СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Європо, не забувай своїх мучеників!» — владика Богдан Дзюрах на Континентальній Асамблеї
З 5 по 12 лютого 2023 року у Празі проходить Асамблея Континентального етапу Синоду Єпископів Католицької Церкви, в якій беруть участь 200 учасників.
Із 200 учасників 156 є делегатами 39 єпископських конференцій Європи, а 44 особи є запрошено безпосередньо президентством CCEE, які представляють інші церковні групи та віросповідання в Європі.
Крім делегатів від єпископатів та інших членів континентального об’єднання, в працях беруть участь запрошені гості, що представляють різні інституції. Між ними також є українське представництво. Зокрема, владика Богдан Дзюрах, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччини та Скандинавії, бере участь як очільник Комісії CCEE з питань соціального душпастирства, до делегації «Карітасу Європи» входить Тетяна Ставнича, Президент Карітасу України, а с. Олена Бись, CSA, представляє Європейську спілку федерації вищих настоятелів і настоятельок.
«Церква у Європі вчиться слухати і розпізнавати, що Дух говорить Церквам», — каже владика Богдан Дзюрах, який бере участь в Синоді як президент Комісії соціального душпастирства Ради Єпископських Церков Європи.
Також апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії зазначив, що виступаючі вітали на Асамблеї Континентального Синоду делегацію УГКЦ і запевнили про свою солідарність та постійну духовну підтримку. До прикладу, професор о. Томаш Галік у своєму духовному імпульсі згадав про «російський геноцид проти українського народу» та закликав долати знеохочення від труднощів вірністю та відвагою закинути ще раз сіті на ловитву, слухаючись заклику Христа: «Відпливіть на глибину і закиньте сіті».
Натомість, представники німецької Церкви закликали продовжувати давати солідарну і дієву відповідь на жорстоку війну, яка панує в Європі.
У своєму виступі під час континентального передсинодального зібрання владика Богдан Дзюрах поділився із присутніми учасниками трьома думками, які є важливими як для церковної ідентичності, так і для християнської місії у світі.
Перш за все, за словами доповідача, йдеться про засвідчену віру. «Ми є носіями віри, переданої нам апостолами, збереженої протягом століть і засвідченої численними європейськими мучениками, особливо в останньому столітті, яке називають „століттям мучеників“. „Європо, не забувай своїх мучеників!“ — ось пересторога, яку не варто ігнорувати», — мовив архиєрей і закликав створити спільний європейський мартиролог.
Далі владика Богдан пригадав про важливість живої пам’яті. У цьому контексті він зауважив, що пам’ять про мучеників передбачає й пам’ять про причини переслідувань і про самих гонителів. Яким же важливим для Європи є іспит сумління щодо комуністичної ідеології. «Можна згодитися з французьким істориком Стефаном Куртуа, автором „Чорної книги комунізму“, який стверджував, що „європейське суспільство не відновить своєї ідентичності чи гармонії (сьогодні ми б сказали — миру), якщо намагатиметься приховати пам’ять про комуністичну трагедію“ і — я б додав, — якщо не зробить з цього іспиту сумління щирих і тривалих висновків. Ця настільки запекла та жорстока війна, яка має явні ознаки геноциду проти українського народу, є, на мою думку, одним із наслідків неопрацьованої та неочищеної історії комуністичного минулого», — підкреслив владика Богдан Дзюрах.
І третій аспект у доповіді владики — це зцілення ран. «Сьогодні Церква в Україні буквально і щоденно живе своєю ідентичністю „польового шпиталю“. Але також тут, у Європі, Церква стала прихистком або радше родинним домом, сповненим співчуття та милосердя для мільйонів українських біженців. Вам не забракло ані слів розради, ані відважних декларацій, ані щедрих і довготривалих діл, які допомагають нам витримати це випробування і зміцнюють нашу надію на справедливий і міцний мир. Не знаю, чи ви помітили, що попри те, що до Європи прибуло майже 8 мільйонів українських біженців, ми тут не спостерігаємо справжньої міграційної кризи? Чому? — Тому що тут діє гостинна і милосердна любов, а Католицька Церква є тут головною дійовою особою», — сказав на завершення свого слова апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, подякувавши європейським народам.
Варто зауважити, що на заклик Папи Римського Франциска під час днів Асамблеї в Празі всі контемплятивні спільноти Європи запрошено до безперервної молитви перед Найсвятішими Тайнами за успіх цього синодального процесу. А також Святіший Отець попросив, щоб уся Церква взивала про мудрість до Святого Духа на тих, хто бере участь у цій Асамблеї.
Як ми зазначали раніше, увечері, 5 лютого 2023 року, Святою Месою відкрилася європейська континетальна Асамблея у межах синодального процесу 2021–2024 років, присвяченого темі «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія», кульмінаційними моментами якого стануть сесії XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбуватимуться у Ватикані.
Україну в Празі представляють відразу три делегації — від Української Греко-Католицької Церкви, від Римо-Католицької Церкви та від МукачівськоЇ греко-католицької єпархії. До їх складу входять єпископи, єпархіальні священники, черниця та мирянки. Українську Греко-Католицьку Церкву представляють єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ владика Теодор Мартинюк, с. Даниїла Шумна, СНДМ, Яна Волощук і Христина Потерейко.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
