СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз: Віра повинна переростати у довір’я до Бога і служіння ближнім
31 липня владика Ярослав Приріз, єпископ Самірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич.
Під час проповіді єпископ зазначив, що євангельська розповідь про те, як Ісус повертає двом незрячим особам зір, а німому біснуватому чоловікові — мову, наголошують на важливості чесноти віри. «Вона повинна переростати у довір’я до Бога і служіння ближнім. Віра захищає нас від впливу злого духа і всяких гріхів. Вона провадить нас до Божої всемогутності, яка оздоровляє нас з різних недуг, дає силу нести тягарі життя, зближає людей між собою, зокрема у випробуваннях», — зазначив єпископ. Про це інформує пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Далі єпископ зауважив: «Оздоровлення Ісусом двох незрячих людей відкриває нам віру, як очі душі, як духовний зір, який допомагає нам пізнавати Бога». За словами владики Ярослава, у цій розповіді євангелист Матей насамперед вказує на Ісуса як Месію. Про це говорить месіанський титул «Син Давида», який часто з’являться у Євангелії від Матея в описах зцілень. Тому важливо поглянути на ці зцілення крізь призму месіанських очікувань Ізраїля провіщених пророками: «Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться. Тоді кульгавий, мов олень, підскочить; язик німого піснею озветься, бо в пустині ринуть води і в степу потоки» (Іс 35,5–6).
Владика Ярослав звернув також увагу на те, що для незрячого, який перебуває у темряві, першим кроком до просвітлення є свідомість того, що він є сліпим. «Тільки той, хто є створений до життя у світлі, знає, що є сліпим. Знання про сліпоту означає розуміння того, що ти не є створений для темноти, подібно як знання про смертність — що ти не є створений для смерті. Свідомість сліпоти і смерті виникає із нашої гідності», — наголосив єпископ.
У Святому Письмі «бачити», «бути зрячим» означає бути віруючим. «Віра — це є особлива властивість людської особи проникати в глибину дійсності, бачити набагато глибше, ніж це можуть зафіксувати лише тілесні очі, і тому віра часто ще називається прозрінням, просвіченням людини», — додав владика Ярослав. Коментуючи те, що сталося, єпископ Іларій (IV ст.) з міста Пуатьє повчав: «Вони побачили, тому що вони увірували, а не тому увірували вони, що побачили. Саме через те, що вони очима віри так могли проникнути в глибину цього, що діється, і побачили живого Бога, Який є перед ними, саме тому вони могли прозріти у своєму фізичному, тілесному вимірі».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
