«Чи є культура спільної недільної трапези у наших родинах?» — владика Володимир Груца
«Можливо, хтось собі ставить питання: а чи є обов’язком ходити в неділю до Церкви? Це є якесь таке дуже тяжке слово — обов’язок. У принципі, нас за це ніхто не може напряму покарати. Так як ніхто не карає нас за те, чи ми їмо, чи не їмо, чи що ми робимо у приватному житті. Я б сказав, що літургійна молитва чи піти до церкви в неділю, свята і в будний день — це радше не обов’язок, а привілей і велика потреба». На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир Груца у роздумах про літургійну молитву в ефірі «Живого Телебачення» перед початком Ісусової молитви у неділю, 25 лютого 2024 року.
У своїх роздумах архиєрей зауважив, що ми здебільшого звикли до храму ходити в неділю. Ба більше, знаємо, що є така заповідь: пам’ятай день святий святкувати — неділю чи великі свята. Проте, він наголосив, що це не обов’язок, а привілей і велика потреба. Про це зазначає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Тим більше, вважає архиєрей, коли похід на Святу Літургію, де ми зустрічаємо Бога, де ми беремо участь у євхаристійній трапезі, відбувається цілою родиною.
«Чи є культура спільної недільної трапези у наших родинах?» — закликав до роздумів владика Володимир і додав: «Трапеза за столом — це продовження спільної євхаристійної трапези».
«Як це виглядає у наших родинах? Чи є коротенька молитва перед трапезою? Чи ми обговорюємо за кавою те, що почули у храмі на проповіді? Можемо також це критикувати, але це є наші роздуми над Божим Словом», — додав архиєрей.
«Літургійний рік нас провадить крізь цикл життя всього року. Бо маємо різдвяний час, час Богоявлення, Великий піст, Воскресіння Христове, свята протягом літа і осені. Як мудро літургійний рік нас провадить впродовж життя. Важливо бути відкритими на його супровід. Щоб ми це могли робити, всім бажаю світла Святого Духа», — сказав владика Володимир.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ