СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Випробування коронавірусом дало зрозуміти, що існує культура відповідальності один перед одним», — о. Роман Кривий (Італія)
В італійському регіоні Кампанія, за 60 кілометрів від Неаполя, знаходиться містечко Авеллі́но. У ньому мешкає близько півсотні українців і з 2014 року діє персональна парафія УГКЦ для українців Святих Володимира та Ольги.
«Я тут служу із 2007 року, але лише через сім років тут вдалося заснувати персональну парафію, яка має власний храм. Місцева архидієцезія передала нам храм Богородиці Салетської в користування, який був зачинений після землетрусу», — розповідає настоятель о. Роман Кривий. В листопаді 1980 року тут відбувся землетрус магнітудою 6,9 коливань.
Як відомо, указом Президії Ради міністрів Італійської Республіки, єпископат Італії призупинив всі цивільні урочистості та релігійні богослужіння, в тому числі й похоронні. Через повідомлення Італійської Єпископської Конференції Церква Італії запевняє у своїй близькості з усім суспільством, що зіткнулося з небезпекою для здоров’я. У повідомленні говориться, що «обмежувальні заходи, запроваджені владою, болісно та з труднощами сприймаються пастирями, священниками та вірними, але одночасно Італійська Церква прагне зробити свій внесок у захист охорони здоров’я». «Подібно, які і всі храми в Італії, наш храм є зачиненим в цей період. Однак в ньому відбуваються богослужіння при зачинених дверях, тобто без людей», — додав священник.
У містечку із чисельністю населення 418 306 осіб (станом на 1 січня 2019 року) діє лікарня Москаті, куди привозять велику кількість хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 з усього регіону. Уранці, 20 квітня, тут помер 85-річний отець Антоніо Ді Стасіо, священник з містечка Аріано Ірпіно, який був госпіталізований сюди. За останніми даними, в лікарні бракує місць для хворих.
«Я намагаюся залишатися із вірними на зв’язку через засоби сучасної комунікації. Роблю трансляції богослужінь через соціальну мережу Facebook», — каже о. Роман. За його словами, в ситуації, яка зараз склалася, потрібно залишатися «добрим християнином».
Священник закликає усвідомити, що є певні обмеження, на які існують церковні приписи чи декрети: «Зараз, коли ми зачинені в своїх домівках, а священники служать в храмах на самоті без вірних, це дає нагоду нам оцінити те, що ми мали. Чи насправді, ми, приймаючи Святі Тайни, відчували особливість цього моменту, а коли торкалися ікон, усвідомлювали їх значення?»
Коли приходить біда, ми тоді згадуємо про Бога: «Гадаю, ми не повинні зараз запитувати Бога чому Він це допустив? Адже Він чекає все життя, коли ми навернемося. Він є справедливим і прагне, аби ми навернулися».
У цей час випробувань, який співпав із періодом Великого посту, о. Роман радить молитися Молитвослов та Хресну дорогу вдома: «Переконаний, щира персональна молитва може стати помічною. У сучасному світі існує багато засобів, аби ми могли молитися, головне, знайти час і бажання на це». Душпастир просить бути обережними священників в разі уділення Таїнств, закликаючи їх вживати усіх засобів гігієни.
Про те, як о. Роман зараз спілкується із своїми парафіянами, він розповідає так: «У нас є група у WhatsApp, де я спілкуюся з прихожанами. Там парафіяни мені пишуть прохання про молитви. Це їм допомагає. Багато із них зараз втратило роботу, і, таким чином спілкуючись, ми один одного підбадьорюємо».
«Священники в Україні повинні зрозуміти всю складність ситуації. Ми віримо і довіряємо Богу, але й повинні застерегти себе, адже ми відповідальні за те, що робимо», — ділиться він. «Ніхто не знає, де парох з містечка Аріано Ірпіно міг заразитися, але всі люди, які тоді відвідували храм могли стати позитивними на вірус. Тож, будьмо уважними в тому, що робимо!» — додав він.
А ось, як отець розповідає про свої теперішні душпастирські будні: «Сьогодні я повертався із храму автомобілем і мене зупинила поліція. Вони запитали мене звідки я їду і куди. Я був в масці, в одноразових рукавицях, я мусів все докладно розповісти і запевнити в тому, що служив богослужіння при зачинених дверях».
«Зрозумійте, що італійців в хаті не можливо стримати, але зараз ситуація змінилася. Випробування коронавірусом дало зрозуміти, що існує культура відповідальності один перед одним. Це змінило навіть мене, бо я відчуваю потребу щирої молитви за тих людей, за яких несу відповідальність», — розповів о. Роман Кривий.
За матеріалами Руслани Ткаченко для Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
