Єпископ Богдан Дзюрах у #ДорогоюНадії: 27. Блаженства — основа християнської надії

31 жовтня 2025

У час, коли світ розривають війни, суспільні потрясіння й духовна втома, Церква знову нагадує про справжнє джерело надії — Христові блаженства. Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії Богдан Дзюрах у своїх роздумах називає їх «піснею надії» для пораненого світу, що вказує людині шлях до справжнього щастя — не в силі чи багатстві, а у вірі, лагідності та довірі Богові.

Єпископ Богдан Дзюрах у #ДорогоюНадії: 27. Блаженства — основа християнської надії

Один із сучасних авторів назвав Блаженства «найбільшим актом християнської надії», пояснюючи своє твердження переконанням, що «світ не є і не буде — ні сьогодні, ні завтра — під владою найбагатших і найсильніших. Світ належить тим, хто робить його кращим» (Ermes Ronchi).

Силою можна певний час тримати в підкоренні людей чи навіть цілі народи, а багатство й добробут можуть створювати на якийсь час ілюзію щастя. Проте дійсність дуже швидко виявляє неспроможність ідеологій, що ґрунтуються на силі або виключно на матеріальному достатку, забезпечити людині справжнє щастя — тобто, мовою Біблії, блаженство.

Тому підкорені й поневолені народи раніше чи пізніше починають змагатися за свою гідність і права, а суспільства, занурені в гедонізм і споживацтво, з прикрістю констатують дедалі більшу депресію та автодеструкцію серед свого населення — особливо молодого, яке потребує справжніх, а не сурогатних ідеалів у житті.

Господь Ісус уже на самому початку своєї проповіді вказує шлях до справжнього щастя. Його Нагірна проповідь, яку євангелист Матей подає, починаючи з п’ятого розділу, має урочистий характер — це закон Нового Завіту. Саме тому Матей представляє Ісуса як нового Мойсея, Законодавця, який сходить на гору й урочисто проголошує новий закон життя і щастя.

Ісус благовістить блаженство для вбогих, запевняючи, що саме для них Господь приготував Своє Царство;

Він проголошує блаженними тих, що плачуть, бо саме до засмучених Господь посилає Свого Святого Духа — Утішителя;

Він називає блаженними лагідних, бо лагідність — не слабкість, а моральна сила, яка долає залізо танків і закам’янілість серця;

Він проголошує блаженними милосердних, бо вони стають привілейованими адресатами Божого милосердя, що спасає;

Він підносить в очах слухачів красу чистого серця, бо саме серцем людина бачить сенс життя і самого Бога;

Він указує на миротворчість як на шлях до Божого синівства, бо Бог є Богом миру й життя, а не руїни і смерті;

Він наголошує, що навіть серед утисків і переслідувань слід віднаходити тиху радість перемоги, уже приховану в зернах правди, гідності та свободи, за які Божі діти бувають переслідувані.

Зауважмо, що Ісус проголошує присутність цього щастя й блаженства не лише в майбутньому, а каже, що згадані категорії людей «блаженні» вже тепер. Бо в житті, пройнятому Христовою наукою, уже криється передсмак блаженства повноти життя, якої віруючі люди осягнуть у всій повноті в Царстві Божому.

Блаженства — це серце Євангелія, пісня надії, яку Ісус підносить перед пораненим світом. У них Господь перевертає людську логіку і показує шлях до справжнього щастя: того, що походить не від володіння, а від дару; не від сили, а від лагідності; не від земної безпеки, а від довірливого віддання себе Богові.

Молитва

Господи Ісусе, джерело блаженства і надії,
Ти проголосив блаженними тих, хто вірить у Твою обітницю,
зроби моє серце вбогим і смиренним, здатним очікувати всього від Тебе.
Навчи мене відкривати в смутку і тривозі Твоє утішення,
і нехай надія на Твоє Царство скеровує мої кроки дорогою миру.

Пресвята Богородице, Мати нашої Надії,
Ти названа блаженною, бо повірила Божому слову надії,
навчи мене зберігати Слово у випробуваннях наших часів.
Будь світлим знаком нового неба і нової землі,
де кожна сльоза буде витерта, а надія здійсниться у вічній радості.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії