Владика Гліб Лончина у 35-ту річницю Чорнобильської трагедії: «Коли підставляємо плече іншому, то відроджуємо надію на все людство»
У день 35-ої річниці Чорнобильської трагедії владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира, у пастирському посланні поділився духовними роздумами про значення та уроки цієї події не тільки для України, але й для цілого людства.
ПОСЛАННЯ
преосвященного владики Гліба Лончини,
з нагоди 35-ої річниці Чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух, який вплинув на життя сотень тисяч людей і змінив курс історії. У болісну річницю катастрофи піднесімо до Бога наші молитви, щоб згадати всіх жертв Чорнобиля — живих, померлих і ненароджених.
Молимось за тих, хто втратив здоров’я, помешкання, майно; молимось за тих, кого вбила радіяція, та їхні родини; молимось за майбутні покоління, які ще довго носитимуть на своєму тілі виразки і травми Чорнобильської аварії. Поручаємо їх Божій опіці, бо тільки один Господь «витре кожну сльозу з очей їхніх» (Од. 21, 4).
Минуло 35 років, однак Україна та багато інших країн ще досі долають наслідки катастрофи. Болісною пусткою, видимою раною на тілі земної кулі є місто Прип’ять та 30-кілометрова зона відчуження. Науковці, урядові установи та міжнародні організації роблять усе можливе, щоб не допустити витоку радіяції із зруйнованого реактора, який часом скидається на небезпечного сплячого звіра. Та є наслідки, яких не виміряти часом, кілометрами, дозами опромінення та будь-якою статистикою — страждання людей, терпіння людського серця. Болісні смерті, знані і незнані недуги, вроджені вади, втрати найдорожчих, необхідність починати життя з нуля. Світ, у якому вони жили, в один момент, у ніч на 26 квітня 1986 року, просто перестав існувати
Чорнобильська катастрофа змінила курс історії: трагедія поставила Україну в центр уваги світу, а недолуга реакція, а то й відверта брехня керівників пришвидшила розвал Совєтського Союзу.
Ця сумна річниця змушує нас задуматися — над ходом історії, обмеженістю розуму, ціною помилки, та закликає не забувати про жертв, а бути щедрими до них, даруючи увагу, час і допомогу, щоб полегшити їхній біль, який невидимий, але реальний. Коли підставляємо плече іншому, то відроджуємо надію на все людство, яке Бог поставив управителем нашої планети. Усі ми відповідальні за неї і маємо докласти зусиль, щоб її зберегти і оздоровити.
День пам’яті Чорнобиля — це день відповідальности перед Богом за його творіння. Це буде могутнім свідченням воскреслому Спасителеві, який «смертю смерть подолав». У тіні Чорнобильської трагедії нехай проблисне світло Христової присутности на землі.
† Гліб Лончина,
апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира
Париж, 26 квітня 2021 р.