СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Іван Кулик здійснив Чин освячення оновленого монастиря у Кам’янці-Подільському
13 червня 2022 року, у свято Пресвятої Трійці, в Кам’янці-Подільському відбулася історична подія в житті Чину Святого Василія Великого — здійснено освячення оновленого василіянського монастиря в цьому місті, який ченці великими зусиллями відбудовували та реставрували. Святкового настрою і збагачення додав також великий ювілей 300-ліття служіння отців-василіян в Кам’янці-Подільському.
«Маємо три масштабних очікуваних події, які співпали, — ділиться ігумен Кам’янець-Подільського монастиря отців василіян отець Севастіян Бондаренко. — Храмове свято Пресвятої Трійці, освячення нового монастирського приміщення і 300 річниця приходу отців василіян до міста Кам’янця-Подільського. Ми планували відзначення значно ширше, але почалася війна і змушені були відкорегувати наші плани».
Урочисту Божественну Літургію очолили владики Іван Кулик, єпископ Кам’янець-Подільської греко-католицької єпархії, та Леон Дубравський, місцевий римо-католицький єпископ. Їм співслужили отці Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Франциск Онисько, ЧСВВ, Протоігумен Провінції святого Миколая із Закарпатття, Веніамин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та економ, Йосиф Кралька, ЧСВВ, Провінційний радник і настоятель дрогобицького монастиря, Павло Федусів, ЧСВВ, Провінційний радник і настоятель золочівського монастиря, Ніканор Ситар, ЧСВВ, провінційний секретар, Севастіян Бондаренко, настоятель Кам’янець-подільського монастиря, настоятелі та представники багатьох монастирів, єпархіяльне духовенство. Свято збагатили своєю присутністю і молитвою брати монахи, сестри монахині, парафіяни і численні гості. Про це зазначає пресслужба Провінції ЧСВВ Найсвятішого Спасителя в Україні та Релігійно-інформаційна служба України.
Владика Іван Кулик: Бог подарував християнам особливу мову, яку здатні розуміти всі люди — мову любові
«Сьогодні радіємо цим парафіяльним святом Пресвятої Трійці, а також складаємо Богові подяку у цій молитві за відновлення монастиря отців-василіян. У ці дні ми по-особливому скеровуємо наш погляд на подію П’ятидесятниці, на Зіслання Святого Духа. Сьогодні вдивляємося в особу Святого Духа, того Духа, якого у час П’ятидесятниці Господь зіслав на своїх учнів та апостолів. Ця благодать Духа Святого, яка зійшла на апостолів, дала їм силу і відвагу піти по цілому світі й аж до краю землі, щоби понести Христа усім людям, понести Боже Слово святого Євангелія. Водночас ця подія була важливою для новозавітньої Церкви. Вона показує, що Господь дає цю благодать Святого Духа кожній людині, дає кожному із нас, щоби зодягнулися у цю силу з висоти і несли Христа тим людям, які Його ще не пізнали», — мовив на початок свого слова владика Іван.
Опісля, проповідник пригадав, що святкування на п’ятдесятий день походить ще зі Старого Завіту. У цей день юдеї відзначали подію прийняття Мойсеєм від Бога Десяти заповідей на горі Синай при виході Ізраїля із Єгипту, переході із рабства до свободи. «Ми не раз сьогодні можемо думати, що Закон, який Бог дав Мойсеєві і який кожен із нас покликаний виконувати і жити згідно із цими Десятьма заповідями, є обмеженнями для людини. Проте, даючи цих Десять Божих заповідей, Господь бажав, щоби цей народ був вільний. Щоби ці Заповіді стали мовою спілкування цього народу, коли Господь промовляє, що бажає бути нашим Богом, і бажає, щоб ми були Його народом. Якими важливими є ці слова, які Господь спрямував до свого народу, бажаючи бути Богом близько людини, бажає берегти свій народ, бажає його провадити», — продовжив далі єпископ.
Відтак в урочистій проповіді владика Іван наголосив, що у Зісланні Святого Духа Бог подарував християнам особливу мову, яку здатні розуміти всі люди — мову любові, яка є теж мовою самого Бога, бо Бог — це любов. Кожний, хто береже Божі заповіді, любить Господа Бога. Цю мову християн ми покликані навіть у важкому воєнному часі зберегти.
Після Служби Божої відбувся Чин освячення відновленого монастиря. У будівлі, окрім монастирських келій, передбачені приміщення для парафіяльної канцелярії та парафіяльних заходів і катехизації. Нові можливості оживлять і збагатять парафіяльне життя на парафії Пресвятої Трійці.
Відбудова нових монастирських приміщень
Найбільше над чим довелося попрацювати в монастирі до ювілею — відбудова нового приміщення. Адже ченці і досі живуть в приміщенні, яке ще з часів радянської окупації будучи відібраним у обителі, залишається гуртожитком місцевих освітян і належить аграрному коледжу. Монахи мають лише декілька кімнат.
«Поруч з цією незаконно відібраною будівлею є технічні приміщення, в яких розміщувалися — конюшня, склад сіна, інструментарію, тощо, — розповідає отець Севастіян. — Вона була у надзвичайно занедбаному стані і тому, напевно, її повернули нашому монастирю. Її, зрештою, розібрали до фундаменту і збудували двоповерховий будинок, який придатний для того, щоб в ньому можна було жити і який відповідає усім вимогам монастиря — є каплиця, келії, бібліотека, трапезна, кухня, приймальня — парафіяльна канцелярія для парафіян і гостей обителі. Переїжджати туди плануємо ще цього літа, але потрібно придбати необхідні меблі, обладнання, встановити комунікації».
Тривало будівництво нового корпусу монастиря приблизно п’ять років. Допомогли доброчинці і інші василіанські монастирі. Отже, незабаром парафіяни і гості зможуть відчути додаткові зручності під час його відвідин. Загалом, на Літургії до василіян щодня приходить до двох десятків осіб. У вихідні і святкові дні — до більше сотні. Є молитовні групи. В час літніх канікул при обителі функціонує дитячий відпочинковий табір, який відвідує до трьох десятків дітей. Тому зацікавлених у відбудові обителі було чимало і всі вони з самого початку охоче допомагали у цьому.
Історична довідка про монастир
Як свідчать історичні монастирські джерела — перша згадка про Троїцьку церкву монастиря отців василіян у Кам’янці-Подільському сягає 1582 року. У ХVІ-ХVІІ ст. церква була кафедральною. Її вважають найстаршою між іншими стародавніми церквами Кам’янця. Сам монастир утворився при ній тільки близько 1723 р. А раніше церква була міською парафіяльною. При ній жили намісники львівського православного єпископа.
Офіційна дата заснування монастиря при церкві Пресвятої Трійці в Кам’янці-Подільському — 22 травня 1722 р. Того ж 1722 р., на запрошення львівського єпископа Атанасія Шептицького, з Перемиської єпархії сюди прибули василіянські ченці.
Першим ігуменом новозаснованої обителі став о. Іван Машкевич. Відтоді настоятелі василіянського монастиря виконували також уряди єпископських офіціялів і візитаторів. 1735 р. при монастирському храмі було засноване братство Пресвятої Трійці.
Після радянської окупації василіяни повернулися в Кам’янець-Подільський знову аж у 1995 р., тоді ж, з благословення Блаженнішого Мирослава Любачівського (від 3 березня 1995 р.), розпочалася віднова церкви Пресвятої Трійці. 23 вересня 1996 р. Кир Любомир Гузар благословив заснування в Кам’янці василіянської обителі (з 27 липня 1998 р. — резиденції).
На 2005–2010 рр. припадає період найінтенсивнішої розбудови храму Пресвятої Трійці, тоді також повернено дві кімнати-келії монастиря, який і надалі залишається гуртожитком. 10 липня 2010 р., за участі єпископа Кам’янець-Подільського Леона Дубравського (РКЦ), близько 30 священиків та численних вірних, храм освятив правлячий єпископ Тернопільсько-Зборівський Василь Семенюк. 17 серпня 2010 р. декретом Василія Семенюка василіянській монастирській церкві Пресвятої Трійці надано статус парафіяльної.
Із привітальним словом до присутніх звернувся міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко, який відзначив велику роль Василіянського монастиря для духовного відродження міста та висловив надію на ще більшу співпрацю в майбутньому.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
