СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Микола Бичок у Неділю перед Богоявленням: стати Іваном Хрестителем, щоб прикладом свого життя показувати іншим людям дорогу спасіння
У неділю перед Богоявленням, 15 січня 2023 року, у катедральному соборі Святих апостолів Петра і Павла у м. Мельбурні (Австралія) відбулася Архиєрейська Божественна Літургія.
Ми постійно перебуваємо в очікуванні
Єпарх Мельбурнський владика Микола Бичок, роздумуючи над Євангелієм від Марка (1, 1–8), під час проповіді поділився такими думками: «Людина постійно чогось очікує. Вже із самого ранку дорогою до місця нашої праці ми чекаємо в автомобільних заторах; чекаємо початку і закінчення лекцій, екзаменів та їхніх оцінок; чекаємо на чоловіка або жінку, з яким чи якою будуватимемо майбутнє; чекаємо на закінчення робочого дня і повернення додому; чекаємо на „зелене світло“ під час руху автотранспорту для того, щоб безпечно перейти дорогу; чекаємо в черзі у супермаркеті чи магазині, щоб купити продукти чи інші необхідні для життя речі; чекаємо на омріяну поїздку, щоб відпочити чи відвідати нові місця; чекаємо здійснення всіх своїх мрій; чекаємо закінчення війни в Україні. Цей список завжди можна продовжувати, бо ми постійно на щось чекаємо в нашому житті».
У своїх роздумах про очікування єпископ провів паралель із тим, як люди чекали прихід Месії: «Людство очікувало того часу, коли Месія, нарешті, виявить Себе світові. Про Його прихід уже було відомо. Знаком Його приходу у світ стала трагедія у Вифлеємі, де цар Ірод вирізав усіх малят до двох років. Причина — народження у Вифлеємі Месії, якого Ірод вважав своїм конкурентом, — саме тому зробив все, щоб Його позбутися».
Місія Івана Хрестителя
Далі архиєрей продовжив: «Сьогодні ми святкуємо неділю перед Богоявленням, де намагаємося глибше поглянути на особу святого пророка Івана Хрестителя, який приготував дорогу Господеві. Багато людей зібралося біля річки Йордан, щоб послухати Івана Хрестителя. Його проповідь справила глибоке враження на людей. Він не боявся докоряти правителям народу, фарисеям і садукеям. Проте, люди пішли за ним, бо такого ще не бачили й не чули».
«Хвилювання серед людей було настільки великим, — продовжував владика, — що синедріон зіткнувся з необхідністю схвалити або засудити діяльність Івана Хрестителя. Сподіваючись прийти до якогось висновку, вони послали священників і левітів до Йордану, щоб з’ясувати необхідну для них інформацію». Ось що про це розповідає Євангеліє від Івана (1, 19–23): «Ось Йоанове свідчення, коли-то юдеї були до нього послали з Єрусалиму євреїв та левітів, спитати його: „Хто ти?“ А він зізнався, не заперечив; зізнався: „Я — не Христос.“ То вони спитали його: „Що ж — Ілля ти?“ — „Ні“, мовив він. „Пророк ти?“ — „Ні“, відказав він. Тоді вони йому: „То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?“ Промовив: „Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав“». Архиєрей зауважив, що відповідь Івана Хрестителя до синедріону була чіткою та короткою, а його роль була вищою за старозавітних пророків, які лише говорили про прихід Месії. Натомість він мав показати людям цього Месію.
Показувати іншим людям дорогу спасіння
На завершення владика Микола звернувся до вірних із таким словом: «Улюблені у Христі! Бог чекає на нас сьогодні, завтра і післязавтра. Він чекає, коли ми змінимо своє життя. Господь очікує, що саме ти станеш тим святим Іваном Хрестителем сьогодення, щоб прикладом свого життя показувати іншим людям дорогу спасіння. Той, хто хоче прийняти Христа, повинен приготувати дорогу для Нього. Тож запитаймо себе сьогодні: „Ми будуємо чи руйнуємо шлях, яким Христос йде до людських сердець?“ З часів святого Івана Хрестителя і до кінця часів заклик до покаяння буде завжди актуальним. Цю важливу місію сьогодні виконує свята церква. Вона закликає і закликатиме людство до віри в Бога, який прийшов на землю, щоб бути з нами, бо Він сам сказав: „Я з вами по всі дні аж до кінця віку“ (Мт. 28, 20). Амінь».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Миколай БичокЄпископ Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія)
