СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Богородиця восходить на небо»: проповідь Блаженнішого Святослава у свято Успіння Пресвятої Богородиці в Уневі
Ми зійшлися, щоб вкласти в руки Пречистої Діви Марії, яка єдина може сказати Богові «Сину», молитви за наших синів і дочок, за наше військо, за перемогу добра над злом в Україні, за перемогу над жорстоким ворогом, який прийшов вбивати, вигублювати. Молимося за якнайшвидше завершення цієї святотатської війни і за справедливий мир для України, за звільнення полонених, за зцілення поранених, за віднайдення пропалих безвісти, за повернення додому розсіяних і за відбудову того, що було зруйновано.
З цієї проповіді Блаженнішого Святослава ви довідаєтеся:
- у чому полягає зміст свята Успіння Пресвятої Богородиці?
- яким чином Пресвята Богородиця досягла Царства Небесного?
- яким чином Пресвята Богородиця продовжує допомагати Церкві?
- чому нам, сучасним християнам, так важливо звертатися до Пресвятої Богородиці у своїх труднощах?
Роман Василик, Успіння Пресвятої Богородиці (Фото: Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв)
«Праворуч тебе стоїть цариця
в золоті офірськім»(Пс. 45, 10)
Високопреподобні отці протоігумени!
Високопреподобний отче ігумене!
Преподобні, всесвітліші та всечесні отці!
Преподобні сестри і брати в монашестві!
Любі нашому серцю паломники, яких так багато прибуло сьогодні до цієї древньої святині — Свято-Успенської Унівської лаври!
Дорогі брати і сестри, які зараз моляться з нами в різних куточках України і світу за допомогою живої трансляції!
Дорога молоде! Дорогі діти!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні Христова Церква святкує одне з найбільших християнських свят — Успіння Пречистої Діви Марії. Це свято посідає особливе місце в нашому літургійному ритмі. Воно наче вінчає, завершує літургійний рік, підсумовуючи всі таємниці, які Господь Бог чинить у сучасному житті своєї Церкви.
Богородиця восходить на небо
Святкуємо нині перемогу життя над смертю — Пречиста Діва Марія переходить із землі на небеса. У Ній виявляється не тільки перемога нетлінності та чистоти над тлінністю і смертю, а й щось набагато більше. Вона восходить на небо. Апостол Павло каже: «Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом… і разом з Ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі» (Еф. 2, 4–6). Це — свято перемоги нетлінного дівицтва і чистого материнства над усіма людськими вадами, ницістю і хтивістю. Сьогодні святість у всій своїй силі сяє в постаті Пречистої Діви Марії, яка восходить і спочиває в руках свого Божественного Сина.
Цариця у Царстві Небесному
У Святому Письмі є текст, так званий Царський псалом, яким духовно кормилися християни першого тисячоліття, переживаючи свято Успіння Пречистої Діви Марії: «… Праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім. Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого. І цар жадатиме краси твоєї, бо він — твій пан, і йому кланяйся… Уся прибрана пишно входить царівна, золотом ткані її шати. У різнобарвно гаптованих шатах, ведуть її до царя; за нею йдуть дівиці, її другині проводять її» (Пс. 45, 10–14).
Цей псалом описує не тільки якийсь ритуал царського дому Близького Сходу. Чуючи ці слова, ми вглядаємося в Пречисту Діву Марію. Бо вони кажуть, що мати царя завжди мала особливу місію в ділі свого сина. Цариця, яка возсідає праворуч від свого сина, виконувала важливу роль у стосунку народу до того, хто мав про нього дбати, навіть коштом власного життя. І нині ми бачимо, що цариця, яка восходить і стає праворуч, у ризи позолочені одягнена і приокрашена, — це Пречиста Діва Марія, однак Вона перебуває не в якомусь земному царственному палаці, а в Царстві Небесному, у небі. Ці шати, прикраси — це нетлінне земне багатство, повнота благодаті Духа Святого, якою Вона прикрашена і якою сповнює кожного, хто разом із Нею святкує це свято.
Карло Звіринський, Успіння Пресвятої Богородиці (Фото: Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв)
Богородиця вміла слухати Бога
«Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо…» (Пс. 45, 11). Ці слова — про Пречисту Діву Марію. Це Вона почула слово Боже, слово ангела, яке в Її лоні стало тілом. Саме через те що Вона була слухняна у вірі, ми сьогодні втішаємося дійсністю богоматеринства в Пречистій Діві Марії. Слухаючи слово ангела, Вона сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). А сьогодні, у це свято, Пресвята Богородиця, яка вміла слухати Бога, по-особливому чує слово Сина і молитви кожного з нас. Це про Неї скаже нам Єлисавета: «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане Їй від Господа» (Лк. 1, 45).
Невипадково в день Успіння Богородиці дивним чином всі апостоли зійшлися супроводжувати Її в переході від землі до неба. І невипадково цього дня ось уже дві тисячі років учні Христові збираються, щоб вкласти в серце, уста і руки Пречистої Діви Марії наші прохання і молитви. А Вона, восходячи на небеса, несе всі ті болі, сльози, страждання Божого народу, щоб передати їх разом зі своєю душею своєму Божественному Синові.
Діалог між Сином Божим і Матір’ю Божою
«Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо…» (Пс. 45, 11). У день Успіння Пресвятої Богородиці Христова Церква запрошує нас вслухатися, що небо каже до землі і що Всесвіт промовляє до небес. Вслухаймося! Пречиста Діва Марія була єдиною людиною, до якої Син Божий міг сказати «Мамо», «Матусю». Водночас серед людей не було, нема і не буде більше нікого, хто міг би до Бога сказати «Сину», «Синку мій».
Цього дня так відчувається це пестливе слово! Як тоді, коли Дух Святий вчить нас звертатися до Бога Отця «Татусю», «Авва! — Отче!» (пор. Рим 8, 15), так сьогодні діалог між Сином Божим і Матір’ю Божою лунає у цих ніжних, лагідних почуттях і висловах. Ось що запрошує кожного з нас почути ця Божественна Літургія.
Христина Яциняк, Успіння Пресвятої Богородиці (Фото: Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв)
Молитва до Богородиці за наших синів і дочок
«Матусю», «сину мій» — ці слова по-особливому резонують у вухах і серцях українців під час цієї жорстокої війни. Як багато матерів, навіть серед присутніх, моляться за свого сина, чоловіка, за свою доньку чи маму на фронті. Мабуть, немає жодної родини, у якій хоч би хтось не воював. Самим фактом, що ми можемо зараз тут молитися, ми завдячуємо Господу Богу і Збройним силам України.
Ми зійшлися, щоб вкласти в руки Пречистої Діви Марії, яка єдина може сказати Богові «Сину», молитви за наших синів і дочок, за наше військо, за перемогу добра над злом в Україні, за перемогу над жорстоким ворогом, який прийшов вбивати, вигублювати. Молимося за якнайшвидше завершення цієї святотатської війни і за справедливий мир для України, за звільнення полонених, за зцілення поранених, за віднайдення пропалих безвісти, за повернення додому розсіяних і за відбудову того, що було зруйновано.
Пречиста Діво Маріє, Ти, яка єдина може сказати до Бога «Сину», «Синочку», молися за синів і дочок України! Хай наші страждання, біль і сльози сьогодні почує все небо! Покажи нині силу добра, історії в дії Твого боголюбивого українського народу! Слухай, глянь і прихили Твоє вухо до молитви кожного, хто зараз тут стоїть перед Тобою, наша Небесна Ненько! Пречиста Діво Маріє, що сьогодні восходить і спочиває в руках свого Божественного Сина, рятуй Україну! Амінь.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
