СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Борис Ґудзяк: українці повинні бути послами правди та історії
Митрополит Філадельфійський УГКЦ, який приблизно рік тому став членом Дикастерії в справах комунікації, взяв участь у пленарній асамблеї цього ватиканського відомства. Під час перебування в Римі він також співслужив Божественну Літургію на гробі святого Йосафата в базиліці Святого Петра. Своїми думками, які виникли у контексті цих подій, від ділиться в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News.
«Майже немає дня, коли я би не спілкувався в певному середовищі — чи віртуально, чи в присутності — про війну, про Україну. Часто це церковні середовища: у США є 60 мільйонів католиків, і багато єпископів, єпархії, дієцезії та католицькі університети запрошують виступити, взяти участь у певній дискусії чи круглому столі. Але є також і нецерковні середовища, які просять пояснень», — заначив в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський УГКЦ, який взяв участь у пленарній асамблеї Дикастерії в справах комунікації на тему «Синод і комунікація: шлях, який слід розвивати», що тривала від 10 до 12 листопада 2022 року. Членом цього ватиканського відомства він став у грудні 2021 року. Перебування архиєпископа Ґудзяка в Римі та участь у заходах, організованих у рамках цієї пленарної асамблеї, були для нього, власне, також нагодою для того, аби розповідати про те, що відбувається в Україні.
Прослухати повне інтерв’ю з владикою Борисом Ґудзяком в аудіоформаті можна тут.
Говорити іншим про українське бажання миру
Ділячись думками про важливість поширення інформації та пояснення подій, пов’язаних з теперішньою війною, владика Борис, який є також істориком, пригадав про вступ, який він написав до англомовного видання «Українського щоденника» отця Генрі Науена, який відвідав Україну в 1993–94 роках. Вступ, за словами ієрарха, написаний так, щоб допомогти англомовному читачеві зрозуміти цю книгу в контексті сьогодення. Одна з тем, яку він розвиває в цьому вступі, — це «українське бажання миру», виявленням якого було підписання в 1994 році Будапештського меморандуму, згідно з яким Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, бо «не ставила акцент на агресію, на військо, а хотіла розвивати громадянське суспільство, демократію зі свобідною пресою і свободою релігії». «І трапилося це лихо російської агресії, якому треба остаточно поставити край», — підкреслив владика Борис.
Бути послами правди
Читати аналітичну літературу, писати публікації, старатися виходити поза межі власного звичного кола спілкування і говорити з тими, хто є поза нашим «тепличником». Такі поради дає Митрополит Філадельфійський українцям для того, щоб вони могли бути справжніми «послами України». «Слід працювати і системно, і дуже послідовно, — зазначає він. — Ми українці мало пишемо, мало пишемо іноземними мовами, наприклад, дуже мало публікацій французькою та іспанською мовами, англійською є трохи більше. Я вже не говорю про арабську чи китайську. Ми співучий народ, розвинуті епос і поезія, а наратив і аналітика в нас трохи слабші. Важливо також, щоб ми виходили зі своєї „бульбашки“ і говорили з тими, хто є поза нашим маленьким „ґетто“. Це процес, який вимагає і часу, і певного спрямованого бачення».
Владика Борис зауважив також, що, на його думку, в цьому напрямку відбувся значний поступ. «Один мій приятель у Філадельфії, який має 65 років, казав що протягом 50 років він старався пояснювати американцям про Україну, а за перші три місяці війни вони більше зрозуміли, ніж за всі ті роки», — розповів ієрарх, додаючи, що на цьому не слід зупинятися, бо існують глибинні матриці в різних сферах суспільного життя, які слід доповнювати і змінювати, щоб бути «послами України, послами правди та історії».
Богослужіння на гробі святого Йосафата: відчуття тяглості
12 листопада 2022 р. в базиліці Святого Петра на гробі святого священномученика святого Йосафата відбулася Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав. Архиєпископ Ґудзяк, який також співслужив Літургію, розповів про свої переживання, які він досвідчив під час цього богослуження, яке відбувається щороку, але в контексті війни мало особливе значення. «Для мене як для історика Берестейської Унії, цього періоду, в якому народився і жив святий Йосафат, в таких моментах є відчуття тяглості, усвідомлення того, як не просто нам, скільки пролито крові, скільки було мучеників, як історичних, так і новітніх, скільки їх є сьогодні щодня. Я думав про те, що можливо і сьогодні сто прекрасних молодих українців віддадуть своє життя за нашу свободу, за нашу гідність. Я молився за них разом з усіма присутніми».
Владика підкреслив, що християнське звіщення є реалістичним і стає для нас підтримкою в таких драматичних періодах. «Христос сам взяв на Себе нашу смерть і наслідки гріха, Він був розп’ятий і увійшов у пекло людського життя і людської грішності, — наголосив він, — але Своєю божественною присутністю Він обеззброїв смерть, переміг ад і дав нам нове життя. І під час Євхаристії, коли ми слухаємо Боже слово, коли ми є разом в мирі і в молитві, ця пасхальність нашої віри утверджується у нашій тотожності і в нашій свідомості».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
