СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЯк у Лаврі відновлюють храми? Репортаж зі Свято-Успенської унівської лаври
На подвір’ї Свято-Успенської унівської лаври, незважаючи на останні дні осені, сонячно, тепло і спокійно. Здалека чути, як кипить робота майстрів, що працюють над відновленням монастирського храму.
Як розповідають монахи, реставраційні роботи у дерев’яному храмі проводять позапланово через пошкоджений стан даху. Детально про процес реставрації храму Священномучеників Климентія та Леонтія, особливості дерев’яних храмів отців студитів, процес викладення ґонти, історію храму, а також реставраційні роботи в кам’яному храмі Лаври розповідає отець Макарій Дутка, довголітній настоятель Свято-Успенської унівської лаври.
Насамперед отець Макарій пояснив, що погода не впливає на хід робіт, бо майстри за будь-яких обставин зможуть працювати над перекриттям церкви, оскільки дах відкривають частинами. «Робота ведеться, сподіваємося, що до кінця року завершимо реставрацію даху», — зауважив ієромонах Макарій.
Історія дерев’яного храму Блаженних священномучеників Климентія та Леонтія
у Свято-Успенській унівській лаврі
«Дерев’яний храм Блаженних священномучеників Климентія та Леонтія був збудований у 2008 році. Освятив його владика Гліб Лончина, сьогодні апостольський адміністратор єпархії Святого Володимира в Парижі», — розповів монах студит.
За словами отця Макарія, така проблема, що храм швидко почав протікати, виникла тому, що був перекритий тільки один раз ґонтою. Зазвичай майстри кладуть 2 чи навіть 3 шари ґонти. Протікання почалося з центральної бані. Тому монахи вирішили негайно перекривати його, щоб не допустити до ще гіршого стану. Зазвичай храм служить для потреб прочан. З цією метою його і звів колишній ігумен отців студитів, а сьогодні Чиказький єпарх Венедикт Алексійчук.
Дерев’яний храм як візитівка студитських монастирів
Цікаво, що, фактично, при всіх монастирях отців студитів, за винятком церкви Михаїла у Львові, є дерев’яний храм. Серед них відомі: Зарваниця, скит у Лужках, Свято-Іванівська лавра, яка має цілу низку дерев’яних храмів; ведуться ремонтні роботи і в храмі Святої Софії — Премудрості Божої…
Робота майстрів над перекриттям дерев’яного храму зблизька
Про це нам розповідає пан Іван, майстер із Яворівщини. Чоловік пояснив, що працювати з ґонтою доволі складно, бо кожну дощечку необхідно підганяти під необхідний розмір, щоб не потрапляла вода і дах не промокав.
«Ґонта викладається сходинками, і щоб вона краще служила, треба її правильно покласти, аби кожна дощечка щільно зайшла одна в одну, тоді не протікатиме. Напередодні ґонта проварюється в маслі, щоб вона добре відштовхувала воду і вологість. Загалом дощечки можуть послужити 30–40 років. Проте, якщо кожні п’ять років її покривати маслом, то може прослужити і довше. Роботи також проводяться під самою банею», — розповів майстер з Яворівщини.
«На перекриття дерев’яного храму потрібно близько 30 тисяч дощечок. Маємо необхідну кількість, бо велику частину дощечок нам подарував колишній настоятель монастиря в Дорі. Якщо доведеться докупляти, то це буде не більше ніж п’ять тисяч», — додав настоятель Свято-Успенської унівської лаври.
Центральним храмом Свято-Успенської унівської лаври є кам’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці. Він служить в основному для потреб монахів. Церква вже довший час знаходиться під риштуванням. Її монахи реставрують за планом. Після екскурсії дерев’яним храмом отець Макарій запрошує оглянути і піднятися під баню центрального храму. Цікаво, що зовсім недавно на куполі храму з’явилося нове покриття з мідної бляхи.
Історія кам’яного храму Успіння Пресвятої Богородиці Свято-Успенської унівської лаври
«Наш центральний храм має величну історію. Він перебудовувався кілька разів. Сьогодні Успенський храм служить в основному для потреб монахів. Згідно з історією, на початках храм був збудований у дуже простому стилі як оборонна і фортифікаційна споруда. Він був простим із двосхилим дахом. Вже потім, коли набіги татар припинялися, за часів Атанасія Шептицького, цей храм добудували у бароковому стилі. Саме збудували дзвіницю, яка зараз є накрита мідною бляхою. Це приблизно 1715-ті роки, коли Атанасій Шептицький був тут архимандритом. Перед тим тут також був архимандритом Варлаам Шептицький», — розповів ієрм. Макарій.
«Символічно, що отці студити осіли в цьому місці з благословення їхнього нащадка — митрополита Андрея Шептицького. Спершу відреставрували фрески всередині храму. Тоді за порадою науковців відновили дах і вивели вологу з приміщення, бо фрески знову б темніли через вологість. Тому проводиться планова перебудова храму, вводяться всі необхідні засоби, щоб його зберегти. Проблема в тому, що шви храму були обкладені каменем і зароблені цементом. Позаяк цемент втягує воду, то вологість нищить фрески. Тому науковці порадили вибити цемент і замінити розчином на дистильованій воді з клеєм козиліну. Навіть пісок ми спеціально просушували на території церкви. Це розчин, який відштовхує воду. Цемент — це трагедія для старих будівель», — додав він.
Знахідки чи цікавинки храму, які віднайдені в процесі ремонтних робіт
Коли чистили камінь, веде далі отець Макарій, майстри знайшли у дзвіниці вікно — костницю. Витягнули звідти вісім мішків костей. Думаємо, що це визбирували наші монахи до війни на території самої церкви. Бо тут були захоронення від початку XV століття. Їх захоронили на території монастиря біля хреста, перед яким щоп’ятниці відбуваються заупокійні молитви.
Чи є поховання в Унівській крипті?
Розповідає отець Макарій: «Загалом ми маємо два входи до підземелля. Саме підземелля є невеликим. Під час розкопок ми вичерпали звідти 80 відер води і два бананові ящики костей разом із черепами. Ті кості були перекладені трошки глиною і вапном. Після наступного нашарування костей знову шар вапна і глини. Очевидно, що це робили для дезінфекції, щоб не було інфекційних захворювань у монастирі».
Церква як корабель
З цього ракурсу церква нагадує корабель. Через те що під ґрунтом пульсують джерела, церква укріплена контрфорсами (вертикальна конструкція у вигляді висунутої назовні частини стіни, вертикального ребра чи окремої опори, зв’язаної зі стіною аркбутаном. Призначена для посилення несучої стіни через прийняття на себе горизонтального зусилля розпору від склепінь).
Цього року, каже ієромонах, пан Сергій зі Львова відшаровував від цегли цементний розчин. Використано новітню технологію за середньовічним методом. Ми ніколи не знали, що тут є різьба по каменю. Усе це відкрилося з початком реставраційних робіт. Дах планують перекрити мідною бляхою. Хрести, які бачите тут, простояли понад 300 років. Реставратори порадили їх відчистити. Тепер повністю разом з кулями їх реставровано.
Як фінансово монастир дає собі раду?
Охочі можуть долучитися до реставраційних робіт. Для нашого поточного життя нам достатньо тих коштів, які ми заробляємо на території лаври. Коли проводяться масштабні роботи, то пишемо проєкти. Просимо жертводавців і людей доброї волі, щоб нам допомогли. Реставраційні роботи потребують особливих затрат. Благодійники зі Словаччини пожертвували кошти на реставрацію храму. Лише робота майстрів коштує 300 тисяч, окрім матеріалів.
Акція «Унівська свічка» спрямована на збір коштів для реставрації церкви
Свічку з майстерні Лаври можна придбати на території Унева або замовити через фейсбук. На сторінці Свято-Успенської унівської лаври є подані контакти братів, які займаються цією акцією. Свічки надсилають «Новою поштою». Долучитися може кожен охочий.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
