СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Лоза очолив прощу до Крехівського монастиря Святого Миколая
У неділю, 22 травня 2022 року, відбулась проща до Крехівського монастиря отців-василіян з нагоди празника Перенесення мощей св. Миколая, Мирликійського чудотворця.
Архиєрейську Божественну Літургію звершив Преосвященний владика Петро у спіслужінні протоігуменів Чину о. Йоана Школика, ЧСВВ, та Франциска Ониська, ЧСВВ, ігумена Крехівського монастиря о. Володимира Маланюка, ЧСВВ, ігуменів та численних священнослужителів. Богослужіння супроводжував співом крехівський хор під керівництвом о. Василя Мендруня, ЧСВВ. Про це повідомляє пресслужба Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
Після читання Євангелія владика Петро Лоза виголосив проповідь. «Ми збираємося у Крехові перед іконою, щоб молитися і просити у Бога заступництва для нашого народу, коли йде війна і воїни мужньо захищають нашу Державу. Сьогодні приходимо до джерела живої води, щоб він втамував спрагу наших сердець і бажань, щоб це зло відійшло від нашого народу», — мовив на початку свого слова єпископ.
Відтак проповідник підкреслив цікаві деталі зустрічі Христа із самарянкою. «Сьогоднішня євангельська зустріч не є звичайною, бо чуємо, що Ісус, втомившись, прийшов попити води. Він зустрічається з жінкою-самарянкою. Вона в звичний спосіб не могла би там бути, бо був полудень. Вона, можливо соромлячись інших, пішла по воду, у той час, коли було безлюдно. Але саме у тому часі вона натрапляє на Христа. Це незвично для культури, про яку говорить Боже Слово, щоб чоловік на вулиці говорив із жінкою. Тому для жінки стає дивним, що той говорить з нею. Адже юдеї відкидали самарян через те, що вони вважались відступниками. Христос її не відкидає, а виявляє потребу. Коли хтось когось просить, немов би принижує себе. Він має певну потребу, просить, щоб та дала напитись».
За словами владики Петра, Господь ніколи не втомлюється нахилятися і просити людини покаяння і навернення. Христос вчить, як поступати з іншими людьми в різних моментах життя. Відтак він обіцяє цій жінці воду, якої напившись, не матиме спраги.
«Вона не знаходила розради, щоб втамувати спрагу, почувати себе щасливою, але натрапляє на життя, де Господь втамовує її спрагу. У часі розмови відбувається навернення. Господь хоче кожного з нас просити, щоб ми прийшли», — підкреслив єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії.
Опісля, проповідник звернув увагу на постать святого Миколая та приклад його довіри до Бога, яка може допомогти нам сьогодні вистояти і перемогти. «Сьогодні, коли стоїмо на цьому святому місці — дивимося на святість покровителя цієї обителі Святого Миколая. Цю доброту і милосердя святого ми прирівнюємо до любові Божої. Сьогодні ми просимо в Бога, щоб він втамував прагнення миру і закінчення війни, щоб ворог відійшов від нашої землі. Щоб ми той дар, який отримали від нашого Спасителя, традиції, звичаї, хотіли і вміли зберегти. Кожна наша думка лине до Господа. Можливо ми сумніваємося в наших діях чи вчинках, але коли наша віра, до якої заохочує Спаситель є живою, будьмо певні, що коли ми це Йому довіряємо життя нашого народу — переможемо…» — мовив архиєрей.
Владика підкреслює, що відколи Росія напала на нашу землю, Господь хоче прогнати цього ворога. Але з нашої сторони має бути вірність Йому, щоб Божа велич, сила і всемогутність була виявлена у нашому народі
«Сьогодні прийшовши до цієї древньої монашої обителі, приходимо немов до цього джерела, де хочемо набрати цієї води. Як вчить нас ап. Павло, якщо з нами Бог, то що може бути проти нас. Нехай у цей день зміцніє віра і довір’я до нашого Спасителя. Ми хочемо звіщати іншим, що побачили Христа і наповнилися благодаттю хочемо, щоб так, як через святого Миколая, через нас інші пізнали і стали ближчими до Бога», — мовив на завершення своєї проповіді владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
