«Але наперекір смерті, Христос Воскрес!» Великоднє послання владики Степана Менька
«Після Голготи наступає Воскресіння, а воскресити кожного з нас і всю Україну може тільки Господь. На цьому постійно потрібно наголошувати. Сама сила і зброя є ніщо перед Божою всемогутністю», — йдеться у Великодньому посланні владики Степана Менька, екзарха Донецького.
ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
преосвященного владики Степана Менька, екзарха Донецького
Всесвітліші і всечесні отці,
преподобні отці, брати і сестри в чернецтві,
дорогі брати і сестри у Христі!
Останні роки всього людства були насичені важкими хрестами, пов’язаними з пандемією, що забрала мільйони людських життів.
Цей рік для України став набагато важчим через війну, розв’язану нашим сусідом, який заявив про «рускій мір», що мав би об’єднати три слов’янські народи. Мир, — дивно названий «міром», — став метою війни: війною вони хочуть нав’язати нам свою любов. «Війна і мир» — два протилежні поняття, тому в голові тверезомислячої людини ніяк не вкладається ідея, що війною можна принести комусь мир і любов.
Куди втікати від думок, які приходять в голову, після прочитаних новин і побачених жорстоких сцен насильства?
Важко в ці дні молитися, дуже складно нам зараз зрозуміти план Божого Провидіння для розвитку всього людства, а зокрема нашої багатостраждальної України.
Але наперекір смерті, Христос Воскрес! Воскрес після жорстокого катування, смерті на хресті та поховання в гробі.
Україна зараз проходить свою страждальну Голготу. Голготу очищення духовного, без якого не буде піднесення до високого. Терпіння — великий вчитель пізнання сенсу людського життя, переосмислення наново життєвих цінностей; а смерть — ще більший вчитель.
Ось ти є і раптом, — зникаєш зі сцени повсякденного життя… Але не зникаєш зі сцени, приготованої тобі Богом — сцени Вічного Життя.
При воскресінні Лазаря Христос говорить до Марти: «Я — воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме. Кожен, хто живе і в мене вірує — не вмре повіки» (Йо. 11, 25–26).
Фізична смерть — це лише прелюдія до вічного життя. Тому для віруючої людини воскресіння Христа — це надія на наше воскресіння. Каже апостол Павло у своєму першому посланні до Коринтян у 15-й главі:
«Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших; отже, ті, що й померли у Христі, загинули. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей. Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі. І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.»
(1 Кор.15, 12–23;)
Ці слова є найбільш актуальними в Пасхальний період, щоб розвіяти сьогоднішній тягар пригноблення. У всякому сумніві чи пригніченні можемо кликати як апостол Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!» (Йо. 6,68).
Після Голготи наступає Воскресіння, а воскресити кожного з нас і всю Україну може тільки Господь. На цьому постійно потрібно наголошувати. Сама сила і зброя є ніщо перед Божою всемогутністю.
«Хай воскресне Бог розбіжаться вороги його і побіжать від лиця його ті, що ненавидять Його!»
В цей радісний день Христового Воскресіння вітаймо один одного цим гарним християнським привітом:
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Степан Меньок,
екзарх Донецький УГКЦ