Владика Венедикт Алексійчук

Єпископ Єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США)

Народився	16 січня 1968 року в с. Борщівка (Рівненська область).
Священичі свячення	29 березня 1992 року із рук Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського.
Єпископська хіротонія	5 вересня 2010 року у архикатедральному соборі Святого Юрія у м. Львові.
Інтронізація	29 червня 2017 року у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаго (США).

Дитинство та освіта

Народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка (Костопільський район, Рівненська область). У 1975 році пішов до восьмирічної школи в рідному селі, яку завершив у 1983 році. У 1983–1987 роках навчався у Рівненському медичному училищі за спеціальністю фельдшер, по закінченню якого працював на станції Швидкої медичної допомоги у місті Костопіль (Рівненська область). Впродовж 1987–1989 проходив військову службу. З 1989 по 1990 рік працював асистентом лікаря, спочатку в міській клініці, а пізніше — в санаторії «Карпати» в місті Трускавець (Львівська область).

Священиче служіння

У 1990–1993 навчався у Дрогобицькій духовній семінарії блаженних священномучеників Северина, Якима та Віталія.

Дияконські свячення отримав 9 жовтня 1991 року (святитель — владика Филимон Курчаба, а священичі — 29 березня 1992 року (святитель Блаженніший Мирослав Іван, Кардинал, Любачівський).

У квітні 1992 року отець Венедикт призначений адміністратором парафії села Бистриця, Дрогобицького деканату. Водночас був сотрудником при церкві Пресвятої Трійці у Дрогобичі. У деканаті відповідав за працю з молоддю.

З 1992 по 1994 рік працював у Патріаршій катехитичній комісії, у якій відповідав за організацію місійної праці на Східній Україні.

13 травня 1993 року отець Венедикт був прийнятий до Святоуспенської унівської лаври Студійського Уставу. Монаший постриг отримав 13 жовтня 1993 року, а 31 грудня 1995 року прийняв Малу Схиму.

З 1994 року ієромонах Венедикт працював над відновленням монашого життя і відбудовою Борисоглібського монастиря у Полоцьку (Білорусь). Водночас служив на парафіях у Полоцьку, Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті (Білоруська Греко-Католицька Церква). Був духівником молодіжної християнської спільноти в м. Мінську.

У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет, де захистив магістерську працю на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту» та отримав ступінь магістра богослов’я.

З 1996 року був направлений у місто Сент-Катарінс (Канада) з метою заснування монастиря у цьому місці. Окрім цього, служив на парафіях Гримзбі і Бімсвел (Торонтська єпархія УГКЦ).

У квітні 1999 повернувся в Україну, де був обраний ігуменом Святоуспенської унівської лаври. У травні 2000 року — повторно обраний ігуменом, а в травні 2005 року — переобраний знову.

У жовтні 2004 року ієромонах Венедикт знову розпочинає навчання з богослов’я духовності у Люблінському католицькому університеті, де у 2006 році отримує диплом ліцензіату. У цьому ж університеті 18 квітня 2008 року захистив докторську працю на тему: «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита», та отримав ступінь доктора богослов’я.

2004–2010 рр. — Член Патріаршої комісії у справах монашества.

2006 рік — Адміністратор парафії святого Миколая у Перемишлянах (Львівська область).

2006–2008 рр. — Голова секретаріату Собору монашества УГКЦ.

2007–2009 рр. — очолює Літургійну раду УГКЦ з приготування богослужбових текстів.

2007–2010 рр. — Голова Ради вищих настоятелів монастирів УГКЦ.

У 2009 рік році був призначений членом секретаріату Патріаршого Собору 2011 року, який проходив у Бразилії.

2008–2010 рр. пройшов курс практичної психології в Європейській Школі Кореспондентської освіти (м. Харків).

2009–2010 рр. — навчався на курсі «Пропедевтика психічних захворювань» при Українській Спілці Психотерапевтів.

2009–2012 рр. — навчався у Школі Форматорів в Академії Ігнатіанум в Кракові (Польща), де вивчав педагогіку й психологію.

Єпископська діяльність

3 серпня 2010 року Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ, призначив ієромонаха Венедикта Алексійчука єпископом-помічником Львівської архиєпархії.

5 вересня 2010 року відбулась єпископська хіротонія Преосвященного владики Венедикта у соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем став владика Ігор Возьняк, архиєпископ Львівський, а співсвятителями — владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький та владика Павло Хомницький, єпископ Стемфордський.

8 вересня 2010 року іменований протосинкелом Львівської архиєпархії і головою персоналу курії Львівської архиєпархії.

26 вересня 2011 року призначений головою Патріаршої літургійної комісії УГКЦ. Рівно ж, очолює Синодальний комітет з літургійних питань.

З 2014 року є членом Благодійного релігійного товариства «Свята Софія» в Римі.

2014–2016 рр. — навчався на програмі Key Executitve MBA в Українському католицькому університеті та отримав ступінь магістра ділового адміністрування.

13 червня 2015 року Блаженіший Святослав Шевчук іменував владику Венедикта сенатором Українського католицького університету.

14 грудня 2015 року був нагороджений хрестом військового капелана.

20 квітня 2017 року Папа Франциск призначив владику Венедикта Правлячим Архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго.

29 червня 2017 року Блаженніший Святослав здійснив Чин інтронізації владики Венедикта Алексійчука у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаго.

Владика Венедикт Алексійчук — автор книг: «Настоятель як духовний отець» (2009), «Духовні настанови» (2010), «Будьте святими» (2011), «Борщівка — перлина Полісся» (2013), «Роздуми до літургійних читань Євангелія» (2015), «Роздуми до літургійних читань Апостола» (2015).