СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Якщо монашество не підтримає ідеї єдності християн, вона буде майже неможливою для осягнення», — Глава УГКЦ
Свідчення, досвід, духовний провід саме богопосвячених осіб може стати потужною, незамінною силою, щоб уся Христова Церква не боялася шукати, відновлювати, будувати єдність між християнами. Про це, продовжуючи роздуми над темою відновлення єдності між християнами, сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному зверненні у 345-й день війни Росії проти України.
Підсумовуючи воєнні новини за останню добу, Предстоятель наголосив, що хоча ворог зазнає величезних втрат, проте не шанує людського життя ні власних військових, ані синів і дочок України. Також Росія починає полювати на українських дітей на окупованих територіях. Майже 100 дітей було вивезено з Лисичанська до Татарстану. Ми точно знаємо, що 50 з них — це старшокласники. Про решту не маємо повної інформації. А загалом 14000 українських дітей було примусово депортовано з окупованих територій. Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.
У цей день Блаженніший Святослав продовжив роздуми над відновленням втраченої єдності між християнами, зокрема в українських обставинах. Він звернув увагу на роль монашества та досвід праведного митрополита Андрея Шептицького в цьому питанні.
За словами Предстоятеля, митрополит Шептицький на пів століття випередив своєю думкою, своїм пошуком за єдністю християн Другий Ватиканський Собор. Він відчував, що є в Церкві одна сила, яка «ще мусить сказати своє слово та зробити свою справу, щоб відбудувати втрачену між християнами єдність». І ця сила — наше монашество.
«Монах чи монахиня — це особа, яка вже тут, на землі, вмерла Христа ради для цього світу і живе в житті майбутнього віку, у воскресінні… Монашество — це особливе покликання, яке є наслідком, свідченням дії Духа Святого в тілі Церкви. Зокрема, східне монашество візантійської традиції має особливу споглядального силу, — силу такого містичного життя, яке втілюється в певних життєвих орієнтирах тут, на землі», — зазначив Глава Церкви.
Він розповів, що в історії траплялося так, — і праведний митрополит Андрей це бачив, — що монашество не поділяло руху за об’єднання християн, навіть якщо його провідником були очільники Церков.
«Якщо монашество, — вважає Блаженніший Святослав, — не підтримає ідеї єдності християн, зокрема між Церквами візантійської традиції, то вона буде майже неможливою для осягнення. Але якщо богопосвячені особи відчують, що їхні брати і сестри з іншої Церкви живуть тим самим Духом, який покликав і їх, і що вони навіть у різних монастирях споглядають у містичному досвіді одного й того самого живого Бога, єдиного у трьох особах Отця, і Сина, і Святого Духа, тоді їхнє свідчення, їхній досвід, духовний провід буде потужною, так би мовити, незамінною силою, щоб уся Христова Церква не боялася шукати, відновлювати, будувати єдність між християнами».
Митрополит Андрей Шептицький став натхненником деяких видів монашого досвіду в Західній Церкві. Під його натхненням були створені певні монаші спільноти, одна з яких жила в латинській традиції, а інша — у візантійські, але обидві належали до однієї монашої родини.
«Нехай праведний митрополит Андрей буде нашим молільником, патроном, заступником великої справи єдності між християнами, яка є, на його думку, необхідною підвалиною єдності нашого народу, нашої держави і умовою, як він писав, для того щоб будувати „Рідну хату“», — побажав Отець і Глава УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
