СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Діонісій Ляхович: «Переображення Ісуса — це зразок нашого переображення і звіщення нашого воскресіння»
Владика Діонісій Ляхович, вислужений апостольський екзарх для українців-католиків в Італії, у своїх духовних роздумах, присвячених святу Переображення Господнього, розкрив глибокий духовний зміст цієї події, порівнюючи два моменти переображення Ісуса — на горі Тавор і в Оливному городі. За його словами, молитва стає джерелом внутрішньої переміни, яка допомагає людині прийняти Божу волю навіть у стражданнях і труднощах. Єпископ наголосив, що Переображення Христове є зразком для духовного оновлення кожного християнина і передвісником воскресіння, яке дарує надію у найскладніші часи.
У проповіді владика, роздумуючи над євангельською розповіддю від Матея, звернув увагу вірних на глибокий духовний зміст події Переображення Господнього. Про це розповідає Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії.
Два переображення у житті Ісуса
«На половині дороги з Галилеї до Єрусалима, після визнання віри в Ісуса Христа і після першого звіщення страстей та запрошення взяти свій хрест і йти слідом за Ісусом, наш Спаситель бере зі собою трьох учнів — Івана, Якова і Петра — та йде на гору, щоб помолитися. Коли Він молився, Його обличчя стало світлим, немов сонце, а одежа — біла та блискуча. З’явилися Мойсей та Ілля і розмовляли з Ісусом про Його смерть».
За словами єпископа, подібне переображення Ісуса відбувається і на Оливній горі, де Ісус бере тих самих учнів — Петра, Якова та Івана — і також молиться, переживаючи тривогу смерті, стікаючи кривавим потом, і в цій молитві пізнає, якою є воля Отця. "Прийнявши її, обличчя Ісуса змінюється, стає світлим та спокійним, Він торкається учнів і каже вставати, бо ворог уже наблизився», - додає він.
Молитва як джерело духовного переображення
«Переображення завжди відбувається у молитві, — продовжив роздуми владика. — За звичаєм, Ісус після цілоденної праці шукає самітного місця, щоб зустрітися зі своїм Отцем, почути Його голос. Воля Отця не відкривається автоматично! Ісус відходить на самоту, щоб молитися, пізнавати і приймати рішення. У молитві Він чує, що є улюбленим Сином свого Отця, Його посланцем у цей світ, щоб заради спасіння людини прийняти все людське та страждати, померти і на третій день воскреснути».
За словами владики, у Переображенні в повноті відкривається духовний зміст молитви, яка перемінює людину. «Глибинна молитва — це тоді, коли людина здатна „приглушити“ в собі всі крики і сказати: „Я тут!“; „Ось я!“; „Говори, Господи, Твій слуга слухає!“. І коли людина бачить неминучість страждання чи навіть смерті, вона у молитві може сказати — відповісти Богові: „Так, Отче, нехай буде Твоя воля!“; „Нехай святиться Твоє ім’я!“; „Нехай прийде Твоє Царство!“. І, можливо, тоді почує: „Ти — Син мій улюблений!“ Коли людина навчиться так молитися, погоджуватися з Божою волею, вона змінюється, переображується: обличчя її, замість смутку, плачу і депресії, починає відображати погідність, мир і спокій, що навіть „одежа“, тобто зовнішній вигляд, стає зовсім іншим. Ісус показав Переображенням Свою славу і могутність, що може дійти навіть до брам пекла і його перетворити на рай. У такій молитві з’являється слава і сила, спроможна переносити будь-яке горе».
Переображення Ісуса — зразок для нашого переображення
Архиєрей також закликав вірних пам’ятати, що Переображення Христове є зразком для нашої духовної переміни:
«Свято Переображення Ісуса може здійснитися в житті кожного християнина, коли він глибоко єднається з Ісусом, скидає свої самолюбні „сандалі“ і каже: „Ось я! Буду чинити Твою волю, а не свою!“. Це переображення відбувається особливо у важких життєвих обставинах: у фізичних і духовних стражданнях, у хворобах і в годину смерті, коли людина пізнає Божу волю щодо себе. Звичайно, у важких життєвих ситуаціях обличчя людини сумне і депресивне, чоло зморщене і вкрите потом, чути стогін, а, може, й нарікання… Проте, коли християнин молиться і просить, щоб Господь йогоп омилував, і водночас каже: „Хай буде не моя, а Твоя воля, Отче“, тоді він відчує і зрозуміє, яка є воля Божа щодо нього, і його обличчя зміниться, очі засяють, немов сонце, і мимоволі навіть його зовнішній вигляд зміниться. Як на Таворі, так і пізніше в Оливному городі Ісус торкається учнів і каже їм вставати та йти назустріч тому, що їх чекає. Не можна лежати і спати — треба йти, чувати і працювати, бо ще не прийшла їхня година».
Тіціан. Преображення Господнє. Близько 1560 року.
Переображення Ісуса — звіщення нашого воскресіння у часи випробувань
Наприкінці проповіді владика Діонісій зазначив, що Переображення Господнє є передсмаком Його Воскресіння, а відтак — знаком надії для кожного з нас, зокрема, у час війни зі злом. «Дорогі, під час Хрещення і Переображення Христового було чути голос: „Це Син мій улюблений; Це мій вибранець! Слухайте Його!“. Вже у таїнстві нашого Хрещення нам подарували білу одежу й запалили свічку. І під час нашої посвяти на служіння Господеві було сказано: „Це син мій улюблений! Це донька моя улюблена, вибрана моя!“».
«Тож ідімо з Ісусом на гору, зустрічаймося з Ним, розмовляймо! Слухаймо Його! Це не є зустріч з якимось персонажем, а з особою Ісуса Христа. З Ним ми запрошені говорити, відкрити перед Ним своє серце, нічого не приховувати! „Скинути наші сандалі“. Якою б не була наша історія життя, навіть якщо й помилковою, треба повертатися до Христа, йти на гору! Просити прощення і пробачати собі! За все дякувати! Залишати минуле в Божих руках, дивитися вперед. Хай минуле нас не в’яже! Ми — свобідні діти Божі! Переображення Ісуса — це зразок для нашого переображення і звіщення нашого воскресіння вже тут, під час земного життя, а особливо — нашого остаточного воскресіння», — мовив на завершення єпископ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
