СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Степан Меньок: Кілька слів про Святого Духа
У чергових духовних роздумах на власній фейсбук-сторінці владика Степан Меньок, екзарх Донецький, застановляється над Особою Святого Духа, наголошуючи, що саме Він освячує сотворений світ та допомагає людині у її духовному зростанні.
«Без Божої благодаті неможливо вистояти…»
Уся суть боротьби духовної (і то — успішної), — заручитися Божою благодаттю. Звідки вона береться? Звичайно, Бог в Тройці Святій єдиний нам її дає. А конкретніше? Конкретніше — вона приходить від Святого Духа.
Свято Зіслання Святого Духа вказує нам, яка всемогутня сила була в подуві Святого Духа. «Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Лк 24, 49); «А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Він прославить Мене» (Івана 16, 13–14). І тільки в Дусі ми зможемо відчувати «єдність Духа в союзі спокою» (Ефесян 4,3).
Основне джерело зіслання Святого Духа — Отець, а також з Ним і Син: «… бо Він візьме з Мого та й вам сповістить». Святи́й Дух (грец. Άγιο Πνεύμα — «Дихання Святості», лат. Spiritus Sanctus) — Бог, одна з трьох Іпостасей (Осіб) Святої Трійці нарівні з Богом Отцем і Богом Сином. Про це ми говоримо в Константинопольському Символі віри: «І в духа Святого Господа животворящого…».
Після воскресіння Ісус проходить крізь закриті двері. «І ще раз Ісус їм каже: „Мир вам!“ Як мене послав Отець, так я посилаю вас» Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Ів. 20, 21–23). Як бачимо, Ісус посилає Святого Духа апостолам і дає їм можливість відпускати або затримувати гріхи.
Таким чином, Бог Отець створює невидимий і видимий світ, — хоча всі особи Пресвятої Трійці беруть участь в тому, — Бог Син, один з Пресвятої Тройці, стається чоловіком і відкупляє від наслідку первородного гріха, а Святий Дух — освячує все. Читаємо стишки з Утрені на Степенній пісні: «Причина всякого спасіння належить Святому Духові. Коли Він на когось по заслузі дихне, то негайно піднесе його від земного, окрилить, зростить і направить вгору»; «Кожна душа живиться Святим Духом, чистотою пишається і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці»; «Святому Духові належить царювати, освячувати й порушувати створіння, бо Він Бог одно істотний з Отцем і Словом».
Отож, не дивно, що зараз відроджується цей новий напрямок в Церкві, — звертати більше уваги на Святого Духа. Численні харизматичні групи п’ятидесятницького направлення започаткували свою діяльність по цілому світі. І в Святій Літургії ми просимо, щоб Бог зіслав нам Божественну благодать і дар Святого Духа.
Як бачимо, ми повинні ціле життя наше «стяжати» Святого Духа, тобто накопичувати його дари і силу, і через це йде єднання людини і Бога. З іншого боку, чим ближче людина до Бога, тим ефективніше реалізуються його зусилля, направлені на подальше «стяжання» Святого Духа. Коли монахи приходили до старця духовного, то зверталися до нього такими словами: «Отче, повідай, що вселяє тобі благодать Всесвятого Духа і вилікуй мою душу» (Палест. Патер.) З такими словами звертається до подвижника інок, що приніс йому сповідь. Благодать Святого Духа і була саме тією силою, яка повідомляла внутрішнє повноваження старцеві на прийняття ним сповіді помислів та їхнього лікування. Зверталася увага на повне відкриття думок старцеві і не затаєння ані найменших помислів. Так і нам, якщо ми хочемо йти дорогою святості, то повинні сповідникові виявити всі свої помисли, нічого не закривати і не обгортати їх в «оправдуючі листочки» на своє виправдання.
† Степан Меньок,
екзарх Донецький
