«Диявол не може стерпіти самого вигляду Господнього Хреста», — владика Богдан Дзюрах

11 жовтня 2022

У черговому духовному роздумі про Хрест Господній владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, застановляється над постійним протистоянням, яке здійснюють сили зла і темряви супроти Хреста Господнього.

«Диявол не може стерпіти самого вигляду Господнього Хреста», — владика Богдан Дзюрах

Хрест — знак перемоги Божої любови над смертоносним діянням диявола, людиновбивці. Тому диявол не може стерпіти самого вигляду Господнього Хреста, а його слуги на цьому світі не раз намагалися стерти з лиця землі і Хрест, і тих, хто до нього признається. Ще зовсім недавно комуністи скидали хрести з куполів храмів на розлогих теренах радянської «імперії зла» та намагалися придушити будь-які вияви релігійності своїх громадян.

Я сам пригадую, як мій старший брат давав мені поради щодо того, як слід зберегти хрестик, коли прибуду до радянської військової частини і там нам видаватимуть військову форму, попередньо забравши цивільний одяг. Так я і проносив свій бронзовий хрестик два роки поспіль, пришитим всередині верхньої кишеньки свого солдатського однострою…

У наших часах, вже у так званому «вільному» світі, на Заході, не раз спостерігаємо боротьбу проти християнських символів, зокрема проти публічної присутності хреста, як от сумнозвісна справа Lautsi contro Italia, коли ціною великих зусиль та загальноєвропейської християнської співпраці, аж рішенням Європейського суду з прав людини вдалося захистити право приватної італійської школи надалі мати в навчальних класах зображення Господнього Хреста.

Втім, чи то в поодиноких випадках, чи в ситуації організованої атеїстичної пропаганди і тоталітарного режиму, все ж, на довшу перспективу Божа правда остаточно завжди перемагатиме, бо сили пекла ніколи не здолають живого Бога, доки на світі будуть справді віруючі люди.

Ви всі, мабуть, пригадуєте, славний Хрест з зони АТО. Поставлений у серпні 2014 року поблизу намету-каплички в самому розпалі першого етапу смертоносної війни Росії проти України у таборі наших захисників поблизу села на Луганщині з промовистою назвою «Побєда» («Перемога»), він залишився цілим і неушкодженим після того, як «Гради» окупантів дотла спалили місце базування табору. Втім, врятувався не лише цей Хрест, який сьогодні перебуває у Гарнізонному храмі у Львові як знак і символ перемоги, але й усі бійці військової частини, які перебували під цим знаменом Господньої опіки.

Сьогодні наша Луганщина та інші регіони Батьківщини знову переживають нашестя окупантів. Проте, сила чесного і животворящого Хреста, явно присутня в нашому народі, принесе неминучу перемогу. Зворушливі до глибини душі відео, на яких наші воїни-захисники знаменують себе знаком святого хреста, йдучи на захист Батьківщини, численні молитви за мир, які щодня линуть до неба, дають нам впевненість, що це знамено перемоги, яке у давнину було явлене цареві Костянтинові, явить свою переможну силу і над нашою землею. На цю остаточну перемогу ми надіємось, у неї віримо, в ім’я Господнє призиваючи на наш народ спасенну і животворну благодать Господнього Хреста:

«Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемоги благовірному народові на супротивників даруй і хрестом Твоїм хорони люд Твій».

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії