СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Борис Ґудзяк на похороні художника Остапа Лозинського: Господь покликав одного зі своїх благовісників
6 січня у Львові помер український художник Остап Лозинський. Митцеві було 38 років. Він закінчив Львівський коледж декоративного мистецтва імені Івана Труша та Львівську національну академію мистецтв. Остап був іконописцем, колекціонував твори давнього українського мистецтва, захоплювався гуцульською народною культурою і мав велику збірку гуцульської ікони на склі.
Його твори презентувались на міжнародних виставках. Зокрема з травня минулого року виставка сакрального мистецтва галереї ICONART відкрилася в митрополичій резиденції Філадельфійської архиєпархії: http://iconart.com.ua/ua/buy-art#! /Exhibition-in-Philadelphia/c/89646670. На ній було представлено кілька робіт Остапа Лозинського у стилі народної ікони: Спас Нерукотворний, святий Юрій, Богородиця з Дитям. Про це повідомляє Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.
Найбільше відвідувачам запам’ятовувалася ікона «Втеча до Єгипту». «Іконі „Втеча в Єгипет“ я старався надати рис теплоти і сімейності. Пресвята Родина втікає до Єгипту разом зі своїм песиком. Це маленький елемент, але він додає життєвості цій іконі», — так прокоментував свою роботу для короткого фільму про виставку художник.
Восени в галереї ICONART відбулася його персональна виставка DE ANIMA.
«Душа-Anima-Soul: Ми всі її маємо. Ми всі про неї говоримо, роздумуємо але так насправді нічого не знаємо… Коли і звідки вона появляється? Куди відлітає, скільки важить? В цьому проекті я намагався роздумувати над цими питаннями. Звісно відповідей я не маю, як виглядає душа я не знаю, але щиро вірю, що наші душі мають своє призначення, і в нашому земному житті маємо, попри всі трактування і різнопрочитання, зробити все, щоб наша ДУША могла летіти вверх», — так описував митець свій проект.
На його похорон, який служили в каплиці Українського католицького університету, яку Остап разом з мисткинею Іванкою Димид разом розписували, з’їхалися друзі і соратники з різних країн. Для тих, хто не міг добратися, похорон транслювали в прямому ефірі. Митрополит Борис Ґудзяк також приєднався з США. Він висловив співчуття родині і друзям та розповів про своє перше знайомство з Остапом взимку 1988 року. «Я мав щастя з ним познайомитися, коли ще йому не було п’яти років. Це була неділя перед початком Великого Посту, лютий 1988 року. Я мав нагоду познайомитися з його батьками і їхнім середовищем, побачити маленьку домашню Церкву, спільноту людей, які прагнуть свободи, шукають краси і не лише уболівають, а творять своєю участю, молитвою, словом майбутню незалежну Україну і вільну Церкву».
Митрополит також розповів про те, що у віці семи років Остап давав інтерв’ю американським журналістам, для яких він перекладав. Вони робили репортаж про перший вільний Великдень Української Греко-Католицької Церкви, і хлопчик вже тоді ділився тим, що вчиться малювати «в українському народному стилі».
«Сьогодні ми дякуємо Богові за цього чоловіка, який прагнув бути вільним, щирим, щедрим, який вчився і вчив нас Божого пошуку, людського спілкування, краси, смаку і просто радості. Ми розуміємо, що треба підкочувати рукави, щоб те, що Остап розпочав, росло і розвивалося, щоб наша коляда звучала, щоб розуміння Божої присутності набувало творчих сучасних пророчих вимірів, щоб його здатність об’єднувати, творити середовище, спільноту, сила якої є нездоланна, розвивалася серед нас», — звернувся до присутніх архиєпископ Борис.
Філадельфійська Архиєпархія висловлює співчуття рідним, друзям і знайомим і на їхні руки складає вдячність Остапові за його ікони, а зокрема за ікону Різдва Христового, яка стала образом минулорічної листівки Архиєпархії, і він особисто долучився до графічного оформлення листівки.
Вічна пам’ять!
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
