СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Тарас Сеньків про неправильне святкування Різдва: «Скільки уваги отримує від нас Ісус в період Різдва?»
Проповідь владики Тараса, виголошена в день свята Різдва Христового, 7 січня 2021 року, під час Архиєрейської Божественної Літургії у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.
Ось вже наступив чарівний час Різдвяної ночі. Вона, як пам’ять наочного свідка, через глибини віків впроваджує нас у тишу Вифлеємської події та у таємницю неймовірного Божого діла, яким він у історії світу започаткував історію спасіння людства. Але спочатку розповім одну різдвяну легенду.
Різдвяна легенда про двох ангелів
Однієї ночі перетнулися шляхи двох ангелів: один — Ангел світла, інший — «чорний»… Обоє, кожен по своєму, очікували на подію, яка має сколихнути цілий світ. Настав час сповнитися даній Небесним Отцем обітниці спасіння. Задля цього Божий Син має в людському тілі народитися на землі.
Ангел світла знав задум Творця. Але «чорний ангел», який лише щось здогадувався, почав самовпевнено критикувати Бога: «Ну от, Бог знову задумав зробити для людей щось, що наперед приречене на крах.
По-перше: жодної реклами. А коли немає реклами, то чи подія буде комусь зрозумілою? В результаті прийде кілька людей, а на зорю взагалі мало хто зверне увагу. Якими наївними є Божі наміри. Щоб досягти успіху людьми потрібно маніпулювати, зваблювати їх, або заставляти.
А по-друге: все це відбувається якось невчасно. Всі мають повно клопоту із переписом і нікому нема ніякого діла до якогось там народження. Можна було десь на пізніше відкласти. Та ж чекали вже стільки століть…
І по-третє: місце народження. Хіба кращого місця за хлів не можна було знайти? Люди такі місця обминають. Невже було тяжко підшукати нормальні палати. При такій оказії вибирають місце, яке би само промовляло, що тут відбувається серйозна подія. Має бути пафос!
В кінці по-четверте: нема жодної авторитетної особи. Ну що це за подія, ще й світового значення, на якій відсутні вірогідні та шановані у суспільстві свідки? Марія, Йосип та худоба… Ну хто повірить, що це народився Месія? Хіба, що якісь бідолахи, як от пастухи. Дивними є ці приготування до приходу з неба на землю Царя світу. А Ірод? Він же ж не потерпить жодної конкуренції і його відразу вб’є».
З кожним твердженням «чорний ангел» старався вивести Ангела світла з рівноваги, але той був напрочуд спокійним.
Тоді, «чорний ангел» запідозрив, що тут щось не так. Напевно Бог щось приховує. Може цей план Його приходу — це лише вигадка? Бо, дійсно, як то Бог може принизитися до людської природи? Як може статися людиною та ще й в таких умовах? Це ж повний абсурд.
А може, Творець зробить зараз якесь супер чудо? Ну… Марія перенесеться в небесні палати і ангели зодягнені у воїнів спустять її на землю, і всі побачать Сина Божого, який відразу стане дорослим і закличе гучним голосом всіх людей землі до поклоніння Йому. О… так тоді дійсно всі будуть шоковані і зі страхом поклоняться Богу! Всі тоді в одну мить з усіх кутків землі підуть на поклін Могучому Царю Всесвіту і все вирішиться за один день. Отже, якщо я вгадав, і все так і буде, тоді це означає, що все буде по моєму».
Ці його фантазії перервав спів ангелів, які сповіщали про народження Спасителя. «Чорний ангел» підняв голову вгору, щоб побачити щось величне, але нічого подібного не було. Все було як завжди. У тиху спокійну ніч люди відпочивали, а хтось ще займався своїми справами. Лиш у місті Вифлеємі в одній печері творилось щось незвичайне…
У цю хвилю Ангел світла усміхнувся і вперше промовив, немов до себе самого: «Він все ж таки народився саме так, по-людськи. Захотів бути якнайближче до людини, тому стався людиною. Захотів бути там, де не кожен хоче бути, щоб з цього місця зробити величне місце благодаті. Захотів бути простим, щоб ніхто не мав страху з Нього. Він дуже полюбить людину і поважає її вибір. Тому, прийшов як людина, щоб вказати шлях до Божого життя через повноту людського. Яким величним є Він у своїй любові!»
«Він таки прийшов саме так, в простоті…» — з насмішкою сказав сам до себе «чорний ангел», але водночас і з розчаруванням, і з тривогою.
Різдво Христове — не лише гостина за столом
А тепер повернемося до сьогодення. Спочатку трохи іронії.
Хто б не твердив, що Господь готував прихід Христа-Месії на землю довгі століття, все ж, згідно способу мислення сьогоднішнього світу, народження Ісуса мало стати початком повного фіаско Божих планів. Тому не дивно, що людство із часом підкоригувало різдвяну подію, щоб її було комфортніше святкувати. А що, хіба ні? Ось лише кілька думок, котрі однак вже є невеселі.
Чому святкуємо Христове Різдво та готуємося до нього навіть постом? Бо цього дня ми покликані духовно прожити благодатну мить історії спасіння, коли Отче Слово сталося Тілом та замешкало між нами, але побажання щасливого Різдва складаємо собі навзаєм. Зичимо веселих свят, смачної куті, родинного затишку, здоров’я, благополуччя, достатку… Та ж хіба це є наш день? Хіба ж Ісус народився, щоб був привід піднімати тости і пити за своє здоров’я, за те, щоб в нас «все було добре» і на столі і під столом?
Звичайно, у цих побажаннях нічого поганого немає. Але, на жаль, за цим всім духовне торжество поволі замінюється народним фольклором, мішаниною з забобонів та місцевих «традицій». Свято ніби християнське, але що залишилось Христового у цьому «веселому» і «щасливому» та ще «смачному» торжестві? На жаль, часто лише назва!
Скільки уваги отримує від нас Ісус в період Різдва?
Назва гарна — Різдво! Якщо ж запитаємо, що вона означає, то для багатьох воно є зимовим святом коли їдять кутю, колядують, чи просто вихідними… Але Різдво запрошує нас усім своїм єством прожити таїнство втілення Предвічного Божого Сина. Тому то якраз є на часі признатися собі, скільки то не формальної, але щирої уваги отримає від нас Ісус у день свого народження?
Ісус народився, щоб запалити в нас світло віри та об´явленням правди про Божу Любов преобразити цілий світ. Але люди цей час духовного обновлення потрафили позбавити божественної суті, бо зробили часом фольклорних забав та святкового застілля. Господь приходить для нас, ми ж святкуємо для себе… Так, Христос народився і цього заперечити неможливо, але можна заперечити те, задля чого Він прийшов у цей світ, заперечити Його як Месію і Спасителя. Зрештою, чи багато людей сьогодні відчувають потребу у Його присутності…
Христос Рождається, тож славімо Його, але тільки Його
Отож, перед тим, як промовити слова привітання чи побажання, як сісти до святкового столу, подумаймо, чи дійсно ці привітання та гостина будуть різдвяними, де слова: Різдво, Ісус, Спаситель, переміна серця, Божа присутність — є центральними словами духовної гостини біля убогих ясел Воплоченого Божого Слова.
Христос Рождається, тож славімо Його, але тільки Його.
Бажаю Вам благословенної тихої зустрічі із Божим Дитятком, для якого ваше серце стане скромним вертепом і ваша коляда буде Йому прославою, а Вам — духовною радістю. Саме так довершується таїнство приходу Спасителя у життя людини, у наше з Вами життя. Амінь.
† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський
