Якими є прикмети Божого Слова? Перелічує і пояснює владика Богдан Дзюрах
Якими є прикмети Божого Слова, на думку автора послання до євреїв? Про це роздумує і пояснює владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії.
«Бо слово — живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця. Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати» (Євр. 4, 12–13).
Автор Послання до Євреїв перераховує прикмети Божого слова. Передовсім Боже слово, будучи словом живого Бога, є живим, а це означає — рівно ж — життєдайним. Подібно як на початку історії світу Божим словом були створені небеса і земля (пор. Бут. 1–2), так Боже слово і надалі діє у світі, поширюючи подих Духа і оживляючи все навколо. Про цю оживляючу дію Божого слова, яке є носієм Святого Духа сам Господь Ісус сказав так: «Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя» (Йо. 6, 63).
Відкриваючись вірою до Божого слова, ми відкриваємося до життєдайного діяння Святого Духа, Який пробуджує у нас Боже життя, а разом з ним — Божі думки і наміри, Божі слова і дії, так що ми починаємо щораз більше жити побожно, по-Божому.
Тому друга прикмета Божого слова — це його дієвість. У Божому слові укритий потенціал життя, тому воно, впавши на сприятливий «ґрунт» людського серця, Боже слово, неначе зерно, відразу починає проростати, давати паростки нового життя і приносити плід, і це кидається у вічі всім навколо, подібно як радує око вид нових паростків збіжжя навесні чи вигляд дозрілого пшеничного поля влітку.
А третя прикмета Божого слова — це його «гострота», його проникливість, для опису якої натхненний автор вживає метафору двосічного меча. Боже слово здатне проникати у найглибші закутки людського буття, доходити до потаємних глибин людського серця, пробуджуючи там святі бажання і спасенні рішення.
Водночас гострота слова означає, що воно може зранити, завдати болю. Але це зранення не має на меті спричинити смерть людині, — навпаки це радше діагностична дія слова, завдяки якій людина пізнає «хворі» місця у своєму житті і таким чином отримує шанс на зцілення, подібно як лікар, натискаючи на хворе місце, допомагає нам виявити укриту болячку, щоб відтак почути з його уст діагноз та під його проводом почати лікування.
Просімо про уважність і відкритість до Божого слова. Нехай воно буде живим і діяльним у нашому житті! Нехай виявляє, а відтак — лікує у нас все те, що є хворе, недосконале, незгідне з Божою волею! Нехай зробить нас святими, Божими людьми!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії