СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Борис Ґудзяк: «Ми можемо бути добрими українцями, лише коли будемо добрими людьми»
В ефірі «Radio SKOVORODA» Митрополит Філадельфійський УГКЦ Владика Борис поділився своїми роздумами про те як не втомитися від страшних реалій війни, де черпати духовну силу і витривалість і як не розминутися з Богом, попри непросте сьогодення.
Треба стати перед Господом і зрозуміти які сенси є у моєму житті
Дуже важливо бути духовно сильним, зібраними. Ми всі виснажуємося, постійно є в русі. Іноді ми навіть забуваємо який сьогодні день. Бо нема вихідних, відпочинку. Але треба, треба стати перед Господом, зрозуміти що це означає, які є сенси у житті. Є дуже легко розчаровуватися, падати у якусь паніку. Дехто запиває, нерви здають, тому важливо плекати силу і тіла і духа. Дуже потрібно, щоб ми були у формі. Треба бути сильним і добрим. Тим, хто захищає невинних, але водночас вміє дати потужний опір. Водночас треба не дозволяти, щоб ненависть опанувала нашим серцем. Суцільна ненависть є нищівна і вона передовсім нищить нас. Цей баланс є надприроднім. Людина сама не може цього зробити, лише з Богом. Щоби бути сильним треба бути наповненим чіткою любов’ю до ближнього.
Не можемо сказати, що бомби не падають, але дух наш не має падати
Невдовзі ми завершимо Великий піст і крізь страсті, розп’яття ідемо до Воскресіння. Це велике Таїнство. Що зерно мусить померти, щоб дати плід. І сповідують це чи ні, ті, що на фронті втілюють зараз це кредо. Бо вони готові віддати своє життя, а це є найбільша любов. У житті так є, що нічого поважного не можна створити помахом магічної палички.
Час війни показує справжні істини та цінності
А правдиві речі вимагають глибокої жертви. У звичайний час, коли є дискотеки, пиво, різні можливості відпочивати і забави, але війна показує істину речей. Люди отримують натхнення і горнуться до правдивого, глибокого. Бог хоче, щоб ми жили. Але і у складних моментах і у простих: і у святі і побуті потрібно бути зібраним. Боже є давати. Коли ми даємо, то ми починаємо жити Божественно. Ми даємо життя. Кожна мама в особливий спосіб розуміє це.
Як і де шукати Бога у цій війні? Як не загубитися?
Суть є у тому, що Христос шукає нас. Треба просто відкритися на Божий пошук. Господь вже давно телефонує-набирає. У нас там може стояти автовідповідач. Потрібно зупинитися і послухати як Господь кличе. А цей голос — це голос, який шанує нашу свободу. Він є тихий, глибокий. І у своїй метушні ми хочемо, щоб хвиля Божої комунікації був там. де ми. Але буває, що наша трубка через яку ми приймаємо цей сигнал, наш приймач цих комунікаційних хвиль занадто вузький. Ми місце, яке робимо для Бога своїми думками, критеріями, вимогами, особливо коли ми тривожні і знервовані, звужуємо. Але Бог нас і такими приймає і любить.
Ми налаштовуємо свою комунікацію з Богом завдяки дисципліні вдячності
Дякуємо Богові за своє життя, за свої роки, за природу, за батьків, за весну, за все це добро, що нас оточує, що нам дароване. Ця постава вдячності нас відкриває і тоді Господь може з нами працювати, бо Він дуже шанує нашу свободу. Заспокійся, знайди тишу, помолися. зазирни в ікону, піди у ліс на прогулянку. І відчуй як у цій тиші до тебе промовляє Господь.
Повний подкаст «Radio SKOVORODA» можна прослухати тут.
Фото: Петро ДідулаПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
