«Деколи єдиною формою спілкування залишається молитва», — владика Григорій Комар у другу річницю повномасштабної війни проти України

25 лютого 2024

24 лютого, у другу річницю початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ долучилася до цілоденного молитовного стояння і посту, проголошеного напередодні Архиєрейським Синодом УГКЦ в Україні.

«Деколи єдиною формою спілкування залишається молитва», — владика Григорій Комар у другу річницю повномасштабної війни проти України

У катедральному храмі Пресвятої Трійці Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Натомість, владика Ярослав Приріз, правлячий єпископ, помолився разом із вірними прокатедрального храму Покрову Пресвятої Богородиці у м. Самборі. Опісля, владики мали спільну трапезу та спілкування із сімʼями загиблих Героїв. Також при сприянні військових адміністрацій відбулися вшанування їхньої памʼяті.

У своїй проповіді владика Григорій Комар насамперед зазначив, що 24 лютого 2022 року розділило наше життя на «до» і «після». Сьогодні ж, вже у другу річницю цієї події ми ставимо перед собою безліч запитань.

«Ми не можемо й по сьогодні відповісти, чому вона розпочалася. А тому, що початок цієї війни, і вона сама, є поза межами людської логіки, є поза межами будь-яких політичних конструкцій. Її причину треба шукати набагато глибше. Вона є без жодного перебільшення сказати — духовною катастрофою. Це є виклик, який путінський режим і Росія, яка пішла за ним, кинула не тільки людству, але кинула самому Богові. І як би їхні пропагандисти у церковних ризах і навіть з патріаршими титулами не намагалися це зло відбілити, знайти йому якесь пояснення чи оправдання, це зробити неможливо. Ці оправдання виглядають на богохульство, на насмішку, над якимось здоровим глуздом», — підкреслив проповідник.

Відтак єпископ спробував підсумувати два роки цієї російської війни проти України, яку продовжує переживати український народ. За його словами, ми зіткнулися із дуже великим злом, «яке важко собі уявити за його наслідками і за його велетенським масштабом». Водночас це зло нас налякало, — «проти нас, проти України, постала держава найбільша за територією і ядерним потенціалом». Однак, «ми проти того зла постали, але розуміємо, що його подолати мужністю, звитягою наших воїнів, подолати його навіть за підтримки усього світу цивілізованого, є непросто. Ми його не зможемо, зрештою, подолати, якщо не будемо Господа Бога призивати як нашого заступника і нашого оборонця». Тож єпископ закликав до постійної молитви за оборону від зла: «Шукаймо і використовуємо ту силу, яка може його справді знищити».

Далі проповідник звернув увагу на брак слів, який ми відчуваємо, бажаючи описати те, що відбувається, а також підтримати тих, хто цього потребує. Однак, за його словами, таких пустих і брехливих слів не бракує загарбницькому російському режимові. «Найсильнішою зброєю, яку має наш ворог, це є не гармати і не ракети. Це є їхня брехня і пропаганда. Бо ракети чи снаряди, вони торкаються нашого тіла, вони можуть забрати лише фізичне життя. Але та брехня вражає ум людини, отруює серце», — підсумував владика Григорій.

«Та пропаганда сіє багато зневіри, сумніву, розбратів, сварок. Ми вже починаємо довкола озиратися і шукати винних, бо так є дуже простіше і легше показати на когось пальцем. І тому нині, коли ми дійшли до цього дня, ми ставимо перед собою завдання знайти захист проти цієї дезінформації, брехні і пропаганди. Ми хочемо того духовного імунітету, що нас від цього зараження брехнею убезпечить. Ми хочемо мудрости і її просимо у Бога, щоб могли ми розрізнити між добром і між злом, між правдою і неправдою. І таку мудрість мають люди, які шукають Бога, бо там де є Бог, там вони знайдуть і правду, там вони знайдуть добро, а де немає Бога, там завжди буде зло і неправда», — промовив єпископ, знову закликаючи до молитви, до тісних взаємин із Господом.

Окремо владика Григорій Комар пригадав і про спокусу поділів та руйнування єдності у народі. «Ворог усе зробить для того, щоби нас поділити і роз’єднати, тому відкиньмо ту спокусу, гадати, хто є більший патріот, а хто менший, хто робить для України більше, хто менше, хто справжній герой, а хто хіба просто герой. Нам і так не бракує поділів, не бракує їх зовсім. Ми вже поділені. Поділені, розшматовані наші сім’ї — чоловіки тут, жінки з дітьми десь за кордоном. В Україні того року була найменша кількість одружень, шлюбів, але дуже величезна кількість розлучень. То є та реальність, у якій ми живемо, то є ті наслідки, що війна неминуче з собою несе. Тому шукаймо тієї єдності поміж собою, або бодай не творімо ніяких поділів і ніяких ворожнеч. Бо поділених і розсварених ворог нас легко матиме за свою здобич», — сказав єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицький.


За словами проповідника, «ми відчули, що деколи єдиною формою спілкування, єдиним способом спілкування залишається лише молитва». Тож не варто опускати руки і зневірюватися у своїй молитві, адже євангельський уривок про вдову, яка просила захисту для себе у немилосердного судді вчить нас про витривалість та сміливість у молитві.

«Місія Церкви деколи передбачає не тільки пригорнути, зрозуміти, пробачити, підтримати, але й сказати правду, навіть якщо та правда комусь не сподобається, — продовжуючи свою проповідь, мовив архиєрей. — Каже Господь: „Я прийшов, щоби свідчити істину“. І, дорогі, правдою є те, що ми байдужіємо. Правдою є те, що ми собі починаємо думати, що то є це чиясь війна, не моя, і я не маю ніякої відповідальності за те, як вона закінчиться, то є обов’язок якихось політиків чи військових, чи ще когось».

«Ми маємо обов’язок зберегти нашу Україну і передати її нашим дітям, передати той дар свободи, що так зараз люто, нещадно атакований. Ми нині підносимо нашу молитву за наших полеглих воїнів, за наших Героїв, щоб Господь Бог їм дарував Небесну батьківщину. Щоб вони знайшли упокоєння для своїх безсмертних душ у Божому царстві. І щоб вони, які прийшли до небесного українського війська, там з Неба, допомогли нам подолати того ворога, того московського окупанта, який постав проти людяності і проти Божих законів», — промовив на завершення проповіді владика Григорій Комар.

Нагадаємо, що Архиєрейський Синод УГКЦ в Україні визначив 24 лютого 2024 року, 2-гу річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, Днем молитви і посту за перемогу України та справедливий мир. До нього у своїх храмах долучилися українці з цілого світу.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae