Єпископ Григорій Комар: про духовний сенс події Введення в храм Пресвятої Богородиці для сучасних християн

24 листопада 2025

Під час проповіді у свято Введення у храм Пречистої Діви Марії, 21 листопада 2025 року, владика Григорій Комар, апостольський екзарх Апостольського екзархату в Італії, наголосив на духовному сенсі свята: Марія, яку батьки привели до Єрусалимського храму, стала живим храмом і Кивотом Нового Завіту, у якому оселилося Слово Боже. Празник закликає християн відкривати свої серця для Бога, зростати у святості та наслідувати приклад Пречистої Діви у покорі, довірі та готовності виконувати Божу волю.

Єпископ Григорій Комар: про духовний сенс події Введення в храм Пресвятої Богородиці для сучасних християн

З цієї проповіді єпископа Григорія Комара ви довідаєтеся:

що символізує подія Введення Пресвятої Богородиці в храм?
чому це свято Введення у храм Пречистої Діви Марії вважається важливим для християн?
що означав Кивот Завіту у Старому Завіті і як його символіка пов’язана з Марією?
чому Марію називають Храмом Святого Духа та Кивотом Нового Завіту?
який приклад Марія подає для духовного життя кожного християнина?
як апостол Павло пояснює, що кожна людина може бути храмом Божим?
який духовний заклик містить празник Введення Богородиці для сучасних християн у їхньому повсякденному житті?

Таїнство Введення Марії до святині

Сьогодні ми святкуємо великий празник Введення в храм Пресвятої Богородиці. Святе Письмо не зберегло нам історичного опису цієї події, але Церква, спираючись на Передання, відкриває нам глибокий зміст того, що сталося того дня, коли батьки Марії привели свою дитину до Єрусалимського храму. Це була проста подія — маленьку дівчинку приводять до святині. Але її духовний сенс незрівнянно більший. У цей момент Пречиста Марія стає тією, хто буде проваджена Богом, введена у Його близькість, щоб згодом сама стати живим храмом, новим Ківотом, у якому оселиться Слово Боже.

Старозавітний храм і прихід нового Кивоту

Щоби зрозуміти велич цього свята, варто пригадати, що являв собою Єрусалимський храм. У його серці знаходилося Найсвятіше Місце — Святая Святих. Саме там стояв Кивот Завіту, у якому зберігалися скрижалі Закону, манна та жезл Аарона. Це було місце особливої присутності Бога.

Коли Вавилонські війська зруйнували храм, Кивот зник. Його або заховали, або він був втрачений назавжди. Після повернення з полону євреї збудували новий храм, але вже без Кивоту. Він був прекрасний, величний, але в ньому бракувало найсвятішого — знаку Божої присутності. І ось сьогодні Церква споглядає маленьку Марію, яку вводять до храму. Святі Отці кажуть: саме в цю мить Бог сам приносить у храм новий Кивот, але вже не зроблений з дерева чи золота, а з людського серця, повного чистоти.

Марія — Храм Святого Духа

Марія стане тією, у якій: поселиться Слово Боже, з’явиться Христос — наш Первосвященник, народиться Той, Хто принесе раз і назавжди досконалу жертву. Тому Марію називаємо: Храмом Святого Духа, Кивотом Нового Завіту, Оселею Всевишнього, Дверима неба. Те, що колись було втрачено, тепер Бог відновлює у Пречистій Діві.

Людина як храм Божої присутності

У Старому Завіті священники приносили щоденні жертви. У Новому Завіті Христос приносить жертву самого Себе, і Марія є тією, через яку ця жертва входить у світ. Вона не лише приводиться до храму — сама стає храмом. І сьогодні кожен із нас покликаний робити те саме у своєму житті — ставати місцем присутності Бога. Марія не зупиняє погляду на собі, не замикає нас у своєму почитанні, — навпаки, вона веде нас до Господа, так як сама була ведена батьками до святині. Вона супроводжує нас дорогою молитви, чистоти, довіри, слухняності Божій волі. І так, як вона ввійшла у храм, так і ми покликані входити в храм, не лише фізично, але й духовно — відкриваючи серце для Бога, приносячи Йому свою подяку і свою жертву.

Покликання до святості: бути храмом Духа

Апостол Павло нагадує: «Хіба не знаєте, що ви — храм Божий, і що Дух Божий у вас живе?». Це не символічні слова. Це реальність. Марія сьогодні нагадує нам: Бог має для кожного з нас свій план, кращий, ніж ми можемо собі уявити. Бог веде нас, формує нас, очищує нас — щоб ми стали Його святинею.

Празник Введення Богородиці — це не лише спогад минулої події. Це заклик дозволити Богові увійти в наше життя, жити як храм Святого Духа, берегти чистоту серця, приносити Богові не тільки молитви, але й власне життя, уподібнюватися до Марії — у покорі, довірі й готовності сказати: «Нехай буде мені за Твоїм словом».

Нехай Пресвята Богородиця, Храм Божий і наш Провідник, веде нас до зустрічі з Богом і допомагає нам зростати у святості та любові. Амінь.

† Григорій Комар,
апостольський екзарх в Італії