СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: «Затиснуте» і свобідне серце
Чи траплялися у вашому житті випадки, коли серце наповнювалося радістю від здійснення доброго вчинку? Насправді, це доволі частий досвід. Про нього роздумує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у черговому духовному роздумі з серії «Слово на дорогу».
«Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло» (2 Кор. 9, 6–8).
Святий Павло заохочує нас до щедрості у відносинах із потребуючими ближніми. Він прагне, щоб серце віруючої людини було вільним від поневолення речами і грошима. Бо хоч матеріяльні речі є добрими самі в собі, вони нам дані як засіб для спасіння нас самих і наших ближніх. Допомагаючи людині у потребі, ми рятуємо її життя і спасаємо власну душу.
Свобода серця розпізнається по тому, що воно не є «затиснуте» у своїх вузько-егоїстичних прагненнях і паралізуючому страхові за себе та своє майбутнє, що спонукає накопичувати статки «на чорний день». Свобідне серце «дозволяє», щоб потік милосердної любови вільно плив від нашого серця до наших рук, і так поширювалося навколо нас світло Божої любови, яка раптово огортає того, хто наважується на безкорисливу любов.
Нещодавно я зустрів чоловіка, лікаря за фахом, який розповідав, що часто у своєму житті робив добро «про людське око», очікуючи (і отримуючи багато) людської подяки і похвали. Проте, лише тоді, коли робив добро не на показ, а за велінням серця, дискретно і великодушно, досвідчував справді глибокої радості. Один з таких випадків у його життя був тоді, коли він вирішив потратити 100 марок (на той час досить велика сума грошей) на купівлю для себе модної краватки. Але по дорозі до крамниці побачив чоловіка, що просив милостині, зупинився, застановився на кілька секунд, а потім, похилившись над тим бідаком, віддав йому усі гроші. Краватки не купив, але досвідчив чисту радість і глибокий мир…
А Ви вже мали подібні випадки, чи подібний досвід? Які почуття тоді навідувалися до Вас?
Дякуймо Богові, якщо не мусимо просити помочі, а навпаки — можемо простягати іншим руку допомоги»! Даваймо радо, сіймо щедро, а Господь не полишить нас ніколи у нужді, бо він спроможний обсипати нас Своїми щедрими дарами, щоб нам нічого не забракло до гідного життя і щоб ми були в стані — ділами милосердя — осягати повноту життя в любові!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
