СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Василь Івасюк на початок Нового року: «У центрі нашого життя знаходиться Бог — Творець світу»
У Неділю перед Рождеством Христовим, 2 січня 2022 року, владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, роздумує над значенням євангельського уривку із родоводом Ісуса Христа. «Нині Церква в Євангелії від Матвія приводить імена тих праведних людей, котрі приготували народження Месії — Ісуса Христа. Ми їх називаємо Отцями. Вони своїм життя дають нам надію отримати райську радість і сердечну тишину, котрі були в Адама у Раю. Ось чому ми з таким благоговінням молитовно просимо їх сьогодні допомогти нам бути учасниками світової радості — Різдва Христового».
Вступ. Любомир Гузар казав, що кінець одного року і початок наступного — це дуже важливі хвилини у нашому житті. Зустрічати кінець старого і початок нового року вимагає усвідомити найважливіше — в центрі нашого життя знаходиться Бог — Творець світу.
І). Неділя святих Отців
«Адаме, де ти?» (Бт. 3, 9). Ось голос Божий, котрий роздавався в совісті Адама після гріхопадіння і мучив його. Поки Адам був слухняний Богові, оберігав Рай та отримував сили від плодів Дерева Життя, то він знаходився у безперестанному спілкуванні з Богом. В його серці постійно перебувала тишина і радість.
Споживши заборонені плоди з Дерева пізнання Добра і Зла, спілкування з Богом перервалося. Гріх став невидимою стіною між Богом і людиною. Ось від цього часу розпочинається нова історія земного життя людства. Людина живе під клятвою, тому що «проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі ні життя твого» (Бт. 3, 19).
Не дивлячись на важку працю, Адам не отримує радості в серці. Життя його проходить в гріхах. Потопом змиваються гріхи вавилонського стовпостворіння, котрі продовжують заповняти землю і володіти людиною. Посеред цієї темряви і безвихідного жалю, знаходиться одна людина, котра шукає духовної радості. Це — Авраам. Йому дається обіцяний закон життя — пришестя на Землю Спасителя світу.
Проходять століття і люди чекають з нетерпінням обіцяного Спасителя. Люди стараються звільнитися від гріха, але без Дерева Життя — без допомоги обіцяного Спасителя, звільнитися з диявольських кайданів гріха неможливо. «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом» (Гал. 4, 4–5). На землю приходить Спаситель світу. Він виконує і навчає заповіді, даної людям — любов до Бога і ближнього. І саме найголовніше, Він відроджує те Дерево Життя, котре було в Раю і допомагало Адамові спілкуватися з Богом. Ось яким словами сповістив про Новозавітне спілкування Сам Господь: «Я — хліб життя. (…) Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі» (Ів. 6, 48; 53).
Нині Церква в Євангелії від Матвія приводить імена тих праведних людей, котрі приготували народження Месії — Ісуса Христа. Ми їх називаємо Отцями. Вони своїм життя дають нам надію отримати райську радість і сердечну тишину, котрі були в Адама у Раю. Ось чому ми з таким благоговінням молитовно просимо їх сьогодні допомогти нам бути учасниками світової радості — Різдва Христового.
«Адаме, де ти?» (Бт. 3, 9). Так через віки продовжує звучати у нашій совісті голос Божий. Господи допоможи нам відповісти: «Ісусе, вірую і визнаю, що Ти єси воістину Христос Син Бога Живого. Зараз ми знаходимося біля Твоїх ясел у Вифлеємі».
ІІ). Родовід Ісуса Христа
В останню неділю перед Різдвом Христовим читаємо в Євангелії від Матея дивні і незрозумілі імена. Цей перерахунок імен має свій таємничий зміст, адже ним євангелист Матей вказується на родовід Ісуса Христа. Іншими словами — це є свідоцтво про народження Месії.
Всі євреї походили від Авраама, тому важливо було підкреслити, що Ісус походить з дому Давидового. Месія мусів походити від роду Давида й Авраама. З пророцтв було відомо про те, що істинний Месія мав народитися в тому самому місті, де і народився цар Давид, тобто у Вифлеємі. Вифлеєм у перекладі на українську мову означає Дім Хліба. З цього родоводу євангелист Матей починає доводити, що Ісус Христос задовольняє вимоги єврейського закону та походить з роду Авраама і Давида і тому це очікуваний Месія.
Родовід Христа розділяється на три частини. Перша частина від Авраама до Давида, друга — від Давида аж до вавилонського переселення і третя — від вавилонського переселення аж до Різдва Христового. Перед нами постає вся історія юдейського народу. Перший період відповідає періоду патріархів, другий — правлінню царів, а третій період — це правління первосвящеників.
Святитель Іван Золотоустий пояснює, що: «Євангелист розділив весь родовід на три частини, бажаючи цим показати, що юдеї із зміною правління не робилися кращими; але і… під управлінням суддів, священиків і царів не зробили жодного успіху в доброчесності». Саме через це юдеї мали потребу в істинному Судді, Царю і Первосвященику, Яким є Христос.
Євангелист Матей в родоводі Ісуса Христа згадує переважно представників чоловічої статі. Однак в цьому переліку ми знаходимо імена чотирьох жінок, пов’язаних з гріхом і ганьбою, щоб викрити гордовитість юдейських книжників і всіх гордих людей, викрити показне благочестя. Іван Золотоустий показує нам, як Господь не нехтує ганьбою нашою, Він бере на Себе гріховну природу людини, щоб зцілити її та спасти від давнього прокляття — первородного гріха.
Церква вчить, що Син Божий зійшов на землю, став людиною, щоби нас зробити «учасниками Божої природи» за благодаттю! Євангельський родовід ні у кого не повинен залишати сумніви в тому, що ми рідні зі Спасителем Ісусом Христом за нашою людською природою. Бог став людиною, щоб вилікувати наші рани і виправити нашу схильність до гріха. Син Божий своїм пришестям у світ відновив нашу впалу природу, визволивши на Хресті нас від вічної смерті, дарувавши Своїм Воскресінням нам вічне життя. І тепер в святих таїнствах, починаючи від Хрещення, кожному віруючому дається можливість долучитися до природи Нового Адама, тобто Господа нашого Ісуса Христа.
Господь втілився від Непорочної Діви Марії заради нашого спасіння. Тому Різдвяний піст проведімо в роздумах про явлення у світ Сина Божого і скинувши з себе весь тягар гріхів з’єднаймося з Господом нашим Ісусом Христом, Якому належить усяка слава честь і поклоніння на віки вічні.
ІІІ). Старий рік минає, новий наступає
У третьому випуску журналу «Молись Україно» за 2010 рік згадується, як першого січня 1995 року після напруженої підготовчої праці, у церкві Святого Йосафата м. Коломиї разом з о. Володимиром Касіяном учасники народного хору «Просвіта» вперше відспівали урочисту службу Божу. Коломийські часописи тоді писали, що «… хористи з таким піднесенням відспівали новорічне богослужіння, що парафіяни ще довго не розходилися, а в багатьох на очах бриніли сльози». З того часу пройшло 26 років. Отець-декан зараз пригадує разом з вами, як це колись було. Нині отець Володимир переживає, бо йому запропоновано велику відповідальність — бути ще три роки деканом центрального Коломийського протопресвітеріату. Сам митрополит Володимир просив його очолити Коломийський деканат. І нині прошу вас, парафіян, підтримати нашого пароха, бо йому прийдеться багато разів приходити і виступати на різних святкуваннях. Нині отцю Володимиру важко на серці.
Приклад. Якщо комусь на серці нині важко, тоді ця історія вам допоможе
Старий мудрий їздовий їхав взимку на санях, які швидко тягнула пара коней. Позаду нього на санях сиділа жінка зі своєю дитиною. Випало багато снігу і ранок був дуже холодним. На небі не було видно сонця, бо воно сховалось за хмарами.
Старий почав замерзати і жінка у санях також. Він побачив, що вона поступово стає синьою і непритомніє. Тоді їздовий взяв дитину собі на руки і виштовхнув жінку з саней та поїхав геть. Жінка була шокована і пустилася бігти за ним, кричати, волати і т. д.
Через півкілометра цього швидкого бігу, їздовий зупинився і взяв назад жінку у сани, віддавши їй дитину, сказав: «Тепер все в порядку. Я повинен був зробити це негайно, бо інакше ви могли би померти!» Так і ми іноді «замерзаємо», тоді Господь нас напівзамерзлих виштовхує із зручного місця праці-саней. Пробігши самостійно невеликий відрізок дороги без зручностей, тоді на душі з’являється духовний рум’янець, засвідчивши про розкаяну душу! «Я вимушений був це зробити, інакше ви могли померти» — ось так часто говорить до людей Господь!
Висновки. Старий рік минає, новий наступає
Святий Іван Павло ІІ повчає «Якщо тобі погано — клякай і молися до Господа! (…) Якщо справи у житті йдуть добре — клякай і молися! За все дякуй Богові! Нехай подякою починається і завершується все!» Велика подяка Богові за всі ситуації, які ми проходимо та переживаємо!!! Тому біжімо за Господом і не зупиняймося та не піднімаймо білий прапор ніколи. Завжди будьте вдячними і постійно будете щасливими! Нехай прийдешній Новий 2022 рік буде для нас добрим, плідним і благословенним!
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
02 січня 2022 року,
у Неділю перед Різдвом Христовим,
м. Коломия
