цьому, що і в наших часах може бути необхідність заплатити велику ціну за вірність Таїнству покаяння, як це вже не раз бувало в історії Церкви.
Апостол Тома відзначався також великим смиренням, признаючись, що він не знає шляху, яким іде Ісус (пор. Йо. 14, 5), то ж і ми не повинні соромитися, якщо чогось не знаємо чи не розуміємо, — зауважив владика Богдан, водночас висловлюючи сподівання, що нинішні формаційні курси стануть гарною нагодою для священників екзархату пригадати собі знання, здобуті в семінарії, або довідатися щось нове з ділянки сповідництва і духовного супроводу.
Нарешті, св. Тома попри те, що йому інші звіщали Воскреслого, міг стати автентичним свідком Воскреслого Христа лише завдяки особистій зустрічі з Христом. Подібно відбувається і з нами, священниками-сповідниками: ми можемо прочитати багато книжок на тему Сповіді, прослухати не один формаційний курс, проте, станемо добрими сповідниками лише за умови, що самі регулярно і добре будемо приступати до св. Таїнства покаяння і примирення. «Добрі сповідники родяться із добрих каянників», — наголосив проповідник.
Після Божественної Літургії учасники зустрічі під проводом владики Богдана Дзюраха розглянули історію, богословські та канонічні аспекти Таїнства покаяння. Отці мали нагоду поставити доповідачеві запитання, а також обмінятися власними думками і власним досвідом щодо уділювання Таїнства покаяння. На наступних заняттях учасники зустрічі застановлятимуться над тим, як слід уділювати Таїнство покаяння у різних обставинах та різним каянникам, а також розглянуть практичні моменти, пов’язані з уділюванням цього Таїнства.
День третій: Перебувати у радості нашого Господа
Останнього дня формаційної зустрічі духовенства Апостольського екзархату ще раз дивилися в «дзеркало» нашого священства, тим разом — на прикладі св. ап. Якова Алфеєвого. Просили про участь у радості нашого Господа, як плід любові і вірності нашому покликанню та обов’язкам, які з нього випливають.
Також молилися за усопших архиєреїв Платона Корниляка і Михаїла Гринчишина та всіх інших усопших священнослужителів екзархату.
«Дякую всім отцям-душпастирям за участь у цих курсах, за спільну молитву і братерське спілкування! Благослови нас, Господи, на подальшу служіння у Твоєму винограднику!» — мовив на завершення преосвященний владика Богдан Дзюрах.
За матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах СкандинавіїПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
