Десять тез владики Богдана Дзюраха про відповідальну любов

19 травня 2020

Від 23 березня і до сьогодні, впродовж понеділка-п’ятниці у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української Греко-Католицької Церкви моляться за відступлення пандемії коронавірусу. Молебень служать перед копією Унівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Окрім того, щотижня змінюється духівник, який виголошує короткі духовні науки для застанови у цей час випробувань та викликів. З 18 травня очолювати Молебен розпочав Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах.

Десять тез владики Богдана Дзюраха про відповідальну любов

Ділимося із Вами основними 10-ма тезами із першої науки преосвященного владики Богдана Дзюраха «Богородиця — Мати і Вчителька відповідальної любові»:

Без відповідальності в любові неможливе не тільки гармонійне подружнє і сімейне життя, без відповідальності не можна говорити про людську зрілість як таку. Погодьтеся, бути охарактеризованим як «особа безвідповідальна» не красить нікого. Що більше, від таких осіб ми намагаємося дистанціюватися, триматися здаля, а світське законодавство за разюче безвідповідальну поведінку навіть карає, окреслюючи свої правомірні дії дещо іронічним поняттям «притягнення до відповідальності;
Очевидно, Господь не застосовує насилля, щоб змусити когось до відповідальності. Єдина сила, якою він хоче потягнути людину до себе, закликати її до повноти життя, є сила Його беззастережної і безумовної любови. Ось як про це він каже устами старозавітного пророка: «Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина… Я притягав їх людяними мотузками, — поворозами любови. Я був для них, неначе тії, які знімають ярмо у них із шиї. Я нахилявсь над ними й давав їм їсти» (див. Осія 11, 1–4.7);
Господь об’являє Їй [Марії] план спасіння Її народу, а водночас запрошує до співучасті у цьому спасенному ділі. А ось небо неначе завмерло в очікуванні на відповідь Марії. Яка велика відповідальність раптом спала на тендітні рамена цієї людської особи! Та з Її серця і з Її уст лине довгоочікувана відповідь людини на Божу об’явлену любов, відповідь, яка започаткувала шлях спасіння для усього людства: «Ось я, слугиня Господня, нехай зі мною станеться за Твоїм словом!» (Лк. 1, 38). Ось це ознака і взірець відповідальної любові на всі часи!
Від моменту створення і до останнього Страшного суду Божого над людством, відповідальність закладена у логіку стосунків Бога і людини. Невипадково навіть саме слово «відповідальність» містить у собі як корінь слово «відповідь», якої Господь Бог від нас очікує щоденно і якої від нас жадатиме на порозі вічності;
Бог кликав до Адама, після його гріхопадіння: «Де ти?» і очікував відповіді, щó той зробив з любов’ю, яка покликала його у це життя. Ми, діти Єви і Адама, просимо в Літургії у нашого Бога для себе «християнської кончини життя нашого безболісної, бездоганної, мирної і доброго одвіту на Страшному судищі Христовому», бо знаємо, що ввечері нашого життя, як казав св. Іван від Хреста, ми будемо суджені щодо любові, тобто щодо нашої відповіді, яку ми давали на Божу любов, що у Христі Ісусі;

Зміни не настають, тому що не відбулися глибинні зміни у самій людині. Як казав мені один знайомий Єпископ з Болгарії, «комуністи від нас пішли, але комунізм лишився»…
Спасіння починається від тебе, від твоєї відповіді, яку ти в глибині душі даєш Богові перед судом своєї совісті. Всі інші зміни — особисті, родинні, національні і навіть глобальні — є похідними від цієї першої і фундаментальної, яка є нашим людським проявом «відповідальної любові»;
Відповідальність за природу, за довкілля, за цей чудовий Божий дар, яким Господь так щедро обдарував нашу благословенну землю, — щоб в той час, як ворог розпалив воєнну заграву на східних рубежах, ми власними руками в тилу не влаштовували щовесни і щоосені пожарища, вчиняючи наругу над природою, затруюючи повітря і власне здоров’я так, наче б нам одного Чорнобиля ще було замало…
Рівнем моєї відповідальності міряється рівень і інтенсивність моєї любові — до Господа Бога, до самого себе. до ближнього, до власної держави і до всього всесвіту, який є ділом Божих рук. Цим рівнем міряється також моя людяність;
Дай Боже, щоб кожен з нас своїми вчинками, словами, рішеннями щодня клав бодай маленьку цеглинку в побудову кращого Божого світу за молитвами і за прикладом Богородиці — Матері і Вчительки відповідальної любові.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ