Владика Василь Тучапець взяв участь у церемонії нагородження Праведників народів світу
У Харкові ізраїльські дипломати вручили нагороду Праведників народів світу подружжю Олексію та Уляні Фєдосєєвим.
Нагороду, що була присуджена посмертно, отримала двоюрідна онука подружжя, харків’янка Людмила Сороколат.
В урочистій церемонії взяли участь посол Держави Ізраїль в Україні Джоель Ліон, заступник посла Ізраїлю в Україні Йоав Бистрицький і голова Харківської ОДА Олексій Кучер.
Ліон зачитав рішення комісії, головою якої є один із суддів Верховного суду Ізраїлю, про присудження звання Праведників народів світу Олексію та Уляні Фєдосєєвим. За його словами, у роки Другої Світової війни Фєдосєєви у Полтаві врятували єврейську дівчинку Маргариту Саркіс.
Імена праведників будуть нанесені на стіні на Алеї праведників у меморіальному комплексі Яд Вашем у Ізраїлі.
Представники посольства продемонстрували єврейській громаді Харкова відеозапис інтерв’ю 91-річної мадам Саркіс, яка зараз живе у місті Лод в Ізраїлі. Інтерв’ю взяла мер міста Лод. Жінка розповіла те, як в період Другої Світової війни полтавська родина врятувала її, забравши з дитячого будинку.
У церемонії нагородження взяли також участь представники різних релігій та конфесій, зокрема, екзарх Харківський УГКЦ владика Василій Тучапець.
Довідка
Праведники народів світу (івр. חסידי אומות העולם, хасидей умот ха-олам), може в частковому випадку стосуватись Бней Ноах чи Ноахідів, цей термін використовується в юдаїзмі і стосується неєвреїв, які виконують Сім законів нащадків Ноя і таким чином заслуговують на царство небесне.
В світському житті термін використовується державою Ізраїль для відзначення неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям від знищення нацистами. Також часто світська нагорода перекладається українською просто Праведники світу.
У 1953 році для вшанування пам'яті жертв і героїв Голокосту рішенням Кнесету був заснований Яд Вашем. Одним з положень рішення було вшанування «Праведників народів світу». Праведником, згідно з рішенням, визнавалися неєвреї, що ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. В 1953 році під юрисдикцією Верховного Суду Ізраїлю було створено комісію, в обов'язки якої входить надання почесного звання «Праведника народів світу». У своїй роботі комісія керується певними критеріями, скрупульозно вивчаючи всі документи, свідчення тих, хто вцілів, та інших очевидців, оцінює історичні обставини й ризик для рятівника, на підставі чого вирішує, чи відповідає той чи інший випадок необхідним критеріям.
Щоб отримати відзнаку «Праведника», особа має задовольняти кілька вимог[1]:
- тільки єврейська спільнота може висунути кандидатуру;
- не беруться до уваги ті, що допомагали своїй родині, чи євреї, навернені в християнство;
- допомога мала повторюватись і/або бути значною;
- допомога мала надаватись без очікування будь-якої фінансової компенсації (хоча покриття витрат на їжу та проживання вважається допустимим).
Особа, що ризикувала, рятуючи євреїв під час Голокосту, та визнана Праведником народів світу, отримує в нагороду іменну медаль, почесний сертифікат і право додати своє ім'я до написаних на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Єрусалимі (останнє замість висадження дерев, від чого відмовились через брак місця). Рятівники або їхні найближчі родичі отримують нагороду під час церемонії в Ізраїлі або в своїх країнах в приміщеннях Ізраїльських дипломатичних представництв. Ці церемонії проводяться в присутності місцевих урядових представників і широко висвітлюються в медіа.
Згідно із законом Яд Вашем уповноважений «надавати почесне громадянство Праведникам народів світу на знак визнання їхніх дій, а якщо вони померли, пам'ятне громадянство держави Ізраїль». Кожний, визнаний Праведником народів світу, має право на сертифікат від Яд Вашему. У разі його смерті, його найближчому родичу надається право на визнання пам'ятного громадянства за померлим. Одержувачі, що вирішили жити в Ізраїлі, отримують пенсію у розмірі середньої заробітної платні, безкоштовне медичне обслуговування, а також допомогу у веденні господарства та медичному догляді.
За матеріалами Харківського екзархату УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ