СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Якщо ви хочете бути плідними, дозвольте Богу володіти вами», — владика Василь Івасюк
Добре зерно — це людина з відкритими вухами, котра приготовлена до слухання слова Божого. Підготовлена душа чує голос Божий і подібна до обробленої землі, котра дає багатий урожай. Щире і добре серце приносить плід у терпінні. Відкриті вуха мають важливу характеристику — це щедра плодючість. Це означає ходити до храму, читати щодня невеликий уривок зі Святого Письма і причащатися. Будьте уважні. Читайте уривок поки не стане для вас зрозумілим, зупиніться, продумуйте над ним. Читання приносить плід протягом життя. Якщо ви хочете бути плідними, дозвольте Богу володіти вами.
«Хто має вуха слухати, нехай слухає!»
(Лк. 8, 8)
Вступ. Напружене ХХІ століття вражає потужним виром боротьби добрих та руйнівних сил. Притча про сіяча і зерно підтверджує це та звертає увагу на вміння слухати і чути: «Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає!» (Лк. 8, 8).
І). Притча про сіяча, або вміння слухати і чути. На березі озера зібралося багато народу, котрі слухали і сприймали науку Ісуса Христа про притчу про сіяча. Вийшов чоловік сіяти і насіння впало на чотири різні види ґрунтів, які символізують вміння слухати і здібність сприймати інформацію. Ісус не розкриває зміст самої притчі, а тільки пояснив аналогії, на яких вона побудована. Наше завдання знайти практичне застосування її у житті. Давайте почуємо слово Боже.
Перша людина не здатна сприймати науку, бо її вуха неначе втоптана дорога. Слух другої людини, як кам’янистий ґрунт, і вона хоча чує, але не дає можливості пустити коріння доброму слову. У третьої людини вуха заросли терням, покрилися колючими і не має шансів насінню прорости. Четверта людина підготовлена і здатна почути голос Божий. Тому її душу порівнюють до добре обробленої землі.
В усіх чотирьох випадках насіння однакове і той самий сіяч, відмінність полягає тільки в слухачах. Троє слухачів не слухають Бога, бо мають жорстоке серце і неглибоке духовне життя та заклопотаний розум. У нашому житті ми були різним ґрунтом і по-різному сприймали істину та реагували на неї.
1.1). Перше зерно впало край дороги — це люди, котрі не чують слова Божого. Зерно на твердій дорозі витоптали люди і птахи небесні визбирали його. Птахи — це злі духи, котрі забрали зі серця людей слово Боже, щоб ті не повірили й не спаслися. Слово Боже для них є нецікавим і почуте Євангеліє для них нічого не значить. Диявол викрадає в них будь-яку думку і заповнює розум сумнівами. Ці люди є непоганими, бо займаються добрими справами. Одначе, вони витісняють слово Боже зі свого розуму та відмовляються від Нього і вперто не вірять. Практика показує, що чим довше людина так живе, тим важче їй прийти до Бога. Кожний день без віри в Бога, робить серце людини твердішим, а вуха більш не здатними слухати. Найстрашніше є те, що ці люди вважають, що у них все добре і навіть краще ніж в інших. Часто ця твердість ґрунтується на абсолютно неправдивих установках, наприклад: «Я ходжу в церкву, і цього достатньо». Не будьмо закритими, бо тоді сумління стає втоптаною дорогою.
Можливо на вашому життєвому шляху траплялися аферисти, котрі скористалися вашою довірою. І тоді, ви прийняли рішення більше ніколи і нікого не слухати. Насправді питання особистого спасіння допоможе нам вирішити тільки Бог. Віра, молитва, добрі діла і Пресвята Євхаристія — це єдине джерело життя. Не закривайте своє серце перед Євангелієм, бо вас тоді чекають злі ангели.
Господь Бог бере тоді в руки плуг або лопату і сам починає приготовляти наше серце. І тоді у житті людини зі затверділим серцем починаються проблеми, конфлікти, борги, хвороби, біль, зрада. Зникає стабільність, наближається провал і тільки тоді ми відчуємо потребу в Божій допомозі. Отже, людина твердого серця втрачає життя тоді, коли не чує голосу Божого і вперто не хоче розуміти Євангелія.
1.2). Зерно на кам’янистому ґрунті — це не уважні люди. Вони не дають можливості пустити коріння доброму слову у своєму серці. Ці люди дуже радо приймають Боже слово і вірять, що тільки Ісус вирішить їхні проблеми і далі у них почнеться безтурботне життя. Спочатку такі слухачі роблять великі кроки у бік Бога, але коли йде щось не по їхньому плану, тоді вони відступають.
Чимало людей йдуть до Церкви, тому що Бог захищає, благословляє, підтримує і забезпечує. Одначе, ця категорія людей не приймає випробувань, страждань та переслідувань. У них складається помилкова думка, що Бог має вирішувати їхні проблеми, а життя — це легка прогулянка. Євангеліє нікому не обіцяє безклопітного життя на землі. Насправді, це дорога на Голгофу, страждання, переслідування, терновий вінець та далі подорожувати йти за Ісусом. Терпіння Ісус порівнює з сонцем. Сонячне світло потрібне для росту рослин — процес фотосинтезу. Рослина без коріння помирає. Дерева з міцною кореневою системою виростають великими і міцними, навіть у суворих місцях. Натомість, кам’яниста поверхня перешкоджає корінню рости в глибину і розбивати каміння.
Кам’янистою землею вважаються люди з поганими звичками, бо не хочуть змінюватися і виправлятися. Неуважність робить їх залежними від гріхів (наркотиків, горілки) і руйнує здоров’я та життя. Ці люди часто виглядають дуже перспективними, але вони не позбавляються своїх поганих звичок, бажають трохи пожити для себе і тоді відпадають від Бога.
Тому молімося в час спокус, щоб Бог захистив нас від гріха. Уникайте місць, людей, фільмів, які вас можуть спровокувати на гріх. Якщо ти знаєш, що у тебе проблеми з алкоголем, не йди туди, де п’ють. Якщо є проблеми з порнографією, не дивися на це. Тримайтеся подалі від того, що може привести до падіння. Святе Письмо рекомендує не вступати у розмову з сатаною, бо завжди потерпите поразку. Проводьте час з тими людьми, які позитивно впливають і зміцнюють нас. Відділіть від себе усе те, що наштовхує вас до гріха. Викиньте все це зі свого дому і кімнати. Припиніть дружбу з людьми, які руйнують вас. Отже, християнин повинен копати витривало і глибоко, а не просто ковзати по поверхні.
1.3). Зерно поміж терням і бур’янами не має шансів прорости, бо розум цих людей зайнятий багатством та життєвими насолодами. Слухати Бога не дозволяє розум зайнятий переживаннями, планами, справами, клопотами. Постійне перебування в інтернеті чи в телевізорі завжди робить лінію зв’язку між Богом і людиною закритою. Притча про сіяча попереджає саме про цю небезпеку. Розум спочатку був засіяний добрими справами, які почали рости. Одначе, бур’яни обплутали стебла і не дали можливості плодоносити.
Розрізняємо три фактори, які приглушують нашу здібність почути Бога: Клопоти щоденні з проблемами не дають почути Бога. Багатство займає час на сплату рахунків, боргів і дозволяє зайти у ще більшу залежність. Тоді у нас не має часу навіть помолитися, бо ледве встигаємо заробити на життя і прокормити сім’ю. Насолода — це вищий ступінь задоволення від праці. Одначе, треба бути обережними, щоб ідучи за чимось добрим у нас не забракло часу для Бога. Бур’яни ростуть без важкої праці і підживлення ґрунту. Якщо в когось на городі ростуть бур’яни, значить проблема у недбалості господаря. Коли вони появилися у духовному житті, значить ми занедбали відносини з Богом. Якщо немає часу на молитву, немає здоров’я і настрою вивчати Євангеліє та робити добро, тоді у нас появилися інші інтереси і саме вони приглушують всі добрі наміри.
На практиці нам цікаво почути проповідь, яка торкає наше серце. Одначе, варто трохи відвернутися і наш розум знову занурений в роботу, у навчання, інтернет, соціальні мережі і потреби в Божому Слові уже не відчувається.
Люди ніколи не приймають рішення відійти від Бога. Найчастіше це витісняється терміновими питаннями. Дайте бур’яну трохи місця, і все незабаром буде поглинуте ним. Подивіться на що ви тратите свій час і гроші. Моліться, щоб Господь забрав все зайве. Людина, яка має терня в серці, живе у страху, сумнівах і невірстві. Якщо ми маємо проблеми з терням — практикуймо щедрість з грошима, майном, часом. Гроші не є злом, але коли стають нашим Богом, то це є корінь всякого гріха. Гроші або будуть нами управляти, або ми будемо панувати над ними. Єдиний спосіб довести, що ми не в їхньому полоні, це бути щедрим. Не дозволяйте бур’янам задушити себе, викиньте їх зі свого життя і тоді станемо родючим ґрунтом.
1.4). Добре зерно — це людина з відкритими вухами, котра приготовлена до слухання слова Божого. Підготовлена душа чує голос Божий і подібна до обробленої землі, котра дає багатий урожай. Щире і добре серце приносить плід у терпінні. Відкриті вуха мають важливу характеристику — це щедра плодючість. Це означає ходити до храму, читати щодня невеликий уривок зі Святого Письма і причащатися. Будьте уважні. Читайте уривок поки не стане для вас зрозумілим, зупиніться, продумуйте над ним. Читання приносить плід протягом життя. Якщо ви хочете бути плідними, дозвольте Богу володіти вами.
Слово Боже вкорінюється і приносить плід, який може бути лише від Бога. Боже слово має неймовірну силу. Бог сказав кілька слів і створив Землю. Якщо Божі слова вкорінюються в нашому житті, тоді ця сила діятиме і у нашому житті.
Боже слово завжди приносить плід. Про силу слова говорить наш поет: «Ну, що б здавалося, слова?! // Слова та голос — більш нічого! …//А серце б′ється, ожива, // Як їх почує. Знать, од Бога// І голос той, і ті слова…». Силу Шевченкове слово черпало з Євангельського навчання, а особливо з Псалтиря. Ба й вірші свої він називав псалмами. Про своє слово він міг сказати, звертаючись до Богом дарованого таланту — долі: «Ми просто йшли (…) У нас нема зерна неправди за собою». Це поетичне правдиве слово було вистраждане і вимолене, через заступництво Пресвятої Богородиці, у Господа Бога, в якого «жива правда» («Сон» комедія). Тому воно таке живе, завжди актуальне та повчальне для всього українського народу.
У житті кожної людини часто слово відіграє велику роль. Не раз хтось у горю, нещасті, розпуці, а одне потішне, дорадче слово стає неначе цілющим бальзамом для зболілої душі і те слово залишається в пам’яті на довгі-довгі роки. Шевченко також зумів пережити найтяжчі хвилини свого невільницького життя завдяки молитві, вірі в Бога та читанню Євангелія. «Я тепер, як той, що падає в безодню, готовий схопитись за все. Жахлива безнадійність! Така жахлива, що одна тільки християнська філософія може боротися із нею (…) Єдина втіха моя тепер — це Євангеліє. Я читаю його безнастанно: щодня і щогодини» (01.01.1850 р.; лист до В. В. Рєпніної). Прощаючись з милою Україною, Шевченко залишає заповіт, щоби її діти навчалися Божого життєдайного Слова, яке міститься у Біблії. «Прощавай же ти, моя нене, / Удово-небого, / Годуй діток; жива правда/ У Господа Бога!» (Т. Шевченко «Сон» (Комедія)). І цій живій правді, яку він ототожнює з Богом, Кобзар заповідає всім нам щиро молитися: «Молітесь Богові одному, / Молітесь Правді на землі, / А більше на землі нікому, / Не поклонітесь. Все брехня…» (Т. Шевченко — «Неофіти»). Звісно, що цією одинокою Правдою є Воплочений Богочоловік, який для всіх є «дорога, і правда, і життя» (Ів.14,6).
ІІ). Зерно нашого народу — це українська мова. Наша мова серед 2000 мов взяла третє місце. У Франції перше місце взяла французька, друге місце — староіранська персидська, а третє місце — українська. Її треба виспівати. І ви, дорога молоде, своїми устами понесіть українську мову так, щоб нам легше було чути на рідній землі наших юнаків солов’їв.
Кожній розумній людині є зрозуміло, що коли є мова є нація, є нація є держава. Ці всі три поняття знаходяться в одному. Стараймося своїм бойовим словом де б ми не були прочитати зросійщеним людям, щоб вони відчули красу, відчули музику, відчули диво-слово. В українця справді виспівана мова. Люди добрі заспівайте рідною мовою, заспівайте і вивчіть. Вона варта того, щоб ви вивчили її. Прилучімося до цього і трошечки попрацюймо над собою й трошечки закцентуймо свою увагу на зерні рідної мови, що я кожен день не плював чужою мовою Україні в душу. Постарайтесь сказати слово і виспівати українську фразу красиво і вимовить солов’їну цю мову так, щоб вона була справді солов’їною і ніколи не була насмішкою, а щоб вона була нашою гордістю.
Висновок. «Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає!» (Лк.8:8). Притча про сіяча звертає увагу, що добрий врожай можна отримати на підготовленому ґрунті, який потрібно зорати, викорчувати пеньки, виполоти бур’яни, прибрати каміння і вносити добрива й осушувати. Сам по собі ґрунт ніякого результату не принесе. Кожен з нас є якимось одним з цих ґрунтів і все, що трапляється з нами показує хто ми. Притча про сіяча показує що ми можемо мати: закриті вуха, не уважні вуха, зайняті вуха чи відкриті вуха.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам сприймати і засвоювати істину від Бога.
Господи, допоможи нам бути уважними і зосередженими сіячами слова Божого.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
10 листопада 2019 року,
с. Братишів, Тлумацький район, Івано-Франківська область
