СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Тарас Сеньків: Слово про хрест — виклик людській мудрості
Владика Тарас Сеньків, єпископ Стрийської єпархії, у своїй проповіді з нагоди свята Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього, 14 вересня 2025 року, показує, що слово про хрест, яке апостол Павло називав Божою мудрістю і силою, досі залишається викликом для людського розуму. Проповідь пояснює, чому хрест не є лише символом страждання, але водночас знаменням Божої любові, справедливості та спасіння, яке веде кожного християнина до повноти життя у Христі.
З цієї проповіді єпископа Тараса Сеньківа ви дізнаєтеся:
- чому апостол Павло називає хрест Божою мудрістю і силою, хоча для світу він здається безглуздим?
- у чому полягає відмінність між людською логікою та Божою мудрістю?
- чому юдеї вимагали знаків, а греки шукали мудрості, і як Павло відповідає на ці очікування?
- яким чином добровільне прийняття Ісусом хреста виявляє Його турботу і любов до людей?
- як хрест змінив своє значення від знаряддя смерті до джерела життя?
- яке значення має хрест для сучасного християнина у світі, подібному до середовища коринтян?
Логіка Бога і логіка людини
«Бо слово про хрест — глупота для тих, що погибають, а для нас, що спасаємося, Божа могутність і Божа мудрість». Ап. Павло вперше проголошує хрест Божою мудрістю і силою, що виглядало нісенітницею для слухачів античного світу. І сьогодні це не краще. Слово про хрест не легко зрозуміти, а тим більше прийняти як принцип свого життя. Наша логіка є відмінною від логіки Божої мудрості тому, що ми оцінюємо ситуації та події по їх наслідках. Ап. Павло однак не проповідує культ сліпого прийняття страждань і упокорень, але довіру до Божої влади, особливо там, де ми схильні впадати у розпач, сум’яття чи хибні надії та ідеї. Мислення Бога відрізняється від нашого, бо Він є над простором та часом, і «бачить» ту співзалежність між дійсностями, яка нам недоступна. Власне з огляду бодай на ці обмеження розумного, шукаючи відповіді на питання повсякденного нашого життя, довірмося Божій мудрості.
Проповідь Христа розп’ятого
Апостол Павло пише до коринтян, що хрест є знаком Божої мудрості, яка була розділена на дві частини: Йому було проповідувати слово про хрест для їх єдності. І у цьому пошуку фундаментальної правди для нього є Христос, і то саме Христос розп’ятий. Саме в розп’ятті Церква відкриває найбільше свідоцтво Божої любові. Однак для Павла розп’ятий Ісус та хрест Спасителя — це справжня сила Божа. «Юдеї знаки вимагають і греки мудрості шукають, ми ж проповідуємо Христа розп’ятого» (1 Кор 1, 22–23). Юдеї вимагають чудес, греки шукають мудрості, тому що хочуть маніпулювати Богом. Для того щоб вони повірили у Христа, він мав би зроби щось неймовірне, і то так, як вони хочуть. Та Павло твердить: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого», бо Він є повнотою об’явлення Божої могутності і Божої мудрості, та через Нього є досконале оправдання, освячення і відкуплення всього людства.
Хрест як виклик людському мисленню
На жаль, радикально відмінні погляди на хрест Спасителя продовжують існувати. Людство продовжує заявляти Богові претензії та визначати, що і як Він повинен робити. Як і за часів ап. Павла, воно не приймає «слово про хрест», бо «шукає іншої мудрості». Та «хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу»? Без Бога «мудрість світу» завжди залишатиметься скромним досягненням у сфері суті другого порядку. Лише через силу хреста можна досягнути повноти правдивої та Божої мудрості, і то в самім Христі. «Тому що немудре Боже мудріше від людей, і немічне Боже сильніше від людей». Проповідь Христа розп’ятого є могутнім свідченням для всіх, що погибають, але для тих, що покликані… Христос, Божу силу і Божу мудрість». «Бо що глупе Боже, мудріше від людей, і що немічне у Бога — сильніше від людської сили» (1 Кор 1, 24–25).
Добровільний хрест Христа
Хрест Господній утверджує божественну справедливість у жертві Спасителя. Нам здебільшого не дано вибирати між тягарями життя, тож мусимо приймати те, що стається. Натомість Ісус взагалі не мусів брати на себе хрест, але взяв його добровільно та на нікого не перекладав. Таємницю цього рішення Христос відкриває, коли був розп’ятий на хресті. До останнього віддиху Він дбає про тих, хто його оточує: щоб його Матір залишилася з улюбленим учнем, проявляє милосердя до злочинця, який благає прощення. То ж хіба Ісус так само не піклуватиметься завжди і про нас. Павло не каже, що життя є якоюсь чередою «хрестів», але запевняє, що коли прийде «хрест», не потрібно впадати у відчай і боятися його, бо Ісус взяв хрест на свої плечі за кожного з нас, тому ніколи не залишить нас самотніми.
Нове значення хреста
Звичайно, все сказане про хрест може залишитися просто словами. Але чому хрест так важливий, що ми поклоняємося цьому знаряддю страждань і невимовного болю? Тому що Ісус своєю смертю надав йому зовсім нового значення. Те, що колись приносило смерть, стало джерелом вічного життя. Те, що означало ненависть і осуд, тепер є об’явленням любові та милосердя. Божа мудрість встановила, щоб смерть Ісуса стала запевненням воскресіння для всіх, котрі повірять у нього.
Тому хрест — це не лише знаряддя, але подія, яка була метою Спасителя і коштувала йому життя. Подія, завдяки якій скасовані усі гріхи світу й довершене відкуплення. Подія, завдяки якій воскресіння стало можливим. Хрест, у таємниці мудрості Бога, об’являє найбільшу любов у всьому світі: Бог полюбив світ! Через хрест ми стали його улюбленими синами та дочками! Тому ап. Павло заявляє: «Я постановив не знати нічого іншого, як тільки Ісуса Христа, і того розп’ятого». Розп’ятий Спаситель об’являє нам обличчя Отця, чия любов настільки безкорислива, перетворююча та очищувальна, що її неможливо заперечувати.
Євангеліє серед викликів світу
Світ зараз є іншим, ніж був у Коринті першого століття, але ми стикаємося з тією ж проблемою, що й коринтяни: як жити своїм цілісним християнським життям у його грішному середовищі. Євангеліє не схоже на жодну іншу істину, яку людська мудрість може відкрити та зрозуміти, тому досі вважається збіркою правил і норм, які нездатні змінити життя. Та якщо у нас відкрите серце, то Дух розп’ятого та воскреслого Христа поведе нас, а слово Боже та сила хреста ставатиме дедалі більшою мотивацією та діяльною дійсністю у нашому житті.
Поганський світ, який спочатку вважав безглуздям Павлову проповідь про хрест Спасителя, зрештою повірив у його силу та взяв за знамено у своїй історичній ході. І сьогодні, в празник Воздвиження чесного і животворящого Хреста, гімн: «Хресту Твоєму поклоняємось Владико і святе воскресіння Твоє славимо» словом власної правди здатний долати глухоту та сліпоту «мудрості цього світу», та відкритий для нього красу і велику перспективу вічності, дарованої йому розп’ятим на хресті і воскреслим Спасителем. Амінь.
† Тарас Сеньків,
єпископ Стрийської єпархії
