СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Тарас Сеньків: «Хрест завжди асоціюється із Христом; хрест без Христа є безглуздям»
2 жовтня 2022 року владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, відвідав парафію с. Підгородище, Бібрського деканату, де у храмі Воздвиження чесного Хреста очолив Архиєрейську Божественну Літургію та звершив Чин освячення нового престолу. Єпископу співслужили парох о. Володимир Ганчій, протопресвітер Бібрського деканату о. Микола Коваль та запрошені священнослужителі.
Євангеліє неділі по Воздвиженні чесного Хреста приховує просте рівняння: «Упокоріться, візьміть свій хрест і Бог вас піднесе». Ці слова можемо висловити цілком легко, але проникнути в їх зміст та жити згідно них — зовсім не просто. Тому ми потребуємо навчитися розпізнавати Божий провід.
Хрест — знак перемоги
Скільки громадян Римської імперії чули про якогось Христа, розп’ятого близько 30-го року в провінції Юдея, якою керував римський прокуратор Понтій Пилат. Насправді тридцятий рік навіть не зазначався, тому що римляни обчислювали роки від дати заснування міста Риму. Для більшості громадян це була не варта уваги подія, тому що смерть на хресті була звичайною справою, а на хресті гинули тільки раби, серйозні злочинці і дурні. Але спільноти послідовників цього розп’ятого і воскреслого Месії поширювалися по імперії, всупереч переслідуванням протягом трьох століть. Аж до правління імператора Костянтина Великого, якому довелося перед обранням імператором у 312 році воювати проти свого противника Максенція. У нього було менше солдат, і гірша позиція, щоб воювати. У ніч перед битвою, йому появився на небі хрест зі словами: «З цим знаком ти переможеш». Костянтин наказав нанести на обладунки своїх воїнів хрест, і переміг. Завдяки йому, наступного року християни в Римській імперії отримали остаточну свободу.
Хрест — знак перемоги. Ми не знаємо точно, наскільки правдива ця легенда про Костянтина Великого. За її словами, хрест допоміг йому виграти вирішальний бій. Але коли Ісус говорив про хрест, як про своє прославлення та піднесення, то це не мало відтінку земного успіху. Церква теж звіщає слово про хрест, як знак Божої перемоги над пеклом, у якій ми маємо участь. Але з іншого боку, хрест є реальністю, з якою нам дуже важко змиритися. Коли ми дивимося на Ісуса, все здається таким природним і зрозумілим. Ісус страждав, помер на хресті і в кінці воскрес із мертвих. Зрештою, це був Ісус, і ми не можемо уявити собі цього інакше. Але як же наше життя? Наші проблеми, хвороби, невдачі, з якими нам доводиться стикатися?
Прийняти хрест
Можемо вірити, що наші хрести теж ведуть нас до слави воскресіння? Те, що ці дуже проблематичні та важкі речі в нашому християнському житті, будуть піднесені та перетворені на славу нового життя? Повірити в цей факт зовсім нелегко. І тому найбільша наша проблема — це не власні хрести. Найбільша і власна проблема — прийняти хрест.
Найперше, ми сумніваємося, чи це правильний вибір, або й рішучо протестуємо, хоч переважно даремно. Але переконуємо себе, що ситуацію можна було б вирішити іншим, або принаймні приємнішим способом. Запропонувати альтернативу або компроміс виглядає так доречно. Хіба Петро не переконував Ісуса не обирати шлях стражденного Месії, і здається, залишився при своїй думці, хоч Христос йому суворо дорікав. Зрештою, навіть сам Ісус молився в Оливному саді: «Отче, якщо можливо, нехай обмине мене ця чаша». Віримо, що Отець «дав» Сина, щоб спасти нас. і це передбачало смерть Ісуса на хресті. Але навіщо взагалі був потрібен хрест? І чому ми теж маємо брати свій хрест?
Хрест виражає усю силу зла та лагідність Божого милосердя
Божественна Любов вибрала хрест, щоб радикально заявити про тяжкість зла, яке тримало людство у рабстві. Хрест Ісуса виражає і те, і інше: всю негативну силу зла і всю лагідність всемогутності Божого милосердя. Хрест виглядає як декрет про поразку Ісуса, але насправді є знаком його перемоги. На Голгофі ті, хто насміхався з нього, сказали: «Якщо ти Син Божий, зійди з хреста». Але правда була протилежною: саме тому, що він є Сином Божим, Ісус був на хресті до кінця вірним плану любові Отця. І саме тому Бог «підніс» Ісуса і дав йому царську владу над всесвітом.
Якщо ми дивимося на хрест, до якого був прибитий Ісус, то споглядаємо знак безмежної любові Бога до кожного з нас і знаряддя нашого спасіння. З цього хреста випливає милосердя Отця, який обіймає цілий світ. Через хрест Спаситель подолав лукавого, смерть була переможена і нам дано життя та надія воскресіння. Хрест Ісуса — наша єдина надія!
Хрест без Христа є безглуздям
Тут ми торкаємося справжньої суті того, чим є хрест. Хрест завжди асоціюється з Христом. Зрештою, кожен хрест без Христа є безглуздям.
У нашому житті є багато зла, яке ми самі спричинили своїм непослухом Божому закону, і цим «наробили» собі багато хрестів. Або змарнували стільки речей своєю поведінкою, що будемо лише їх виправляти до кінця життя. Це теж хрест. Навіть коли ми почнемо жити згідно з Божої волі, кожен наш крок буде пов’язаний з стражданнями, які однак почалися з гріха, але нам тяжко з цим змиритися.
Теж є хрести, які приходять у наше життя незавинено, і ними Господь кличе нас уподібнюватися до нього особливим і привілейованим способом. Тоді ми вже не страждаємо лише за себе та задля свого спасіння, але стаємо сопричасниками його страждань за інших. Але головною все ж залишається правда що хрест є на людину покладений. Ми не вибираємо хреста. Усе було б інакше, якби це було по-нашому, але Творець створив світ добрим, і лише гріхи людей наповнили його злом. Хрест є знаком спротиву добра злу, а кожне терпіння є мовою протесту добра у нас, проти влади зла над нами або біля нас. Правдиве прийняття того, що наш Небесний Отець покладає нас, навчає нас надії у слухняності його волі. А воля Божа нам зрозуміла: наше спасіння та життя вічне. Амінь.
† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський
