Єпископ Богдан Дзюрах: Святі бачили Бога, слухали Його та слідували за Ним
У своїх роздумах у Неділю Всіх святих владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, запрошує замислитися над суттю християнської святості як покликання кожної людини. Роздумуючи над євангельським уривком про визнання Христа перед людьми та наслідування Його дорогою хреста, він наголошує, що святість народжується через здатність бачити Бога, слухати Його слово та втілювати його у щоденному житті. Приклад усіх святих нагадує нам, що дорога до Божого Царства відкрита для кожного, хто дозволяє Святому Духові провадити себе до повноти любові та вічного життя.

Неділя Всіх святих дала нагоду роздумувати у світлі Божого Слова (Мт. 10, 32–33. 37–38; 19, 27–30) над покликанням до святості кожного з нас. Бо й справді, святі — це не ангели; вони були такими самими людьми, як і ми. Але всі вони відзначалися тим, що бачили Бога, слухали Бога та йшли за Богом, Який об’явив Себе в Христі Ісусі.
Бачити Бога — це усвідомити наше походження із задуму любови Небесного Отця і наше покликання до вічного життя, а не до тієї земної дійсності, до якої нас бажають обмежити світ і наше спотворене сприймання реальності. Це означає також часом буквально відірватися від мобільного телефону чи іншого ґаджета, до якого так часто буває прикутий погляд сучасної людини, і піднести свої очі до неба, до Бога, Який є нашим люблячим Небесним Отцем, Який віддав Себе у Сині задля нашого спасіння та посилає нам Свого Святого Духа, щоб Він наповнював наші серця любов’ю, а наше життя — сенсом.
Слухати Бога — це не лише чути Євангеліє, але й приймати його як слово спасіння і життя, яке Господь скеровує особисто до мене, та дозволити цьому слову промовити до нас, зачепити нас, спонукати до роздумів, принести зцілення, просвітити нас і скерувати на дорогу правди.
Йти за Богом — це дозволити, щоб почуте Боже слово спонукало нас до дії, до крокування за Ісусом, Який є нашою «Дорогою, Правдою і Життям» та провадить нас Своїм Святим Духом, перемінює нас і щораз більше наповнює Божою любов’ю. Через таку любов людина вже на землі стає причасником вічного Божого життя, над яким навіть смерть уже не має жодної сили.
Таку любов і таке життя має кожен, хто збагнув мудрість Господнього Хреста і прийняв запрошення взяти на себе свій хрест та йти за Ісусом. У цих словах Ісуса міститься не стільки передчуття неминучого страждання, з яким, як правило, у нас асоціюється слово «хрест», — це радше і передусім Боже запрошення до участі в Його любові, яка «усе зносить, усе перетерпить…, яка ніколи не минає».
Саме так прожили свій життєвий шлях усі святі: перебуваючи за будь-яких обставин перед Божим обличчям, слухаючи Бога та йдучи за Ним через вірне наслідування Господа Ісуса. Вони жили на землі побожно, тобто по-Божому, тому й були записані у Книзі життя на небесах.
Ми всі, зібрані в християнській спільноті, теж носимо в собі покликання до святості й уже йдемо дорогою до неї, бо в нашому житті є так багато виявів присутності та діяння Святого Духа! Не втомлюймося крокувати далі! І настане час, коли після нашого повернення до Дому Отця Неділя Всіх Святих стане і нашою неділею, бо будемо за Божою ласкою долучені до всіх тих, кого цієї неділі спогадуємо і хто, можливо, не записаний у церковному календарі, але напевно записаний у Книзі вічного життя на небесах.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх в Німеччині та Скандинавії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





