СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Микола Семенишин освятив музей нескореної Української Греко-Католицької Церкви в Івано-Франківську
У четвер, 6 липня, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ владика Микола Семенишин здійснив душпастирський візит на парафію Христа Чоловіколюбця, що в Івано-Франківську. Під час відвідин архиєрей освятив музей нескореної Української Греко-Католицької Церкви.
Владика Микола освятив музей нескореної Української Греко-Католицької Церкви в Івано-Франківську під час душпастирського візиту на парафію Христа Чоловіколюбця. Про це повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
«Дозвольте подякувати вам, отче Ігорю, та всім, хто спричинився до оснащення цього музею. Бо тут наші діти чи менші, чи дорослі будуть вчитися, через очі, дивлячись на всі експонати, які тут зібрані, та через вуха, слухаючи те, про що будуть говорити. І у такий спосіб, вони ставатимуть людьми. Насправді у часі війни нам бракує таких позитивних речей, які б напротивагу руйнації, відновлювали та скріплювали наші рани. Нехай Господь поблагословить цей музей і всіх учасників, які будуть тут навчати, проповідувати та вчитися», — мовив єпископ-помічник у часі освячення музею.
Отець Ігор Пелехатий про музейні експонати
На завершення освячення о. Ігор провів екскурсію стінами музею та ознайомив всіх з експонатами, які зібрані у ньому.
«Музейну експозицію, розташовану в підвальному приміщенні церкви, ми готували не один рік, — розповідає парох церкви Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів івано-франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ о. Ігор Пелехатий. — Прагнули цим увічнити пам’ять про мучеників за віру, які жили поряд з нами упродовж десятиліть, нас духовно укріплювали і оберігали, у часи переслідувань радянським режимом Української Греко-Католицької Церкви не втекли, не скорилися, а залишилися зі своїми людьми, не зрадили, а віддали життя за віру Христову».
У музеї зібрано чимало дуже цінних і унікальних експонатів. Зокрема, «Літургікон» — книга з текстами Літургій — унівського друку отців-василіян 1729 року, благословлена до друку єпископом Атанасієм Шептицьким, є також і «Літургікон» 1840-го з дуже цінними гравюрами священника Івана Вендзиловича, є у музейній експозиції і Псалтир київського видання майже двохсотлітньої давності та рідкісна книга катехизмів, видана отцями-василіянами у Кремінці біля Почаєва триста років тому, і багато інших книжкових раритетів.
«Зберігся і експонується у нашому музеї священичий фелон владики Симеона Лукача, у якому наш блаженний єпископ відправляв Святі Літургії у нашому Івано-Франківському катедральному соборі Святого Воскресіння УГКЦ, поки храм не віддали московській церкві, — розповідає священник. — Родина зберегла також і передала нам повний комплект священичих риз блаженного Симеона. Нещодавно до нашого музею потрапила і ціла скарбничка раритетів з колишнього монастиря отців-редемптористів на теперішній вулиці В’ячеслава Чорновола: похідна процесійна двобічна ікона із зображенням святої Терези — з одного боку і святого Альфонса — з іншого, а також точна копія образу Матері Божої Неустанної Помочі з монастиря редемптористів і фрагмент старовинного образу „Тайна вечеря“».
Є у музеї унікальна рідкісна мапа Української Греко-Католицької Церкви 30-х років минулого століття, видана нашим відомим картографом і географом Володимиром Кубійовичем, на якій позначені всі тогочасні парафії Греко-Католицької Церкви Львівської, Станиславівської і Перемиської єпархій. «Надіємося, що цей церковний музей сприятиме духовному і культурному вихованню нашої української молоді. Частково нам фінансово допомогли в облаштуванні експозицій і завершенні роботи над музеєм нескореної Української греко-католицької церкви і представники доброчинної організації „Українська освітня платформа“», — мовив на завершення свого представлення музею о. Ігор Пелехатий.
Божественна Літургія у парафіяльному храмі
Перед тим владику на подвір’ї храму вітали найменші парафіяни спільно із настоятелем святині о. Ігорем Пелехатим, які запросили єпископа-помічника очолити Літургію.
Щоб спільно піднести молитви до Небесного Отця, до храму завітали десятки осіб, серед яких постійні парафіяни, жертводавці, найменші вірні, представники влади та запрошені гості.
У часі Божественної Літургії архиєрею співслужили о. Ігор Пелехатий, настоятель храму Христа Чоловіколюбця, о. Юрій Новіцький, протопресвітер Центрального протопресвітеріату, та сотрудники о. Василь Слобода й о. Петро Козак.
Слухати, щоби почути
Опісля Євангелія владика Микола звернувся до присутніх: «Сьогодні ми зійшлися в цьому храмі, щоби відповісти на запитання Ісусові: „Хто мої брати? Хто моя мати?“. Чи ми є братами Ісуса Христа? Чи ми є Його дітьми? Ствердну відповідь можемо дати тоді, коли скажемо „Я слухаю, Господи, Твоє Слово, і стараюся зберігати його“. Народити дитину можна фізично, але привести на світ можна теж і духовно. Так священник народжує любов у Тайні Сповіді: коли людина через важкий гріх втрачає ласку Божу й помирає, через священника, який представляє самого Ісуса, померла духовно людина народжується. Тому ми називаємо священника духовним отцем».
«Ми прийшли всі, щоби слухати нашого Вчителя й Спасителя. Але замало лише слухати, бо можна багато слухати, але не чути. Сьогоднішній світ та різні події сьогодення багато говорять, я б сказав кричать. Бо суспільство сьогодні не може говорити тихо, воно кричить, людина кричить і природа кричить — як бракує тиші… Як нам не вистачає моменту, аби вимкнути WI-Fi, відкласти від себе телефон і в тиші слухати. Слухати, щоби почути, слухати слова життя від нашого Спасителя. Особливо читаючи Святе Письмо, Слово Боже, яке є словом життя та дає відповіді на наші щоденні турботи й виклики», — роздумував Єпископ-помічник.
«Ми шукаємо психологів, вчених і мудрих людей, аби отримати доброї поради — і правильно робимо, бо є спеціалісти відповідної науки, які нам можуть допомогти. Та найкращої поради можемо отримати, слухаючи Слово Боже. Слухаючи нашого Небесного Учителя — Ісуса Христа».
Приклад життя блаженного Симеона Лукача
Відтак владика навів приклад святості у повсякденному житті, дивлячись на постать блаженного Симеона Лукача, напередодні 130-ліття з дня його народження:
«Звідки блаженний священномученик Симеон Лукач черпав сили, щоби служити Божественну Літургію, сповідати, давати поради, уділяти Святі Тайни й хрестити у тих часах переслідування нашої Церкви? Чому ніколи не здавався? Чому не замовк, коли безбожники казали йому: „Не говори. Не проповідуй. Не дій“? Тому, що він був сином нашого Ісуса Христа й силу та натхнення черпав від Божественного Спасителя. Він був професором семінарії, формував та виховував майбутніх священників і робив це не тільки добрим словом, але й навчаючи Слова Життя. Як батькам найкраще навчити дитину вдається тільки на власному прикладі, так і блаженний Симеон прикладом власного життя навчав майбутніх духівників святості».
Завершення богослужіння та привітання
Опісля Літургії всі присутні помолилися Молебен до блаженного священномученика Симеона Лукача. На завершення молінь у храмі лунало «Многоліття».
Пізніше владику Миколу вітали представники парафіяльної спільноти «Матері в молитві». Відтак о. Ігор подякував єпископу-помічнику за візит на парафію і зазначив, що така дата випала не випадково, адже завтра ми будемо відзначати 130-ліття від дня народження одного із покровителів храму, блаженного священномученика Симеона Лукача. Владику у храмі вітали також представники влади, які завітали на урочисте моління.
Опісля цього слова вітання лунали для сотрудника храму о. Петра Козака, який цього дня відзначає свій день народження. Священнослужителя вітали найменші парафіяни, спільнота «Матері в молитві» і єпископ-помічник. «Нехай Господь і надалі провадить вас. Святий Дух скріплює вас. А Пречиста Богородиця оберігає вас своїм материнським омофором», — побажав архиєрей.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
