СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Війтишин про період карантину: «Церква у часи випробувань завжди залишається зі своїм народом»
Коли стає важко, звертаємо погляди на постаті, які своє свідоме життя присвятили служінню народові і Богові. Хочемо почути їхні думки, поради, перестороги. В такий спосіб звіряємо власні думки, справи й ціннісні орієнтири з ними, знаходимо нові стимули й сили в особистому житті, зміцнюємось у вірі й ростемо в надії. В числі відомих людей служіння — Івано-Франківський архиєпископ і митрополит Володимир Війтишин.
Владика був серед чільників ієрархії і священства, які виводили Українську Греко-Католицьку Церкву з підпілля наприкінці ХХ століття. Серед його трудів: перша модерна католицька школа-гімназія в Україні, багатофункціональний комплекс освіти та дозвілля «Станіславів», перший в Україні церковний медичний заклад — лікувально-діагностичний центр Святого Луки з ультрасучасним обладнанням, на завершенні — будівництво нового семиповерхового приміщення медичної клініки для громади Прикарпаття…
Розмовляємо з владикою Володимиром про духовні й моральні середники людини у часі випробувань, сповнення християнином своїх обов’язків щодо Бога і ближнього в часі пандемії, запрошення вірян до посиленої молитви у Богослужіннях через засоби соціальних комунікацій, останні розпорядження і приписи церковної влади і про осягнення внутрішнього спокою душі.
Перед світом і Україною постали нові виклики пандемії. Днями Папа Франциск віддав під опіку Діви Марії все людство. А Глава УГКЦ, наголошуючи на молитві як духовній силі й ключі до Божого милосердя, також довірив українців «материнському захисту Пресвятої Богородиці», під Покровом якої наш народ перебуває вже 1000 років…
Пандемія поширюється і зростає швидкими темпами, і наразі найбільша проблема людства та, що медицина не має вакцини проти коронавірусу. Сподіваємося, що провідні фахівці-вірусологи світу зможуть у найближчому часі віднайти відповідні й дієві засоби боротьби проти цього смертельного вірусу. Днями ВООЗ повідомив, що сьогодні розробляють 20 вакцин проти коронавірусу Covid-19, а нам залишається молитись до Господа, щоби вони якомога швидше добилися успіху і їхні розробки втілились у життя. Тим часом, з огляду на пандемію у світі, Святіший Отець закликає вірних слухати порад медиків і приписів влади, адже відповідні обмеження пересування й карантини насамперед мають на меті зупинити поширення вірусу. Вірні звернули свої погляди на Папу, який минулої неділі прийшов до храму щоби помолитися перед образом Пресвятої Богородиці. Звичайно, що ієрархія і священство нашої архиєпархії, монахи й монахині різних чинів і згромаджень також провадять безперервну молитву за тих, хто постраждав і перебуває в небезпеці, та за тих, хто допомагає хворим. Щодня опівдні в наших храмах і без присутності вірних ми молимося за здоров’я всіх і кожного зокрема, щоб допомогти всім нам пережити цей тривожний період випробувань. У цей непростий для всіх час у єпархіях, протопресвіратах, на парафіях християнська солідарність має не згасати, а міцніти. Тому прошу всіх християн передусім єднатись у ревній постійній молитві в родинах і сім’ях за своїх близьких і наших громадян Прикарпаття. А нашу віру і уповання на Господа висловлюймо молитвою особистою, родинною, соборною. Особливо закликаємо молитися за недужих, за лікарів і працівників медичної сфери, за нашу владу і відповідні служби, які несуть відповідальність за безпеку громадян, дочасне благо і здоров’я власного народу та усього людства.
Як виконувати християнинові свій обов’язок участі у Службі Божій в неділю і свята, щоб не стягнути на себе гріха? А ще в часі Великого посту сповідаємося, особливо масово приступають вірні до Тайн сповіді і Причастя у Страсний тиждень, а за постом — наступає Великдень…
Щодо першого питання, то з метою недопущення поширення епідемії коронавірусу в краї, ми надаємо диспензу (звільнення) усім вірним Івано-Франківської архиєпархії від обов’язку фізичної присутності на Божественній Літургії у неділі і свята. Щодо наступних питань, то не майте сумніву: над ними активно працює ієрархія нашої Церкви у тісному порозумінні й постійних консультаціях з державною владою. Тут згадаю лише нещодавню зустріч ієрархів ПЦУ і УГКЦ на Прикарпатті з керівниками обласної державної влади щодо заходів безпеки наших громадян. Маємо всі чітко виконувати розпорядження державних органів влади щодо санітарних норм та правил поведінки під час епідемії. Звертаємося також до людей, які перебувають у зоні особливого ризику: осіб похилого віку, батьків з малими дітьми, мігрантів і заробітчан, які недавно повернулися з-за кордону, як і тих, хто з ними проживає, не брати участі у богослужіннях, а залишатися вдома, щоб не наражати себе та інших на потенційну небезпеку. Щодо Великопісної сповіді, то її часові координати можуть розтягнутися до Зіслання Святого Духа. Нагадаю: подібні випадки вже були в сучасній історії нашої Церкви, коли 30 з лишком років тому УГКЦ виходила з підпілля. З одного боку, — мале число священиків-сповідників, з іншого — десятки тисяч потребуючих генеральної сповіді вірних змушували уряд Церкви розширити часові рамки Великопісної сповіді до Зелених Свят. А загалом, міркую, що в першій декаді квітня ми вже матимемо менш-більш зрозумілу картину ситуації в державі й області, відповідно яких і формуватимемо відповіді на питання щодо і Великопісної сповіді, і Пасхи. Зазначу також, що 20 березня Апостольська Пенітенціарія у Ватикані оприлюднила Декрет, який допускає духовну практику «колективного розрішення без попередньої індивідуальної сповіді» для хворих в регіонах, які уражені пандемією. Як знаємо, у Східній Церкві також здавен існує традиція «загального відпущення гріхів» за умови епідемій і катастроф. На сьогодні вже відомо, що традиційне масове святкування католицького Великодня в Римі скасовано. Також нагадаю, що подібні запобіжні заходи в часах епідемій Церква використовувала ще в епоху середньовіччя. В будь-якому разі не маємо морального права піддаватись зневірі й страхові, які пригнічують людську свідомість і психіку, ослаблюють фізичні й духовні сили людини, а вірмо в опіку Божого Провидіння над нашою Батьківщиною Україною.
Івано-Франківська архиєпархія УГКЦ закликала вірян до посиленої молитви у Богослужіннях через засоби соціальних комунікацій…
Вірні Прикарпаття і частини Тернопілля, на відміну від вірних інших областей, перебувають у кращій ситуації, бо можуть користати з трансляцій Богослужінь на хвилях ефіру нашого радіо «Дзвони» ось вже кілька десятків років. Нагадаю: від понеділка до суботи о 8-й годині ранку відбувається щоденна радіотрансляція Літургії з архикатедрального і митрополичого собору Святого Воскресіння в Івано-Франківську; у понеділок, вівторок, четвер — о 5-й год. по обіді, а в неділю і свята — о 10-ій год. ранку на радіо «Дзвони». Також плануємо збільшити кількість щоденних радіотрансляцій Літургій. Кожного ранку о 6 год. відправляється молебень. Окрім цього, Богослужіння можна переглядати у режимі онлайн на каналі «Youtube» та в соціальній мережі «Facebook». Зазначу, що зростає кількість онлайн-трансляцій Літургій і богослужінь у наших церквах в соціальних мережах й на інтернет каналах, а посилання на них можна знайти на сайті Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ за адресою ugcc.if.ua. У такий спосіб сучасні виклики змушують нас активніше шукати нові форми благовістування науки Ісуса Христа. Також хочу подякувати газеті «Галичина», яка минулого тижня подала рекомендації й поради церковного уряду священству і вірянам нашої архиєпархії.
В європейських країнах ієрархи й вірні Церков вимолюють в Бога охорони і прибігають до Господнього заступництва та Його святих у різних духовних практиках. Минулого четверга Єпископська конференція Італії закликала вірних молитися Світлі Таємниці вервиці. Архиєпископ Імон Мартін закликав ірландців проказувати молитву покровителя Ірландії святого Патріка, щоб випросити у Господа звільнення від пандемії коронавірусу: «Нехай Христос буде зі мною, Христос переді мною, Христос за мною, Христос у мені, Христос по моїй правиці, Христос по моїй лівиці, Христос там, де я лежу, Христос там, де я сиджу, Христос там, де я встаю. Нехай Христос буде в серці кожної людини що думає про мене, Христос нехай буде в устах кожної людини яка говорить про мене, Христос у кожному оці, що дивиться на мене, Христос у кожному вусі, що мене слухає».
Кожний християнський народ має сонм святих і праведників, які стоять перед Божим маєстатом у вічності. За їх посередництвом вимолюємо у Господа благодать і ласки для себе, родини, народу, країни, держави. Українці ж мають не менше число своїх святих, ніж інші народи: від святого рівноапостольного князя Володимира Великого починаючи і закінчуючи святими новомучениками минулого століття. Так само є пожиточною кожна молитва, яку промовляє людина з глибокою вірою і відкритим серцем. З незліченного числа молитов святих, маємо передусім пам’ятати за молитву Господа Ісуса Христа, якої Він навчив своїх апостолів «Отче наш» і яку промовляють усі християни світу ось вже дві тисячі років. Маємо пам’ятати і про віддання України під Покров Пресвятої Богородиці Великим князем Руси-України Ярославом Мудрим у 1037 році та молитву «Богородице Діво». Цих дві молитви — «Отче наш» і «Богородице Діво» — супроводжують українців тисячу років, вони намолені віками нашими предками й мають нездоланну Господню силу. На прикладі Папи Франціска, який віддав під опіку Діви Марії все людство і закликав християнські громади та конфесії усього світу одночасно відмовити «Отче наш» 25 березня опівдні, маємо ще одне запевнення сили Господньої і Богородичної молитов.
Від народження і до смерті вірних Церква провадить їх шляхом духовного життя. Отож, як маємо розглядати пандемію і правильно відреагувати на неї з духовної точки зору, щоб віднайти внутрішній спокій у власній душі?
Пандемія — серйозне випробування духовної зрілості християнина. Тому в суспільній площині дотримуймось державних розпоряджень, прийнятих владою нашої держави, щоби зупинити пандемію коронавірусу. У своєму ж християнському житті маємо послуговуватись любов’ю до Бога і ближнього, християнським милосердям і здоровим глуздом. І пам’ятаймо, що безнадія на Боже милосердя так само є гріхом, як і надмірна надія на нього. При цьому у духовній площині маємо собі пригадати слова Блаженнішого Любомира кардинала Гузара — «Бути людиною», які сьогодні для всіх нас вельми актуальні. Тобто маємо не закриватись у собі, а проявляти до своїх ближніх людяність, пам’ятаючи про три головних добрих діла задля спасіння власної душі і добра ближнього: молитву, піст, милостиню. Намагаймось підтримувати одне одного молитвою і прихильним словом, турботою і конкретними вчинками. Перебуваймо у добрих думках, ніколи не впадаймо у гнів, відчай, депресію та інші негативні стани, не проявляймо недоброзичливого ставлення до ближнього і не відмовляймо йому у допомозі коли її можемо дати, не осуджуймо хворих людей ні в часі карантину, ні опісля. З особливою обережністю остерігаймося ураження хворобою, що може принести страждання і вам, і вашим рідним та ближнім. Хай цей час випробувань переміниться для всіх добрим часом тіснішого молитовного спілкування з Богом, кращого пізнання насущних потреб нашої душі і духовного спадку Церкви у творах Святих Отців та глибшого розуміння Слова Божого. А ваша родинна домівка стане для кожного з домочадців живим храмом Господа нашого Ісуса Христа, де панують злагода, мир і любов. Нехай кожний дім стане домашньою церквою, бо лише в Бозі зможемо віднайти і спокій серця і непорушну опору власного життя. Лише з Господом зможемо гідно пережити усі потрясіння, випробування і біди. В такий спосіб ми не тільки швидко подолаємо пандемію, але й швидко збудуємо потужну християнську українську державу якої собі і своїм нащадкам бажаємо. А Церква в часах випробувань завжди залишалася зі своїм народом. Так буде і тепер.
За матеріалами Романа Івасіва для інтернет-ресурсу газети «Галичина»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
