Владика Богдан Дзюрах: Зустріти Воскреслого Спасителя і вірувати в Нього
«Зустріч з Ісусом зцілює зболені душі апостолів і кожного, хто з вірою стрічається з Воскреслим». Про це свідчать, за словами владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, євангельські розповіді про зустрічі Воскреслого Христа із своїми учнями упродовж 40 днів до Вознесіння.
Бог у своїй премудрості і у своїй любові призначає зустрічі і побачення у дуже несподіваних місцях. Досить пригадати собі зустрічі з Ісусом після Його Воскресіння.
Перша зустріч відбулася при гробі. Досвід смерті для людини є найболючішим. І це не дивно, бо смерть не є чимось природним для людини. Смерть увірвалася в людське життя разом з гріхом. І ось Марія Магдалина прийшла на місце, де поклали Христове бездиханне тіло, смертельно зранене нашими, людськими гріхами. І саме там, на місці смерті зустріла Життя, зустріла Воскреслого Спасителя.
Відтак двоє учнів, які бажали утекти з Єрусалиму, бо він для них здавався, і, мабуть, таки був реально небезпечним. І ось в дорозі їх зустрів Ісус, дозволив їм висловити свої страхи, смутки і розчарування, а відтак своїм словом просвітив їхні душі, забрав від них тягар і смуток, розпалив їхні серця, а при ламання хліба за столом дав себе пізнати.
Ще одна зустріч Воскреслого, а саме — з 11 учнями, відбулася в закритому наглухо приміщенні вечірника, — там, де Він давав їм науку, де їх повчав про Боже Царство, де вмивав їхні брудні ноги, де розділяв з ними таємну трапезу Свого Пречистого Тіла і Святої Крові, встановлюючи Таїнство Пресвятої Євхаристії. Він приходить, щоб звінчати свою науку Своєю реальною присутністю, показуючи, що Він — Бог живий і Життєдавець, приносить мир і сам є нашим Миром (Еф. 2, 14).
І ось нинішньої неділі ще одна зустріч у тому самому місці — тепер Ісус приходить неначе задля однієї єдиної людини — апостола Томи, який ще не досвідчив усього того, що вже пережили інші 11 учнів. Ісус дає можливість Томі діткнути своїх ран, а властиво, дотикає ран його душі, ран невірства, сумніву і непевності, які, мабуть, так дуже мучили апостола Тому: Чи справді Він Воскрес? Чи це можливе? Чи останнє слово у цій страшній історії, яка 10 днів тому відбулася на їх очах в Єрусалимі мають не заздрість, злоба, ненависть і смерть, а любов, правда, справедливість, — остаточно — Бог?
Зустріч з Ісусом зцілює зболені душі апостолів і кожного, хто з вірою стрічається з Воскреслим. Так що Тома падає перед Ним на коліна, вигукуючи з радістю: «Господь мій і Бог мій!» — і це такий короткий Символ віри, в якому міститься усе. Подібно як наше «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!»
У ці пасхальні дні я всім бажаю пережити зустріч із Воскреслим Спасителем. Наші гріхи, наші зранення, наші смутки, болі і розчарування, наш досвід втрати, поразки, а навіть смерті — це все — привілейовані місця для зустрічі із Господом. Допустім Його до себе, дозвольмо, щоб Він промовив до нас Своїм життєдайним словом, щоб зцілив нас Своєю благодаттю і щоб наповнив нас Своїм Святим Духом, Духом любові. Тоді і на нас забудеться те, що Він обіцяв своїм учням: «Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діяння апостолів 1).
Нехай ця Божа сила зійде на нас усіх, нехай провадить нас дорогами життя, нехай Христос Воскреслий благословить нас усіх Своїм миром!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії