«Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене». Слово подяки владики Миколая Бичка з нагоди інтронізації
12 липня 2021 року у катедральному храмі Св. верх. апп. Петра і Павла у м. Мельбурні (Австралія) відбувся Чин введення на престіл преосвященного владики Миколая Бичка, третього єпарха Мельбурнської єпархії для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та країн Океанії. Пропонуємо Вашій увазі слово подяки новопоставленого єпископа Мельбурнського.
ПОДЯКА
преосвященного владики Миколая Бичка,
з нагоди інтронізації
Високопреосвященні і Преосвященні Владики,
Всечесні отці та диякони,
Преподобні брати і сестри в монашестві,
дорогі у Христі!
Слава Ісусу Христу!
«Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене» (Пс. 34,1). Ці слова псалмоспівця сьогодні найкраще висловлюють стан моєї душі. Господь з превеликої своєї любові вибрав мене як Своє знаряддя, щоб послужитися мною серед Божого народу. Я дякую Богові за дар життя, а одночасно складаю подяку моїм батькам, які прийняли від Бога це життя і подарували мені. Хоч вони зараз в Україні далеко від мене, але єднаються зі мною через молитву. Моє серце наповнюється вдячністю Богові за дар покликання до монашого, священичого і єпископського служіння.
Дозвольте сьогодні висловити щирі слова подяки Святішому Отцеві Франциску папі Римському в особі папського нунція Високопреосвященнішого архиєпископа Адольфа, за виявлену мені довіру та поручаюсь його молитвам.
Дякую Блаженнішому Святославу, Отцю і Главі нашої церкви та всім членам синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Впродовж минулого року Ви були великою підтримкою у перших кроках мого єпископського служіння. Сподіваюсь, що вона буде і надалі, бо саме тепер, як правлячий єпископ, буду потребувати мудрої поради і Вашої ревної молитви.
Слова подяки сьогодні лунають до Високопреосвященнішого владики Пітера Коменсолі, архиєпископа Мельбурнської дієцезії. Ваше Преосвященство! Дякую Вам за Вашу молитовну присутність а також за те, що Ви очолили обряд інтронізації. Разом з Вами будемо творити єпископську спільноту та проголошувати Благу Вість про Христове Відкуплення.
Висловлюю вдячність владикам Австралійської Конференції Католицьких Єпископів в Австралії. Для мене є великою честю бути членом цієї конференції. Ваш приклад віри та неоцінений досвід єпископського служіння на цих теренах стануть для мене як молодого єпископа великим здобутком. Дякую, що допомагаєте нашій Церкві та нашим громадам в різних куточках цієї країни. Довіряючи Богу, сподіваюсь також на Вашу молитву, дружбу та супровід!
Сьогодні в особливий спосіб я хочу подякувати моїм двом попередникам: покійному владиці Івану Прашку і Владиці Петру Стасюку. Преосвященний владико! Протягом року Ви були для мене Добрим Батьком, який вчив, наставляв та підтримував у моїх починаннях. Саме від Вас, і надалі, хочу вчитися як бути Добрим Пастирем для нашої Єпархії.
Слова вдячності засилаю всім священикам, дияконам та преподобним сестрам монахиням. Дякую за Ваше жертовне та щоденне служіння Богу та людям. Надіюся, що ми всі разом зможемо творити великі діла для Господа. Своє служіння я поручаю Вашим молитвам, та запевняю, що також про кожного з Вас пам’ятатиму у своїх молитвах.
Мою вдячність скеровую Вам, дорогі браття і сестри у Христі. Завдяки Вашим титанічним старанням та клопіткою працею Ви зуміли побудувати храми, утримуєте їх та творите живі спільноти. Сьогодні я тримаю в своїх руках хрест, який для мене є дуже цінний. Це подарунок від владика Василя Лостена, який я отримав після проголошення мене єпископом. Історія цього хреста сягає минулого століття, коли в 1960 рр Австралію відвідував преосвященний владика Амброзій Сенишин, архиєпископ Філадельфійський. Саме вірні цього храму в знак вдячності за його візит, подарували йому цей хрест (який є навіть підписаний з обох сторін: від Українців Австралії, для владики Амброзія Сенишина). Цей хрест повертається не сам, а з третім єпископом для українців католиків в Австралії. Неймовірний знак від Господа. Це свідоцтво віри ми зобов’язані передати наступним поколінням.
Слова подяки адресую представникам місцевої влади міста Мельбурна, всім представникам різних організацій та гостям які прибули на це свято.
Це свято не було б настільки організованим якби не клопітка праця організаційного комітету та багатьох людей. Нехай Господь щедро благословить всіх Вас.
Наша єпархія є дуже велика за територією, оскільки крім Австралії сягає до Нової Зеландії та Океанії. Прагну запевнити Вас в своїх молитвах та передаю всім вірним вітання та архиєрейське благословення. Не дивлячись на великі відстані — ми всі об’єднані Христом, бо «де двоє чи троє зібрані в Моє Ім’я — там Я є серед них» (Мт. 18, 20).
Свої слова подяки хочу закінчити молитвою до нашої Небесної Матері:
«Мати Божа Неустанної Помочі! Сьогодні стою перед Тобою як архиєрей. Прошу Тебе, огорни своїм святим омофором моє єпископське служіння, та випроси у свого Сина, а нашого Бога — Ісуса Христа, ласки бути добрим пастирем у Христовому Винограднику; в особливий спосіб поручаю Тобі повірену мені Мельбурнську Єпархію Святих Петра і Павла в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, щоб вона зростала у святості через втілення християнських чеснот: віри, надії та любові.
Пресвятая Богородице спаси нас!».
12 липня 2021 року,
у день світлого празника Святих верховних апостолів Петра і Павла,
катедральний храм Св. апп. Петра і Павла,
м. Мельбурн (Австралія)