СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВулицями Львова пройшла Загальноміська молитовна вервиця
6 жовтня 2019 року вулицями міста Львова пройшла традиційна Загальноміська вервиця. Тисячі вірян, духовенство, громадські та релігійні організації, спільно молилися уже традиційну для міста молитву на вервиці. Цього року в молитві дякували за легалізацію Української Греко-Католицької Церкви після періоду підпілля та розважали над постаттю преподобної матері Йосафати Гордашевської, співзасновниці і першої черниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Також пригадували 75-ту річницю переходу до вічності праведного Митрополита Андрея Шептицького.
Молитовну ходу очолив архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ високопреосвященний владика Ігор Возьняк у співслужінні із єпископом-помічником Львівської архиєпархії УГКЦ преосвященним владикою Володимиром Груцою, та священнослужителями архиєпархії. Участь у молінні взяли представники численних монаших Згромаджень, семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа, вірні Львівської архиєпархії, гості міста Львова. Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії склали текст розважань вервиці, присвячених постаті та життєвому шляху блаженної Йосафати Гордашевської. До спільної молитви долучились також міський голова Львова та працівники мерії.
«Преподобна Йосафата завжди з любов’ю опікувалася тими, хто потребував її допомоги. Єдиним бажанням її серця було цілковите єднання є Богом та святість життя. Про це вона неодноразово говорила своїм сестрам». Блаженна Йосафата стає нам великим прикладом довіри до Бога і служіння ближніх задля Його слави.
Традиційна Загальноміська вервиця розпочалась біля храму св. Архистратига Михаїла, що на вул. Винниченка, 22, та пройшла центральними вулицями Львова. У поході урочисто несли мощі преподобної Йосафати.
«Сьогоднішня хода — наша спільна коротка мандрівка, також потребує вказівника, який допоможе нам пройти цей, хоч короткий, але вірний відрізок шляху. Нашою провідницею в цій дорозі буде львів’янка, яка теж ходила цими знаними нам вулицями, молитва якої линула до Бога у знайомому нам храмі, служіння якої було присвячене людям. Вона теж шукала свій шлях — шлях служіння Господеві та ближнім. І Господь показав їй цю стежку — стежку сповнення Його волі. Це преподобна Йосафата-Михайлина Гордашевська — співзасновниця і перша черниця Згромадження сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Сестра-служебниця була впевнена, що під опікою Богородиці вона звершить свою земну мандрівку і сповнить волю того, хто покликав її та співсестер на це служіння. Нехай молитва за заступництвом преподобної Йосафати допоможе нам шукати і знаходити вірний шлях та виконувати Божу волю», — сказав перед початком вервиці єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ преосвященний владика Володимир Груца.
Завершилася молитовна хода на площі Святого Юра перед пам’ятником праведному Митрополиту Андрею Шептицькому.
«Ця вервиця, яку ми звершили, на честь Пресвятої Діви Марії, Матері Ісусової, також як і в честь блаженної Йосафати. Ми пройшлися вулицями нашого міста Львова, яке любимо, щоб дякувати Марії та благати її про заступництво перед її Сином, нашим Спасителем. Ця свята Мати навчає нас, щоб ніколи не сумніватися у довірі до Бога. Свого часу до неї, молодої дівчини, прийшов ангел, який сповістив їй, що вона наділена великими духовними дарами. А що більше, щоб почула, що Небесний Отець обрав її для Матері Свого Сина. Заметушилася, не сподівалася почути таких слів. Але відразу опанувала себе і згодилася на пропозицію. До кінця не розуміла, як це станеться, але повірила словам Бога, які приніс їй ангел. Відповіла: „Ось я, Господня слугиня, нехай зі мною станеться по Твоєму слову“. Вона відразу повірила ангелу, що її родичка, неплідна Єлизавета, також зачала сина у своїй старості. Відкинула всякий сумнів, не журилася своїм незнанням, бо вірила більше Богові, ніж собі. І у Кані Галилейській, на весіллі, показала велику довіру до Бога. Бо коли забракло вина, попросила Ісуса, щоб зарадив непередбачуваній ситуації. Христос ніби не бажав втручатися у проблему, але на її прохання, знаючи глибоку довіру до нього, перемінив воду на вино. Марія лагідно промовила: „Вина у них нема“. Ісус зарадив цьому. Ми сьогодні просимо Її, щоб сказала Своєму Синові: миру у нашій країні немає, довіри до влади бракує, багато з людей здоров’я не мають, коштів на проживання та лікування багатьом не вистачає, згоди у суспільстві бажаємо, наша віра маліє, існування Бога заперечуємо, правдивої довіри до Господа не вистачає, гріх у народі поширюється. О добра наша Мати, Маріє, просимо тебе, щоб ти зарадила нашому немалому горю. Не просимо багатства, не хочемо панування над іншими, але благаємо миру у нашій Україні, миру у світі, миру у душах та серцях. Ми твої діти, Богородице, маємо довіру до тебе, поможи нам у наших потребах. Дякую всім вам, що приходите на спільну молитву, дякуючи Господу за його милосердя, доброту, любов до нас. Дякую вам, що покірно і з великою довірою звертаєтеся до Бога у різних життєвих ситуаціях», — наголосив наприкінці молитовної ходи високопреосвященний владика Ігор Возьняк.
Митрополит Львівський також принагідно запросив усіх вірян 1 листопада прийти до крипти праведного Митрополита Андрея та взяти участь у заходах, присвячених відзначенню 75-роковин з дня його відходу до вічності.
На завершення митрополит Ігор Возьняк уділив вірним Архиєрейське благословення, а опісля було звершено молитву «Боже великий, єдиний».
СЛОВО
архиєпископа і митрополита Львівського Ігоря Возьняка
Дорогі молільники та любителі пресвятої Богородиці, дуже дякую вам за молитовний похід, який ми звершили в честь пресвятої Діви Марії, Матері Ісусової, та вшановуючи блаженну Йосафату Гордашевську! Ми пройшлися вулицями нашого міста Львова, який любимо, щоб дякувати Марії та благати її про заступництво перед її Сином, нашим Спасителем. Ця свята Мати навчає нас ніколи не сумніватися в довірі до Бога. У свій час до Неї, дуже молодої дівчини, прийшов ангел, який сповістив Їй, що Вона наділена великими духовними дарами від Бога. А що більше, почула від посланця з неба, що Отець Небесний вибрав Її на Матір свого Сина. Заметушилася, не сподівалася почути таких слів, але відразу опанувала себе, роздумала й згодилася на пропозицію. До кінця не розуміла, як це станеться, але повірила словам Бога, які приніс їй ангел: «… Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). Вона відразу повірила ангелу, що Її родичка, неплідна Єлизавета, також зачала сина у своїй старості. Відкинула усякий сумнів, не журилася своїм незнанням, бо вірила більше Богові, як собі! І у Кані Галилейській на весіллі, показала велику довіру до Бога, бо, коли забракло вина, просила Ісуса, щоб зарадив непередбаченій ситуації. Христос ніби не бажав втручатися в неждану проблему, але на Її прохання, знаючи Її глибоку довіру до Нього, перемінив воду на вино. Марія лагідно промовила: «… Вина в них нема» — Ісус зарадив цьому. І ми сьогодні просимо Її, щоб сказала своєму Синові: «Миру в нашій країні немає, довіри до влади бракує, багато із людей здоров’я не мають, коштів на проживання та лікування багатьом не вистарчає, згоди у суспільстві бажаємо, наша віра маліє, існування Бога заперечують, правдивої довіри до Господа не вистачає, гріх у народі поширюється тощо». О добра наша Мати, Маріє, просимо Тебе, щоб Ти зарадила нашому немалому горю! Не просимо багатства, не хочемо панування над іншими, але благаємо миру в нашій Україні, миру в світі, а найголовніше — миру Божого в наших душах та наших серцях! Ми Твої діти, Богородице, маємо довіру до Тебе, допоможи нам у наших потребах!
Знову дякую усім вам за те, що приходите на спільну молитву, щоб стати в Божому обличчі, дякуючи Господу за Його доброту, милосердя та любов до нас! Дякую вам, що покірно та з великою довірою звертаєтеся до Господа у різних життєвих ситуаціях! Дякую організаторам цього побожного заходу, зокрема сестрам Служебницям, за приготування молитовних роздумів! Дякую нашим священникам, семінаристам, ченцям та черницям, представникам нашої міської та обласної влади, охоронним органам, військовослужбовцям з їхніми командирами, інтелігенції! Усім учасникам походу, вірним нашої Церкви, висловлюю щиру подяку та низько кланяюся, бо радо відгукуєтеся на прохання Церкви, підтримуєте й берете активну участь у благородних заходах! Хай Господнє благословення перебуває у ваших душах! Поручаю усіх вас покрову Божої Матері та дякую Богові за 30-ту річницю виходу нашої Церкви з підпілля! Ми присвятили цей молитовний похід блаженній Йосафаті та нашому праведному Митрополиту Андрею в 75-ту річницю його переходу у вічність! Блаженна Йосафато та праведний наш митрополите Андрею, заступайтеся перед Господом та представляйте Йому нашу ситуацію! Ми просили нашу Йосафату, щоб виблагала нам погоду на сьогодні, бо прогнози увесь час були дощові. І, слава Богу, дощ не падав, наша процесія вдалася на Божу славу! Хай ім’я Боже буде благословенне!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
6 жовтня 2019 року,
площа святого Юра, м. Львів
Фото: Оксана Бабенко, Маркіян Лисейко, Львівська архиєпархія УГКЦ
За матеріалами Юліани Лавриш, Оксани Бабенко для релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
