«Без Сповіді не можна зростати у святості», — сім думок владики Миколая Бичка про Сповідь

20 квітня 2021

Бог, який безмежно любить людину, приймає її у стані будь-якого гріха. У Тайні Покаяння ми бачимо безмежну любов Бога до людини. Не має такого гріха, який Господь Бог не може простити людині. Цією та іншими думками поділився владика Микола Бичок у прямому ефірі під час Великопісної екуменічної школи духовності на ресурсі «Духовна велич Львова».

«Без Сповіді не можна зростати у святості», — сім думок владики Миколая Бичка про Сповідь

Тайна Сповіді є примиренням людини з Богом. Гріх є причиною для того, щоб людина зверталася до Тайни Сповіді, яка є примиренням людини з Богом. Будь-який гріх починається з простих речей. Наприклад зі занедбання молитви. Будь-який гріх — це образа Бога, який нас сотворив ще у раю, щоб ми були щасливими і були близько Бога.

Найкращим прикладом покаяння є притча про блудного сина. Блудний син переступив закон, щоб сповнити якісь свої бажання. Бачимо, що коли син вернувся, то батько вийшов його зустріти. Це є немов би знаком повернення Бога до людини. Більше того батько дав йому перстень, що символізувало певну владу. Наше життя подібне до образу молодшого і старшого сина.

Найбільший дар, який ми маємо від Господа Бога — це свобідна воля. Кожен може з неї користати по максимуму. Ми можемо вибирати те, що добре для нашого духовного життя. В той самий час можемо бути піддатливим на різні погані вчинки, спокуси чи на ті чи інші гріхи, які провадять до різноманітних узалежнень. Зрештою ціллю лукавого є запровадити людину до того чи іншого узалежнення, де людина не знає як вийти з того чи іншого гріха.

Бог, який безмежно любить людину приймає її у стані будь-якого гріха. У Тайні Покаяння ми бачимо безмежну любов Бога до людини. Не має такого гріха, який Господь Бог не може простити людині. Тому що Бог перш за все дивиться на особу та гідність людини. А вже потім Він зауважує гріх цієї людини.

Без Сповіді не можна зростати у святості. Не можна ступати вперед дорогою духовного життя. Тому навіть в Євангеліє багато разів чуємо заклик до покаяння.

Важливо скерувати погляд на 5 умов доброї сповіді. Першою умовою є іспит сумління. Це молитва, в якій ми перепрошуємо Бога за якісь свої недосконалості. Однозначно, що коли говоримо про іспит сумління, важливим моментом в цьому є наше сумління. Сумління — це Божий голос у нашому серці. Друга умова — це жаль за свої гріхи. Людина повинна збудити жаль за те, що образила Творця. Третя умова — це постанова поправитися. Показати цю постанову на ділі є дуже тяжко. Дуже часто ми нічого не робимо, щоб змінити своє життя. Важливо, крім слова поправитися звершувати діла. Четверта умова — це сама Сповідь. Це свята Тайна, де людина примирюється з Богом. П’ята умова — покута. Зробити все можливе, щоб шкоду виправити. Грішник повинен відшкодувати, або спокутувати свій гріх. Це називається покутою. Покути є різними. Зокрема звикли до покути у молитві, але вона може бути різною. Чинити діла милосердя, чимось пожертувати. Церква встановила сповідь, щоб допомогти Богові у спасінні душі.

Хто боїться ковіду скористайте зі Сповіді у будні дні, коли не має в церквах такого напливу людей. Не відтягуйте Сповідь на неділю. Також раджу звернутися до місцевого священника, нехай він прийде до вашої оселі і там висповідає вас.

За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ