Владика Венедикт Алексійчук: Що означає йти за голосом свого сумління?
Чому деякі люди більш чутливі до власного сумління, а інші за всяку ціну намагаються його приглушити? Над цим питанням застановляється владика Венедикт Алексійчук, єпископ Єпархії Святого Миколая Чудотворця із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США), у черговому духовному роздумі.

Насамперед єпископ наголосив, що часто можемо спостерігати, як різні люди мають ніби «різні» сумління: хтось дуже сумлінний, іде за голосом своєї совісті, а хтось може робити вчинки дуже недобрі, а то й великі гріхи, і, здається, сумління його не мучить.
«До кожного з нас Бог промовляє через сумління. І кожен з нас це „своє“ сумління може розвивати в собі. Тоді воно стає все більше чутливим до голосу Божого. Або ж навпаки: через наші гріхи сумління перестає бути тою струною, якої Господь може легко торкатися, — тоді воно стає все менш чутливим», — мовив архиєрей.
За словами владики Венедикта, щоразу, коли йдемо за голосом свого сумлінням, коли робимо добрі діла, поступово змінюємося в позитивний бік, стаємо ще більше чутливими до Господа й до того, щоб чинити Божу волю. А кожен наш гріх віддаляє нас від Бога. «І не тільки віддаляє, а й робить нас зачерствілими, не дає пізнавати Божої волі. Тому кожний наш життєвий вибір або наближає нас до Господа, а згодом ще більше наблизить, або віддаляє — тоді в майбутньому ця дистанція між нами та Богом лише зростатиме», — додав він.
«Тож стараймося з усіх сил завжди йти за голосом сумління, і це все більше й більше наближатиме нас до нашого Господа!» — побажав на завершення владика Венедикт Алексійчук.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





