Владика Венедикт Алексійчук: Бути Божими свідками в усіх обставинах життя
Що значить бути свідком Бога? Яким чином сьогодні доносити своє свідчення людині XXI століття? Над цим роздумує владика Венедикт Алексійчук, єписком Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США), у черговому духовному роздумі на сторінці у Фейсбук.
Християни зобов’язуються наслідувати Ісуса Христа в дуже особливий спосіб, маючи бажання вдивлятись у Нього і переносити на себе всі риси Його особи. Особливо, в уподібненню Йому в любові до інших. Тоді Христос немовби стає видимим у нас, християнах. Так як Христос став видимою іконою Отця, так християнин стає іконою Христа, яка являє світові нашого Спасителя. Бо ж каже Господь, що по наших вчинках буде видно, чиї ми діти. Варто наголосити, що треба повсякчас пам’ятати, що Бог довіряє нам свідчити про себе, свідчити саме в тих обставинах, де Він нас поставив.
Святий папа Іван Павло ІІ казав, що Церква тепер потребує у світі не так вчителів, як свідків. Бог потребує своїх свідків. А хто може бути свідком у суді? Той, хто бачив, хто був свідком чогось. Тому особа може лише тоді бути свідком, коли має свій досвід Бога. Без нього проповідування Бога є лукавством. Люди дуже добре чують на проповіді, чи особа говорить, бо десь це прочитала, чи вона говорить з власного досвіду.
Може не раз, здавалося б, ми говоримо про речі звичайні, але передаючи свій досвід Бога. Ми, християни, є тими, які мали б рішуче зректися світу і всіх його вигод. Якщо знову починаємо цього всього шукати в житті, то через це стаємо фальшивими свідками Божими. Говорячи про одне — живемо іншим; взяли на себе обов’язок бути світлом, а ним не є, виправдовуючи себе тим, що так жити тепер неможливо. А цим самим, не будучи синами світла, стаємо, самі того не усвідомлюючи, синами темряви. Бо всі люди, маючи безсмертну душу, десь у глибині потребують тих, хто старається провадити взірцеве християнське життя.
† Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказький