Єпископ Григорій Комар вперше очолив святкування Воскресіння у Римі

24 квітня 2025

У день Христового Воскресіння, 20 квітня, владика Григорій Комар, апостольський адміністратор Апостольського екзархату в Італії, очолив Пасхальну Утреню та Архиєрейську Божественну Літургію в катедральному храмі Жировицької Божої Матері й Святих мучеників Сергія і Вакха в Римі.

Єпископ Григорій Комар вперше очолив святкування Воскресіння у Римі

З єпископом під час Божественної Літургії співслужили о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, протосинкел екзархату, о. Матіас Едуард Верфелі, єзуїт, диякон Богдан Криницький та диякон Даниїл Ґаладза, о. Святослав Макар, віцепарох храму. Про це розповідає Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії.

Обмінюємося радістю Христової Пасхи…

Під час проповіді єпископ звернувся до духовенства та вірних зі словом, у якому глибоко розкрив сенс Христового воскресіння: «Святкуємо сьогодні найбільше свято нашої віри — Христове Воскресіння. Обмінюємося взаємно радістю Христової Пасхи…».

Архиєрей підкреслив, що ця спасенна подія — перемога над смертю, над гріхом і болем — не лише історичний факт, але найглибше джерело надії та сили для кожного християнина: «Це щось найважливіше, що могло взагалі статися, і що має найбільший вплив на наше життя. Не тільки на земне, але й на нашу вічність».

Слідувати за жінками-мироносицями

У своїй проповіді він закликав духовно пройти разом із жінками-мироносицями, Петром та Іваном — до гробу Спасителя, і зустріти не смерть, а Життя. «Жінки, як закінчилася субота, взяли миро, щоби намастити тіло Господа. Вони йшли у смутку, бо прагнули зустріти Ісуса померлого. Але замість смерті — зустріли порожній гріб. Бо Христос воскрес!». «Вони йшли, щоби віддати Ісусові останню шану. Але одне питання тривожило їхнє серце: А хто нам відкотить камінь? Бо камінь був важкий, і їм це було не під силу… І все ж — вони йшли. Їхній похід виходив за межі людської логіки. Вони знали про перешкоди, але не зупинилися. Бо йшли з любов’ю. З вірністю. З надією», — наголосив владика.

Продовжуючи Великодню проповідь, владика Григорій Комар зосередився на внутрішньому досвіді жінок-мироносиць — і провів глибоку паралель з нашим щоденним життям: «Не зважаючи на все те, що здавалося політично, суспільно й фізично неможливим — мироносиці продовжували свій шлях. І саме через це — стали першими свідками Воскресіння».

Архиєрей підкреслив: у духовному житті кожен з нас стає подібним до цих жінок. Ми йдемо в житті, часто охоплені тривогою, сумом і страхом перед тим, що не зможемо подолати. «Ми йдемо життєвим шляхом, сповненим труднощів, і запитуємо себе: Хто нам відкотить цей камінь? Хто допоможе? Звідки чекати підтримки або хоча б розуміння?». «Маємо страх, що всі наші зусилля можуть розбитись об якусь перешкоду — об той важкий камінь. Але саме в тому, що ми не зупиняємось — народжується наша зустріч з Воскреслим», — наголосив він.

Не людська сила, а Божа присутність змінює реальність

У продовження своєї проповіді на Пасху владика Григорій Комар говорив про «камінь» не лише як фізичну перешкоду до гробу, а як символ усіх життєвих труднощів, болю, втрат, нерозуміння і несправедливості, з якими стикається кожен з нас — і цілий народ. «Цей камінь — це щось важке, що ми не в силі самі подолати. Це камінь несприйняття, нерозуміння, відкинення… Це камінь жорстокості, страждання, війни — того, що переживає сьогодні наша Батьківщина», — наголосив проповідник.

Ми озираємося довкола в пошуку підтримки, помочі, захисту — і часто бачимо, що навіть ті, хто обіцяли бути поруч, відступають. Але приклад жінок-мироносиць нагадує нам: не людська сила, а Божа присутність змінює реальність. «Коли жінки прийшли до гробу, ведені вірою й любов’ю, — камінь уже був відвалений. Бо це зробив Ангел Господній». Так само і ми — як народ, як спільнота, як Церква — чекаємо Божої сили, яка відвалить камінь страху, відчаю й смерті від наших сердець і від нашої землі. «Бо тільки від Бога ми можемо сьогодні чекати перемоги. Перемоги життя над смертю. Світла — над темрявою. Надії — над розпачем», — сказав владика Григорій.

Владика Григорій наголосив, що наша надія не в земних силах, не в людських рішеннях, а в Бозі — єдиному, незрадливому, вірному: «Тільки Він є наша єдина надія. Він є незрадливий. Він — Той, Хто буде завжди з нами».

Пережити Божу присутність у своєму житті

Ці слова перегукуються з євангельським зверненням ангела до жінок-мироносиць біля порожнього гробу: «Чому шукаєте живого між мертвими?». Цей докір, сказав владика, звучить і до нас: «Ми часто шукаємо Ісуса як постать минулого — на іконах, у згадках, у спогадах. Але Христос — живий. І Воскресіння сталося для того, щоб ми сьогодні могли Його зустріти».

Щоб ми не просто згадували про Нього, а пережили Його присутність, зокрема в Літургії та Святому Причасті: «Кожна свята Літургія, кожне Причастя — це зустріч із Воскреслим Господом. Ми не приходимо до церкви просто згадати минуле. Ми приходимо, щоб знову і знову пережити радість зустрічі з Живим Христом». Ця пасхальна благодать, за словами єпископа, має не лише наповнити наше серце, але й дати нам силу ділитися цією радістю з іншими: «Але щоб Христос міг увійти в наше серце, нам потрібно дозволити Йому відвалити деякі камені. Передусім — камінь гріха».

Камінь гріха

Промовець звернув увагу на ще один важливий «камінь», який часто стоїть на дорозі до зустрічі з Христом — камінь гріха. «Не може Господь Бог бути там, де є гріх. Але Він не відвертається — навпаки, хоче нас від цього гріха звільнити. Сам хоче той камінь відвалити. Лише мусимо Йому дозволити», — сказав архиєрей.

Господь чекає, щоб ми не тримали Його на відстані, не виправдовували себе, не боялися Йому довірити свої найбільші тягарі: «Ми кажемо: мій гріх надто тяжкий, мій камінь — надто великий. Але чи є щось, що Богові не під силу? Чи існує гріх, який Він не може простити?».

Камінь зневіри

У своїй великодній проповіді владика Григорій Комар торкнувся ще одного виду «каменю» — того, що лежить не перед гробом, а всередині людського серця: каменю зневіри, розчарування, духовної втоми: «Часом ми щось пробували, але не вдалося. І сказали: це надто важко, я не спроможний, я не зможу. І ця невіра, ця неохота вкладається в наші душі, як камінь…».

Особливо нині, коли триває війна, коли люди втрачають сили не тільки фізично, але й емоційно, духовно: «Правда, війна виснажує. Ми навіть гортаємо стрічку новин, намагаємося якнайшвидше прогорнути зображення болю, бо не хочемо знову поранити себе…».

Але саме зараз, підкреслює архиєрей, потрібно дозволити Христові відсунути той камінь, що гнітить душу: «Відсуньмо камінь зневіри. Зробімо хоча б крок до Господа — а Він нам допоможе. Нам потрібно мобілізувати наші духовні сили, подолати внутрішню втому. Бо Воскреслий Христос хоче увійти в наше серце і відновити нас».

Воскресне не тільки Христос, воскресне Україна

Апостольський адміністратор екзархату в Італії запросив кожного вірного не лише розділити радість Христового воскресіння, але й дозволити Воскреслому Господу увійти в серце, яке часто буває обтяжене страхом, гріхом чи зневірою.

«Ми питаємо себе: коли кінець? Він настане? Може, треба здатися? Але Господь каже: ні. Відсунь той камінь зневіри. Я тобі дам силу. Іди», — закликав архиєрей. Навіть коли здається, що все втрачено, що надії немає, — саме тоді відбувається перемога. Жінки-мироносиці, що йшли до гробу з любов’ю, не мали сили відкотити камінь — але Господь зробив це за них. «І твоя маленька віра, твої зусилля — будуть винагороджені. Бо саме тоді, коли інші поховали надію, Ти зустрінеш Живого. Ти зустрінеш Господа», — сказав владика Григорій.

Він наголосив, що життя має останнє слово, а не смерть. Бо Божі дороги — це не поразка, а спасіння. Не зневіра, а перемога: «Божа правда перемагає. І життя — тріумфує. Христос, Той, хто має вічне життя в собі, ділиться ним з нами. Тому не бійтеся — воскресне не тільки Христос, воскресне Україна».

Ділитися радістю Воскресіння

У своєму зверненні єпископ підбадьорив усіх, хто знемігся в дорозі, хто не бачить світла в темряві, і наголосив: «Господь винагородить наші сльози. Винагородить терпіння наших братів і сестер в Україні й у світі. Бо Він сам — наш захист і наша сила».

На завершення він запросив не тримати радість Воскресіння тільки для себе, а ділитися нею з тими, хто далеко, хто в скорботі, хто потребує підтримки: «Поділіться своєю пасхальною радістю з рідними, з близькими, з тими, кого любите, про кого пам’ятаєте і за кого молитеся. Христос Воскрес!».

Привітання з Пасхою

Після завершення Пасхальної Утрені та Божественної Літургії владика Григорій Комар, апостольський адміністратор екзархату, звернувся до присутніх із щирими словами подяки та благословення.

«Христос Воскрес! Щиро вітаю всіх вас із найбільшим святом нашої віри — Христовою Пасхою. Дякую кожному, хто долучився до цієї великої молитви й зробив цю Літургію живою, урочистою, спільною», — звернувся архиєрей до громади.

Особливу вдячність владика висловив заслуженому екзарху владиці Діонісію за його багатолітнє жертовне служіння: «Дякуємо владиці Діонісію, який стільки років посвячено трудився тут, на італійській землі, і далі молиться за нас. Він — наш духовний батько, який продовжує супроводжувати нас порадою, присутністю та молитвою».

Окрема подяка була висловлена хору, який провадив спів як під час Утрені, так і всієї Літургії: «Дякую вам за цей чудовий спів. Вас було менше, ніж зазвичай, але ви зробили велику справу! Дякую за час, репетиції, і за те, що своєю посвятою зробили цю молитву ще глибшою».

У завершальному слові єпископ згадав всіх сестер, волонтерів, а також українців, які зараз залишаються в Україні — зокрема тих, хто страждає від війни: «Згадуємо сьогодні тих, хто не може вільно святкувати — хто перебуває в окупації, у в’язницях, у сльозах. Ми пам’ятаємо про них. Ми молимося за них. Ми віримо, що Христове світло дійде і до них». Він подякував Глава УГКЦ, всім єпископам УГКЦ за постійну підтримку вірних за кордоном і нагадав: «Ми — велика українська родина. Не втрачаймо цієї єдності».

На завершення владика Григорій додав: «Кажуть, катедра замала — всі не поміщаємося. Але якби ми так щонеділі приходили на Літургію, то, може, вже мали б і більший храм». І завершив: «Нехай Воскреслий Христос огортає вас Своєю благодаттю, благословляє ваші родини, дарує мир нашому народові і кожному з нас. Христос Воскрес!»

«Ви привезли з собою силу віри, витривалості, молитви», — до владики Григорія

Після урочистої Божественної Літургії о. Теодосій Грень, ЧСВВ, протосинкел апостольського екзархату, звернувся до владики Григорія з подячним словом: «Дорогий Владико Григорію, під час цього святкового богослужіння Ви підкреслили: Пасхальне Таїнство відкриває не лише двері до вічності, але й новий сенс у нашому житті вже тут і тепер».

Отець Теодосій наголосив, що особливим є те, що того, що єпископ розпочав своє служіння саме у Великодній час: «Те, що Ви прибули до Італії саме тепер, у дні Пасхи — це дуже промовистий жест. Це знак надії. Знак присутності Церкви, яка дихає повнотою Христового Воскресіння навіть серед випробувань і війни. Ви приїхали з землі, щедро скропленої кров’ю захисників, із серця народу, який продовжує боротися за свободу, за правду, за життя. І Ви привезли з собою цю силу — силу віри, витривалості, молитви».

На завершення він висловив побажання від імені духовенства та всіх вірних: «Молимо Господа, щоб благословив Вас у цьому новому, відповідальному служінні — силою, мудрістю і витривалістю. Щоб Воскреслий Христос провадив Вас у всіх починаннях. І щоб Ви завжди відчували нашу молитву, вдячність і любов».

Після Божественної Літургії відбулося освячення артосу та пасхальних страв.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ