СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Тарас Сеньків: чому ми відзначаємо подію Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці?
9 грудня Українська Греко-Католицька Церква відзначає свято Зачаття святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю. Часто у стосунку до нього використовується слово «непорочність». Тож яким є значення цього слова, що означає це святкування та яким чином воно допомагає нам у нашій духовній мандрівці — розповідає у своїй проповіді з нагоди цього дня владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський.
З цієї проповіді владики Тараса Сеньківа ви довідаєтеся:
- яке ім’я Господь дав Пречистій Діві Марії устами архангела?
- що значить подія Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці?
- яке значення ця подія з історії спасіння людського роду має для нас, християн XXI століття?
- яким чином Пресвята Богородиця продовжує допомагати нам у нашій життєвій та духовній мандрівках?
Ім’я, дане Богом Пресвятій Богородиці
З огляду на особливість сьогоднішнього празника, його можна цілком прирівняти до нового сотворення чи початку здійснення історії спасіння. На Благовіщення ангел Гавриїл вітає Богородицю так: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою». Він звертається до неї не на ім’я Марія, а на ім’я, якого вона не знала: Повна благодаті. Повна благодаті, а тому Непорочна та Безгрішна, це Ім’я, яке дав їй Бог, і яке ми святкуємо сьогодні.
Лише з тієї миті Пречиста Діва почала розуміти, ким вона є у Божих очах. Звертаючись до неї цим іменем, Бог фактично відкриває їй її найбільшу таємницю, про яку вона раніше і не здогадувалася.
Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці: що це значить?
На жаль, побутують кілька варіантів назви сьогоднішнього свята, і тому для декого воно не цілком зрозуміле. Йдеться не тільки про тілесне зачаття Богородиці. Тіло і його плодючість, подружня любов і зачаття дитини є Божим установленням, та участю родичів у Божій любові і Божій творчій силі. Як і кожної людини, життя Діви Марії зродилося з подружньої любові її батьків Йоакима та Анни. Одночасно з фізичним зачаттям кожна людина отримує від Бога і свою душу, в якій Творець вписує покликання людини до вічного життя у його Царстві. Різниця між Богородицею та нами стосується тільки передумови та способу здійснення цього Божого плану.
Боже синівство, яке було втрачене для всього людства через гріх прародичів, Господь повертає нам відкупительною жертвою Христа, через яку людська природа відзискала первісну красу. Пречиста Діва теж була відкуплена хресною жертвою Спасителя, але цілком винятковим способом. Боже Провидіння постановило, щоб та, котра мала носити під своїм серцем втіленого Божого Сина і стати матір’ю Спасителя світу, від першої миті свого зачаття була охоронена від тавра прокляття первородного гріха. Її душу Бог створив та зберіг у повноті освячуючої благодаті. Діва Марія увійшла у світ Непорочною та Святою, та протягом усього свого земного життя не була під тінню будь-якого натяку на гріх, а тому і влади зла.
Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці
Наше покликання до гідності Божої дитини
Зміст свята має для нас щасливі наслідки. Те, що було початком для Марії, стало для нас метою. Первородний гріх залишає на нашій природі тавро вічного прокляття. Та з миті, коли ми прийняли очисну «купель» відродження, воно є змите хресною водою і Духом. Наша первостворена краса є відновлена благодаттю Воскреслого Христа, який відкриває нам ворота до раю. Святий апостол Павло звістив це словами: Бог «нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа».
Благодать покликання до гідності Божої дитини дає зміст людському життю. Бог кличе і дає силу для здійснення цього обрання: людина повинна співпрацювати, відкритися на Божу любов і нести її далі. Але на початку всього стоїть Бог. Без Божої допомоги ми не можемо врятувати себе з усіх небезпек, не можемо спасти ні себе, ні світ. Саме свято наголошує нам на безумовній і постійній потребі Божої благодаті, тобто смирення перед Богом та відважної відданості у сповненні його волі.
Збереження краси нашої душі потребує зусиль
Божий вибір Діви Марії є для нас джерелом радості: ми щасливі з того, що Бог вибрав одну особу з людського роду і вчинив, щоб її «благословляли всі покоління». Ми віримо, що незважаючи на поневіряння та гріхи людства, посеред нас стоїть Свята Мати, яка беззастережно вірна Богові, а Бог любить її «величання» та вислуховує її заступництво. Свято є для нас запевненням, що оправдані у святому хрещенні, ми обрані для вічності, до якої маємо прийти дорогою віри.
Сьогодні Марія, здивована благодаттю, яка обійняла її з першої хвилини її життя, спонукає нас дивуватися і нашій красі. А віра вчить нас, що збереження краси нашої душі коштує чогось, вимагає зусиль. Тому маємо наслідувати мужність Марії, яка сказала «так» Богові та вибрала особистий ризик задля сповнення Божих намірів. Бог також в особі Діви Марії «зглянувся» милостиво і на нас та нас любить. Тому, незважаючи на нашу біду, ми маємо усі підстави сподіватися на осягнення вічного життя, бо те, на що Бог дивиться, досягне повноти, а те, що Бог любить, стане милим. Під злом, яким ми осквернили себе протягом багатьох років, є в нас добро, більше над усе зло, що спіткало нас. Ми можемо почуватися марними або поганими, але маємо пам’ятати про первісну благодать, та що Бог Спаситель є з нами, і це незворотно та навіки.
Пресвята Богородиця є завжди з нами
Радість та вдячність за обрання Марії і за наше покликання до благодаті є справжньою похвалою Богу, як каже апостол Павло: «Тож ми, які вже покладаємо надію на Бога, повинні служити поширенню хвали його Божественної величі».
Ми ввіряємо себе Пренепорочній Діві Марії, посвячуємося їй і молимо: «Візьми нас за руку, о наша Небесна Мати, і веди нас до неба. З тобою ми будемо мати більше сили, щоб перемагати у боротьбі зі злом». Непорочна Діва Марія, єдина безгрішна людина в історії, є з нами в цій боротьбі, є нашим Покровом і Заступницею. І кожен з нас, хто намагається вибирати добро, через її посередництво та з її поміччю, знову відкриє свою первісну красу, яка проявиться своєю величчю аж у сяйві вічної Божої слави. Амінь.
† Тарас Сеньків,
єпарх Стрийський
