Владика Богдан Дзюрах: Яким чином людина повинна працювати задля досягнення спасіння?
Які головні кроки повинна здійснювати людина, щоби бути здатною гідно прийняти Божий дар спасіння? Про це роздумує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у черговому дописі зі серії «Слово на дорогу».
«Браття, як ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим у страсі. Бо то Бог діє у вас і хотіння і діяння за своїм благоволінням» (Флп. 2, 12–13).
У нашому житті ми трудимося і працюємо над багатьма речами: ми часто подібні до євангельської Марти, яка клопоталася і журилася про так багато справ, в той час, як Господь наш Ісус Христос навчає, що людині «одного лише потрібно». Святий Павло сьогодні фокусує нашу увагу саме на це «одне», коли закликає нас «у трепеті і страсі працювати над власним спасінням».
Справді, спасіння душі — це одинока ціль нашого життя, і тому наше найголовніше завдання на цьому світі. І хоч спасіння — це чистий Божий дар, людина мусить працювати, щоб бути в стані прийняти цей дар із Божої руки. Святий Августин у зв’язку з цим казав: «Людино, Бог сотворив тебе без тебе, але не спасе тебе без тебе».
На практиці це означає, перш за все, молитися, плекати живі і життєдайні стосунки з Богом, бо це від Нього походять як наші прагнення, так і наша здатність втілювати їх в життя. Хотіти спастися поза Богом чи без Бога — ілюзія і самообман, бо «без Мене нічого не можете робити», як застерігає нас Господь.
По-друге, нам слід уникати усього, що може загрожувати нашому спасінню і що ми називаємо гріхом.
І третє та найголовніше: дорога до спасіння — це дорога милосердної любові, бо Боже слово нас навчає, що спасає тільки віра, чинна любов’ю. Так само наш Спаситель наголошує, що на Суді Божому чи не єдиним критерієм, який визначить нашу вічну долю, буде наше теперішнє ставлення до наших ближніх: голодних і спраглих, хворих і ув’язнених, позбавлених одягу чи власної домівки. Нашою поміччю і нашою опікою над цими людьми ми виявляємо нашу живу віру та діяльну любов, яка запевнить їм порятунок, а нам — вічне спасіння.
Дай нам, Боже, прожити нинішній день так, щоб він став ще одним кроком назустріч нашому спасінню!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії