XLVI Апостольська подорож Папи Франциска у Люксембург та Бельгію. День перший
У перший день своєї Апостольської подорожі у «центр Європи» Папа Франциск відвідав Люксембург. По прибуттю Святіший Отець промовив до представників влади, громадянського суспільства й дипломатичного корпусу Люксембургу, а відтак зустрівся із місцевою католицькою спільнотою у катедральному соборі Пресвятої Богородиці. Завершенням дня став переліт у Бельгію.
Папа Франциск вирушив у свою 46-у Апостольську подорож
Через неповні два тижні після повернення із Сінгапуру Папа Франциск знову на борту літака. Вранці, 26 вересня 2024 року, з римського міжнародного аеропорту Фюмічіно піднялося в небо повітряне судно, на якому Святіший Отець вирушив у свою 46-у Апостольську подорож, яка включатиме відвідини Люксембургу та триденне перебування в Бельгії. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Напередодні, вірний своєму звичаєві, Папа відвідав базиліку Santa Maria Maggiore, щоб помолитися перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці Спасіння римського люду, щоб ввірити свою подорож заступництву Небесної Матері. Ще одним вже звичним жестом, який відбувається на початку подорожі, є жест солідарності з людьми в складних життєвих обставинах, який організовує кардинал Конрад Краєвський. Тож у четвер вранці, перед тим, як від’їхати на летовище, Святіший Отець привітався у «Домі святої Марти» з групою бездомних, які отримують допомогу від Апостольської елемозінерії.
Здійнявшись у небо о 8:29 місцевого часу, після приблизно двогодинного перельоту, здолавши 1170 кілометрів повітряного шляху над Італією, Австрією, Німеччиною та Бельгією, літак з Папою Франциском приземлиться в міжнародному аеропорту Люксембург-Фіндел, де його зустріне Великий Герцог і Премʼєр-Міністр. Перший етап цієї подорожі триватиме приблизно вісім годин, адже на 18:15 запланований виліт у Бельгію.
Люксембург вдруге вітає Наступника святого Петра
Через майже 40 років після незабутнього візиту святого Івана Павла ІІ в травні 1985 року, на землю Великого Герцогства Люксембург знову ступив Наступник святого Петра. У четвер, 26 вересня 2024 року, приблизно о 09:56 місцевого часу, в аеропорту Люксембург-Фіндел приземлився Airbus321 Neo італійської авіакомпанії ITA Airways, яким у цю країну в Західній Європі прибув Папа Франциск.
На летовищі відбулася офіційна церемонія привітання. Святішого Отця біля літака зустріли Великий Герцог Анрі з дружиною та Глава Уряду Люк Фріден, а також Архиєпископ Люксембурга кардинал Жан-Клод Оллеріш і Апостольський нунцій архиєпископ Франко Коппола. Юнак і дівчина вручили Папі квіти.
В супроводі очільників держави він прибув крізь почесну варту до розташованого поблизу ангару, де й пройшла церемонія привітання, яка не передбачала промов. Прозвучали гімни, віддано шану прапорам, відбулося взаємне представлення делегацій. Все це — в оточені молоді, яка зібралася навколо спорядженої для цієї нагоди платформи.
З аеропорту Святіший Отець від’їхав до палацу Великих Герцогів, щоб здійснити візит ввічливості та опісля зустрітися з представниками влади і громадянського суспільства. Після обіду в архиєпископському палаці Папа зустрінеться з катедральному соборі з місцевою церковною спільнотою, після чого відлетить до Брюсселя.
Папа: велич не в території чи кількості населення, а в мудрих інституціях і законах
Щоб вилікувати небезпечний склероз, тобто забуття про помилки минулого, «що призводить до тяжкої хвороби народів», загрожуючи ввергнути їх «в авантюри з величезними людськими жертвами, відновлюючи даремні кровопролиття», потрібно дивитися вгору, потрібно, щоб щоденне життя народів і їхніх правителів «було натхнене високими і глибокими духовними цінностями, й ці цінності зможуть запобігти божевіллю розуму і безвідповідальному поверненню до тих же помилок, що і в минулому, посиленому більшою технічною могутністю, яку тепер має людина», — на цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до представників влади, громадянського суспільства й дипломатичного корпусу Люксембургу, зустрічаючись з ними у четвер, 26 вересня 2024 року, в конгресцентрі «Cercle Cité».
Візит ввічливості до Великого Герцога
Прилетівши до Люксембурга, Святіший Отець з летовища прибув до палацу Великих Герцогів, щоб здійснити візит ввічливості до Глави Держави. В той час, як Папа мав приватну розмову з Великим Герцогом у Королівському залі палацу, паралельно в салоні Міністрів відбувалася розмова Глави Уряду з делегацією Святого Престолу, яку очолював Заступник Державного Секретаря архиєпископ Едґар Пенья Парра. Згодом Премʼєр-міністр перейшов до Королійського залу, де також мав коротку розмову з Папою. Нагадаємо, що кардинал Паролін не бере участь у цьому візиті, оскільки представляє Святий Престол на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Важлива роль кожного
З палацу Великих Герцогів Папа та місцеві високопосадовці переїхали до конгресцентру «Cercle Cité», де Святіший Отець, промовляючи після Глави Уряду, виголосив свою першу промову. Він розпочав із зауваження про те, що з огляду на своє розташування на пограниччі різних мовних і культурних ареалів, Люксембург часто опинявся на перехресті найважливіших подій історії Європи, зазнаючи вторгнень і окупації.
«Навчена своєю історією, а історія — це вчителька життя, після закінчення Другої світової війни ваша країна відзначилася своїми зусиллями для побудови об’єднаної та солідарної Європи, в якій кожна країна, велика чи мала, відіграватиме свою роль, нарешті залишивши позаду поділи, суперечки та війни, спричинені доведеним до крайнощів націоналізмом та згубними ідеологіями», — сказав Папа, відзначивши також демократичну структуру Люксембургу, «в центрі якої — гідність людської особи та захист її фундаментальних прав». За його словами, «не протяжність території чи кількість населення» є незамінною умовою, щоб держава відігравала важливу роль на міжнародному рівні, а «терпеливе формування мудрих інституцій та законів, які, регулюючи життя громадян відповідно до критеріїв справедливості та поваги до верховенства права, ставлять у центрі людину та спільне благо, запобігаючи та протидіючи небезпекам дискримінації та виключення».
У фарватері соціальної доктрини Церкви
Побажавши, щоб між народами встановлювалися солідарні стосунки, таким чином, щоб усі могли ставати «учасниками і головними дійовими особами впорядкованого проекту цілісного розвитку», Святіший Отець зазначив, що ознаки такого прогресу та вказівки щодо його досягнення можна знайти в соціальній доктрині Церкви. «Я теж пішов слідом за цим навчанням, поглиблюючи дві великі теми: піклування про створіння та братерство», — сказав він, наголосивши, що розвиток, щоб бути справжнім і цілісним, «не повинен розграбовувати та плюндрувати наш спільний дім і не повинен залишати на узбіччі народи чи суспільні групи».
«Багатство — не забуваймо — це відповідальність. Тому я закликаю до постійної пильності, щоб не нехтувати найбільш знедоленими націями, а навпаки, допомагати їм вийти зі злиденного становища. Це один із головних шляхів до того, щоб зменшити кількість тих, хто змушений емігрувати, часто в нелюдських і небезпечних умовах», — сказав Папа, додавши, що Люксембург, де мало що не половину мешканців становлять вихідці з інших частин Європи та світу, є «прикладом» дороги, на яку слід ступити в тому, що стосується прийняття та інтеграції мігрантів і біженців.
Євангеліє, яке зціляє серце
«На жаль, доводиться рахуватися із відродженням, навіть на європейському континенті, розколів і ворожнечі, які замість того, щоб вирішуватися на основі взаємної доброї волі, переговорів і дипломатичної роботи, призводять до відкритої ворожнечі, за якою слідують руйнування і смерть», — вів далі Папа, зазначаючи, що здається, що людське серце не вміє берегти пам’ять і повертається на трагічні стежки війни. І щоб запобігти цьому «небезпечному склерозові», потрібні цінності, які вбережуть розум від божевілля. «Як Наступник апостола Петра, від імені Церкви, яка, за словами Павла VI, є експертом з людяності, я посланий також сюди, щоб засвідчити, що цими життєдайними соками, цією постійно новою силою особистого та суспільного оновлення є Євангеліє», — сказав Святіший Отець, додаючи, що воно єдине «здатне глибинно перетворити серце людини», роблячи її спроможною чинити добро також і в найважчих ситуаціях.
По завершенні зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства Папа Франциск від’їхав панорамним автомобілем до резиденції Люксембурзького архиєпископа, вітаючись з мешканцями, які заповнили тротуари обабіч доріг, якими він переміщався.
Папа Церкві Люксембургу: втішати і служити — чудова місія, яку доручив Господь
У четвер, 26 вересня 2024 року, ввечері, завершуючи свою одноденну Апостольську подорож в Люксембург, Папа Франциск зустрівся із католицькою спільнотою цього Герцогства. Зустріч відбулася в катедральному соборі Пресвятої Богородиці, куди він прибув після обіднього відпочинку в резиденції місцевого архиєпископа.
Свідчити радість Євангелія
Промовляючи після привітального слова Люксембурзького архиєпископа кардинала Жана-Клода Оллеріша та свідчень представників місцевої громади, Святіший Отець насамперед зазначив, що ця «зустріч збігається з важливим Марійським Ювілеєм, яким Церква в Люксембурзі відзначає чотири століття набожності до Пресвятої Марії Утішительки стражденних, Покровительки країни», звернувши увагу на те, що тема, обрана для цього візиту «Служити», добре вписується в згаданий титул. Адже, «розрада і служіння — це два фундаментальні аспекти любові, яку нам дарував Ісус, яку Він доручив нам як місію(пор. Ів 13,13–17), і яку Він показав нам як єдиний шлях до повної радості (пор. Ді 20,35)». Зазначивши, що у молитві до Богородиці з нагоди відкриття Марійського Року, яка прозвучить наприкінці зустрічі, вірні проситимуть Її, щоб допомагала нам бути «місіонерами, готовими свідчити радість Євангелія», уподібнюючи свої серця до Її серця, щоб «посвятися служінню нашим братам і сестрам», Єпископ Риму запропонував замислитися над трьома словами: служіння, місія і радість.
Дух Євангелія — це дух гостинності
Перш за все, служіння. У контексті слів, сказаних на початку зустрічі про те, що Церква в Люксембурзі хоче бути «Церквою Ісуса Христа, Який прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити» (пор. Мт 20,28; Мк 10,45), а також у світлі прикладу святого Франциска, який обіймав прокаженого і лікував його рани, Святіший Отець порекомендував дуже нагальний аспект, яким є гостинність. Він підкреслив, що Люксембург «підтримує багатовікову традицію в цій царині», про що було згадано в свідченнях та у заклику «тодос, тодос, тодос!», «всі, всі, всі!». «Дух Євангелія — це дух гостинності, відкритості до всіх, він не допускає жодних винятків (пор. Апостольське напоумлення Evangelii gaudium, 47)», — підкреслив Папа, закликавши присутніх «залишатися вірними цій спадщині, продовжуючи робити свою країну гостинним домом для всіх, хто стукає у їхні двері». Єпископ Риму навів слова святого Івана Павла ІІ, який під час свого візиту до цієї країни у 1985 р. говорив про християнське коріння європейської культури та заохочував молодих люксембуржців взяти курс на «Європу не тільки товарів і благ, але й цінностей, людей і сердець», в якій Євангеліє буде поширюватися «словом проповіді і знаками любові».
Церква є вірною цінностям усіх часів
Далі Папа роздумував над словом місія. Покликаючись на слова кардинала Оллеріша, він зазначив, що «Церква в секуляризованому суспільстві еволюціонує, дозріває, зростає». «Вона не замикається в собі, не стає сумною, не опускає руки, почуваючись скривдженою; навпаки, вона приймає виклик, у вірності цінностям усіх часів, відкрити і по-новому оцінити шляхи євангелізації, дедалі більше переходячи від звичайного підходу душпастирської опіки до місіонерського проповідування», — сказав Папа, додаючи, що для цього Церква готова розвиватися, «ділитися обов’язками і служіннями, йти разом як спільнота, яка проголошує і робить синодальність „постійним способом будування стосунків“ між своїми членами».
Святіший Отець наголосив, що «місія, прожита разом, сама по собі є чудовим хоровим інструментом для того, щоб розповісти всім про красу Євангелія». Він підкреслив, що «до місії нас спонукає не потреба „набирати кількість“, займатися „прозелітизмом“, а бажання донести до якомога більшої кількості братів і сестер радість зустрічі з Христом». Папа підбадьорив вірних, вказуючи на те, що, незважаючи на труднощі, «в нас діє живий динамізм Святого Духа!». «Любов спонукає нас звіщати Євангеліє, відкриваючи нас для інших, а виклик звіщення спонукує нас зростати як спільноту, допомагаючи нам долати страх перед новими шляхами і спонукуючи нас з вдячністю приймати внесок всіх», — зазначив він.
Наша віра є радісною
Роздумуючи над словом радість, Святіший Отець звернув увагу на свідчення Діоґо, який, розповідаючи про свій досвід участі в Світових днях молоді, пригадав щастя та ентузіазм, які він відчував під час очікування цієї зустрічі, й емоції, коли зустрівся з друзями та однолітками. Отож, «наша віра є радісною, „такою, що танцює“, бо вона говорить нам, що ми є дітьми Бога, Який є приятелем людини, Який хоче, щоб ми були щасливими і згуртованими, і Який нічим не радіє більше, ніж нашим спасінням (пор. Лк 15,4–32; св. Григорій Великий, Гомілії на Євангелії, 34,3)».
Втішати і служити за прикладом Богородиці
Вкінці Святіший Отець згадав ще одну прекрасну традицію Люксембургу — весняну процесію — Springprozession — яка відбувається в Ехтернаху на свято П’ятидесятниці, в памʼять про невтомну місіонерську діяльність святого Вілліброрда, євангелізатора цих земель. У цей день, зазначив Папа, мешканці, паломники та гості міста урочисто відзначають це свято, «з ентузіазмом свідчачи, творячи пам’ять про святого Пастиря, як же прекрасно прямувати вперед разом, збиратися як брати і сестри навколо Господньої трапези». «Прекрасною є місія, яку Господь доручає нам — втішати і служити за прикладом і з допомогою Марії», — сказав Папа Франциск на завершення зустрічі.
Далі відбулося урочисте внесення статуї Пресвятої Богородиці, Утішительки пригноблених, перед якою кардинал Жан-Клод Оллеріш зачитав молитву на відкриття Ювілейного Марійського року. Святіший Отець подарував золоту троянду для Богородиці та уділив присутнім своє благословення. На завершення зустрічі кардинал Оллеріш вручив Папі подарунок — плоди збірки, яку вірні провели на підтримку Апостольської місії Наступника святого Петра. Святіший Отець подякував за цей вияв великодушності та повернув дар ієрархові з проханням передати місцевому Карітасу на потреби вбогих.
Папа Франциск попрощався з Люксембургом
Після зустрічі з церковною спільнотою Люксембургу, яка в четвер, 26 вересня 2024 року, після обіду відбулася в катедральному соборі Пресвятої Богородиці, Папа Франциск від’їхав до аеропорту.
Як і під час церемонії привітання, також у церемонії прощання взяли участь Великі Герцоги Люксембурзькі та Прем’єр-міністр, з якими Святіший Отець провів коротку розмову. Перед тим, як піднятися на борт літака, Папа попрощався з місцевими членами супроводу та урядовою делегацією Люксембургу.
О 18:38 Боїнг737 місцевої авіакомпанії «Luxair» піднявся в небо, щоб здолавши 300 кілометрів повітряного шляху, приземлитися у базі ВПС в Мельсбруку поблизу столиці Бельгії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ