СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца: «Моя здатність любити залежить від того, з якого джерела черпаю любов»
Під час благодійного заходу «Служба любови не знає лаврів», що відбувався 11 січня 2023 року у приміщенні Спілки письменників України (місто Львів, вул. Крушельницької, 17), єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца поділився своїми думками про любов під час війни, про сенс благодійності та служіння потребуючим та про плекання культури. Думки записала Христина Потерейко.
Йосиф та Марія у Різдвяні свята до нас промовляють своєю мовчанкою
Різдвяні свята — це момент, коли Слово стає тілом. Бог посилає на землю свого Сина. До діалогу також належить мовчанка. Йосиф і Марія — це двоє людей, які передусім мовчать. Вони мовчать для того, щоб слухати. Їхня мовчанка є дуже сильним голосом.
Три виміри покликання
Найперше — покликання до життя. Ми не раз нарікаємо на життя, на те, що світ важкий і що не хочеться далі жити. Наше місце на землі міг зайняти хтось інший, але народилися ми і це є факт. Друге — ми є покликані бути християнами, належати до Церкви. В житті і в Церкві ми отримуємо третій вимір покликання — певну місію і завдання. Будьмо вдячні за покликання, які маємо. Це насправді велика ласка у житті своє покликання розпізнати.
У кращому суспільстві легше жити
Ми можемо також заздрити, що комусь добре живеться. Але мені не буде легше від того, якщо комусь буде погано жити. Якщо іншим добре живеться, то це означає, що суспільство є кращим. Мені в такому суспільстві є легше жити.
Лише та людина, яка вчиться може почуватися вільною
Я вдячний за те, що у важкий, воєнний час звертається увага на культуру, на видавництво, на мистецтво. Людина, яка вчиться може бути тоді вільною. Легкий хліб швидко з’їж і не матимеш нічого. Не будеш ніколи вільною людиною.
Культура — це надбання народу
Митрополит Андрей Шептицький є великим прикладом того, як творити культуру. Він пожертвував своєму народу національний Музей у Львові. Взяв і зробив подарунок для свого народу. Чи мусів це робити? Ні. Але хотів це зробити.
Благодійність — це вміння ділитися тим, що маєш
Це не питання, що хтось з олігархів віддав свої кишенькові гроші. Це питання вміти ділитися тим, що маєш. Це не мусять бути великі матеріальні цінності. Можна поділитися своїм часом. Помагаючи комусь ми рятуємо себе.
Бідніші і потребуючі для нас є великими педагогами
Якщо ми щось їм подаруємо, то також багато чого отримаємо. Це є факт. Щедрість вертається до нас і кінцево ми у християнському розумінні потребуємо спасіння. Коли я комусь купив хліба, то я це для своєї душі зробив, бо кінцево ті добрі справи залишаться з нами. Все мине, а це залишиться.
Війна — це жахіття, якого Бог точно не хотів
Заповідь «Не вбивай» ніхто не ліквідовував. Це недобра річ. Але кожна людина має право захищати себе і свою рідну землю. Спостереження моїх друзів зі західної Європи: ви захищаєтеся, бо хочете жити у своєму домі, на своїй землі. Друга річ — заповідь любові. Бог є любов і ми повинні любити. Якщо ми будемо когось ненавидіти чи він буде від того кращим? Ми себе знищимо своєю агресією.
Молитва єднає з Богом і це заспокоює
Люди жаліються, що під час молитви ввечері засинають. Питають чи то є гріхом? Людина засинає тому що молитва заспокоює. Чи заснете, якщо почнете клясти? Цілу ніч не будете спати…
Моя здатність любити залежить від того, з якого джерела черпаю любов
Актуальна тема зцілення ран війни. Це процес буде дуже тривалим. Коли серце є зранене, з нього витікає те, що в ньому є. Якщо твоє серце наповнене отрутою, завжди буде багато таких зусиль у суспільстві. Тому важливе питання на щодень, з якого джерела я черпаю життєдайні сили, а що мене руйнує.
Церква дає кожній людині до останньої секунди життя шанс на покаяння
Ніде і ніколи не було зазначено, що хтось перебуває у пеклі. Кожна людина має безсмертну душу і Бог вболіває за її навернення, залишаючи їй при цьому вільний вибір і подаровану волю.
Діалоги з архиєреєм проводили відомі львівські письменники, науковці та поети. Серед яких: Андрій Содомора, Петро Шкрабюк, Андрій Гречило та інші.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
