«Вони дивляться на нас з іншої реальності та запрошують до роздумів», — владика Богдан Дзюрах на відкритті виставки «Ікони проти війни»
16 лютого 2024 року у Франкфурті (Німеччина) відкрилася виставка робіт українських художників Олександра Клименка та Софії Атлантової «Ікони проти війни», які написані на ящиках для боєприпасів.
Під час своєї промови владика Богдан подякував усім причетним до організації виставки, що, у свою чергу, засвідчує з боку цих осіб їхню солідарність та близькість до постраждалих від війни людей в Україні. Про це розповідає пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Єпископ заторкнув тему війни з російськими окупантами, яка має неосяжні наслідки для кожного українця, незалежно від місця проживання. «Так, війна тут. Вона присутня не лише на цих унікальних іконах чи в постійних тривожних новинах з України. Війна відчувається і серед нас, в душах і на обличчях сотень тисяч українців, які знайшли притулок і безпеку в цій гостинній країні, але думками і серцем досі в Україні з рідними та всіма співвітчизниками. Також ті, які живуть тут роками і безпосередньо не відчули жахіття війни, носять у собі травму цього страхіття, і це іноді виявляється зовсім несподіваним чином», — сказав апостольський екзарх, оповівши присутнім про свій нещодавній досвід з маленькою українкою, яка нороджена у Німеччині, але теж переживає війну в Україні, виявляючи це у своїх дитячих малюнках.
«Ікони, перед якими стоїмо, містять жах війни, який важко описати словами. Лише мова мистецтва певною мірою здатна наблизити нас до почуттів і переживань мільйонів людей, які постраждали від війни. Дивлячись на ці ікони, ми наче торкаємося цих святих постатей, зображених на них, а також людей зображених на задньому плані цих ікон — з їхніми страхами та болем, а також з їхньою мужністю та рішучістю і з великою відданістю та жертовністю захищати свою Батьківщину, захищати життя та гідність усіх нас. Думаймо також про цих людей і не забуваймо про них!», — закликав архиєрей.
«У той же час через ці ікони ми також дозволяємо споглядати себе самих. Вони — святі постаті та прості люди на задньому фоні цих ікон — дивляться на нас з іншої реальності та запрошують до роздумів: до роздумів про нашу власну поведінку в цей час і про нашу власну відповідальність за спільний європейський дім, за майбутнє нашого континенту та нашої західної цивілізації», — наголосив владика Богдан.
Також єпископ говорив про надію, яку несуть ці ікони у часі війни через призму Христового воскресіння. «Ці ікони не допускають нейтралітету. Але вони також не залишають нас у відчаї. Бо в них, крізь грубе тло війни та страждань, випромінює світло надії, світло воскресіння. Так само, як ми висловлюємо це в нашій візантійській літургії, коли посеред Великого посту поклоняємося Хресту Христовому такими словами: „Хресту Твоєму поклоняємось Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо“ «.
«На жаль, ми все ще перебуваємо у розпалі війни. Але ми твердо віримо у воскресіння. З цієї віри ми черпаємо силу і зміцнюємо надію. Нехай ця сьогоднішня зустріч з іконами, з Богом і один з одним зробить усіх нас справжніми мироносцями і миротворцями», — сказав на завершення владика Богдан.
Довідка
Нагадаємо, що «Ікони на ящиках з-під набоїв» — це концептуальний мистецький проєкт подружжя художників Софії Атлантової й Олександра Клименка відповідає своїй назві: майстри пишуть картини не на іконописній дошці, а на фрагментах, що колись були ящиками для набоїв до АКМ.
Змінити контекст — значить, проявити новий смисл. Виставка експонувалася у Верховній Раді України, в Сеймі Литовської Республіки і в Європарламенті, в Софії Київській, в Національному музеї Шевченка.
Ікони написані на дошках зі споду ящиків. Шпуги — ніби лицьова сторона коробу — скеровані до стіни. Те, що це опакування від набоїв, не видно. Не (хотіти) бачити — не значить, що цього не існує. Зброя стає задником ікони. Але вона все ще там, най і невидима наразі, вона нікуди не подінеться.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ